Рішення № 2527231, 04.11.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

04.11.08 Справа№ 17/203

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Трансметалпродукт”, м. Новоград-Волинський

до відповідача: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Новий Розділ

про стягнення 3 374,48 грн.

Представники :

Від позивача: Ляшук С.В. -ю/к (Довіреність № 170 від 05.09.2008р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Трансметалпродукт”, м. Новоград-Волинський до СПД-ФО ОСОБА_1, м. Новий Розділ про стягнення 3 374,48 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.09.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.10.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 07.10.2008р. розгляд справи відкладався.

Позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив. На адресу суду повернулися поштові конверти з копіями Ухвали від 12.09.2008р. та 07.10.2008р. з довідкою поштового відділення, що за зазначеною адресою адресат не проживає.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

14.02.2008р. між сторонами у справі укладено Договір-доручення №42 на разове перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до умов якого позивач (перевізник) зобов'язувався своєчасно надати технічно-справний транспортний засіб, згідно даної угоди, під завантаження, а відповідач (експедитор) зобов'язувався оплатити надані позивачем послуги.

На виконання договірних зобов'язань позивач здійснив перевезення вантажу з м.Львів до м.Київ, що підтверджується Товаро-транспортною накладною № ТН 233 від 14.02.2008р.

Відповідно до п. 4 Договору оплата за надані послуги здійснюється на підставі оригіналів документів. 25.02.2008р. позивач направив на адресу відповідача оригінал Товаро-транспортної накладної та Рахунку-фактури №000000012 від 14.02.2008р. на суму 2 800,00 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак оплати наданих позивачем послуг відповідач не здійснив.

15.05.2008р. ТзОВ “Трансметалпродукт” направлено на адресу відповідача Претензію №89 від 14.05.2008р. із вимогою оплатити заборгованість в сумі 2 800,00 грн. Вказана Претензія залишилась без відповіді, а вимога без задоволення.

На підставі ст. 549 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що становить 284,74 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 252,00 грн. інфляційних та 37,74 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог становить 3 374,48 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, Претензію №89 від 14.05.2008р. позивач направив на адресу відповідача 15.05.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача 284,74 грн. пені

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання. У ст 547 ЦК України передбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Зважаючи на те, що Договором № 752 від 07.12.2007р. не передбачено відповідальності відповідача за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати послуг у виді пені, вимоги позивача про стягнення 284,74 грн. пені до задоволення не підлягають.

За прострочення оплати послуг позивачем також заявлено до стягнення 252,00 грн. інфляційних втрат та 37,74 грн. 3 % річних. Однак як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку позовних вимог, позивач здійснював нарахування штрафних санкцій починаючи із 05.03.2007р.

Із врахуванням положень ст. 530 ЦК України, прострочення виконання зобов'язання розпочалося після закінчення семиденного строку з моменту пред'явлення вимоги. Відтак, право на нарахування штрафних санкцій у позивача виникло 23.05.2007р.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягає лише 32,80 грн. інфляційних та 19,56 грн. 3 % річних.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 у ЛОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570) на користь ТзОВ “Трансметалпродукт” (11708, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Пархоменко, 130. ЗКПО 32579086, р/р № 26004287218770 в ЖОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Новоград-Волинський, МФО 311272) 2 800,00 грн. боргу, 32,80 грн. інфляційних, 19,56 грн. 3 % річних, всього -2 852,36 грн.; 86,22 грн. державного мита та 99,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 284,74 грн. пені,, 219,20 грн. інфляційних та 18,18 грн. 3 % річних у позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.  

Суддя