Рішення № 25273318, 13.07.2012, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/9434/12

пр. № 2/2608/4868/12

13 липня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 7758,11 грн., що виникла за кредитним договором №66/П/40/2008-980 від 01.04.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 01.04.2008 року з відповідачем було укладено кредитний договір №66/П/40/2008-980, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 6000 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 15.03.2010 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти розмірі 2.5% на місяць.

Відповідно до меморіального ордеру №902 від 01.04.2008 року відповідач отримав від позивача кредит у сумі 6000 грн. (а.с.13).

Відповідно до умов кредитного договору викладених в п. 2.3.1, 2.3.2 відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15-го числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу ніж зазначена в п. 2.3.1 кредитного договору (332,98 грн.).

Згідно п. 3.2.3 кредитного договору, позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п.2.3.2 кредитного договору.

Станом на 23.11.2011 року відповідачем порушено пункти 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору, щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, яка існує у вигляді: заборгованості за кредитним договором у сумі 7758,11 грн., з яких: непогашений кредит -3559,07 грн.; несплачені відсотки -2164,81 грн.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -1674,23 грн.; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу 360,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки повідомив суд заявою, в якій зазначив, що позов підтримує у повному обсязі та просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача (а.с. 19).

Відповідач в судовому засіданні визнав позов та пояснив, що в зв'язку з малою заробітною платнею у неї немає можливості погасити дану заборгованість в повному обсязі, а від сплати заборгованості та від зустрічі з представниками банку вона не ухиляється.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем з відповідачем 01.04.2008 року було укладено кредитний договір №66/П/40/2008-980, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі у розмірі 6000 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 15.03.2010 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити за користування кредитом проценти розмірі 2.5% на місяць. (а.с. 5-7 копія кредитного договору).

Відповідно до меморіального ордеру №902 від 01.04.2008 року відповідач отримав від позивача кредит у сумі 6000 грн. (а.с.13).

Згідно умов кредитного договору викладених в п. 2.3.1, 2.3.2 відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15-го числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу ніж зазначена в п. 2.3.1 кредитного договору (332,98 грн.).

Судом встановлено, що позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором №66/П/40/2008-980 від 01.04.2008 року.

Станом на 23.11.2011 року відповідачем порушено пункти 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору, щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, яка існує у вигляді: заборгованості за кредитним договором у сумі 7758,11 грн., з яких: непогашений кредит -3559,07 грн.; несплачені відсотки -2164,81 грн.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -1674,23 грн.; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу 360,00 грн.

У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених кредитним договором платежів позивач неодноразово повідомляв відповідача про факт виникнення заборгованості та її розмір. Однак на даний час кредитна заборгованість не погашена, а відповідач не здійснює жодних дій для погашення заборгованості.

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 7758,11 грн., з яких: непогашений кредит -3559,07 грн.; несплачені відсотки -2164,81 грн.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань -1674,23 грн.; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу 360,00 грн. (а.с.8).

Таким чином, станом на 23.11.2011 року за відповідачем по укладеному з позивачем кредитному договору №66/П/40/2008-980 від 01.04.2008 року рахується заборгованість на загальну суму 7758,11 грн.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»- у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Судом встановлено, що відповідач повністю визнав позовні вимоги позивача, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим поданий позов підлягає повному задоволенню.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п. 29 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212-215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» (р/р 32002180102 МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) заборгованість за кредитним договором №66/П/40/2008-980 від 01.04.2008 року в сумі 7758,11 грн. (сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень одинадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» (р/р 32002180102 МФО 321024, код ЄДРПОУ 20025456) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник