Ухвала суду № 25272163, 04.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2511/12 04.07.2012 04.07.2012 04.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

-1-

Справа № 22ц/1490/1728/12 Головуючий по 1 інстанції Шикеря І.А.

Категорія 24 Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

04 липня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

при секретарі судового засідання - Скопенко В.М.,

без участі осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2012 року, ухваленого за позовом комунального підприємства «Тепло» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з теплопостачання, зустрічним позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Тепло» про захист прав споживачів та позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «Тепло» про захист прав споживачів,

встановила:

02 червня 2011 року комунальне підприємство «Тепло» (далі - КП «Тепло») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення.

Позивач зазначав, що відповідачка проживає в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем централізованого опалення, яке здійснює підприємство на підставі укладеного між ними письмового договору.

Станом на 01 березня 2011 року у відповідачки утворилася заборгованість за надані послуги з теплопостачання на загальну суму 4 777 грн. 88 коп., із якої за договором реструктуризації заборгованість складає 2980 грн. 34 коп., поточна заборгованість за період з 01 листопада 2009 року по 01 березня 2011 року - 1797 грн. 54 коп.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь 4 777 грн. 88 коп. заборгованості за спожиті послуги, а також 91 грн. 71 коп. - збитки від інфляції та 32, 02 коп. - 3% річних від простроченої суми боргу.

Відповідачка ОСОБА_2 заперечуючи проти позову, вказувала, що підприємством надавалися неякісні послуги з опалення, за її заявами їй не було здійснено перерахунку платежів за фактично надані послуги. Договір з реструктуризації заборгованості підписаний нею під тиском працівників позивача та не відповідає вимогам закону, оскільки вказаний в ньому строк погашення заборгованості, 36 місяців, погіршує її матеріальний стан.

Крім того, в рахунок заборгованості за вказаним договором повторно включені суми, які за рішенням суду вже з неї стягнуті. Такими діями позивача, їй заподіяна моральна шкода.

-2-

У зв'язку з цим, 03 жовтня 2011 року до початку розгляду справи по суті пред'явила зустрічний позов, в якому просила визнати надані позивачем послуги протягом 2008-2011 років неналежної якості, визнати договір реструктуризації № 44 від 30 жовтня 2009 року недійсним, зобов'язати позивача зробити перерахунок за неякісні послуги в межах строку позовної давності по 10 жовтня 2011 року, стягнути відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

31 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КП «Тепло» про визнання наданих останнім протягом 2008-2011 років послуг з опалення неналежної якості, визнання договору реструктуризації № 45 від 30 жовтня 2009 року недійсним, зобов'язання здійснення перерахунку за неякісні послуги в межах строку позовної давності по 01 травня 2011 року та стягнути 4000 грн. відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 зазначав, що проживає з дружиною ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем централізованого опалення, яке здійснює КП «Тепло» на підставі укладеного між ними письмового договору.

КП «Тепло» надавалися неякісні послуги з опалення, але перерахунку платежів останнім здійснено не було. Договір з реструктуризації заборгованості підписаний ним під тиском працівників відповідача та не відповідає вимогам закону, оскільки не враховує його матеріальний стан. Такими діями йому заподіяна моральна шкода.

Посилаючись на викладене, просив позов задовольнити.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 грудня 2011 року позов КП «Тепло» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з теплопостачання, зустрічний позов ОСОБА_2 до КП «Тепло» про захист прав споживачів та позов ОСОБА_3 до КП «Тепло» про захист прав споживачів об'єднані в одне провадження.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2012 року позов КП «Тепло» до ОСОБА_2 задоволений частково, у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 та у позові ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2. 2980 грн. 34 коп. заборгованості за договором реструктуризації, 1516 грн. 34 коп. заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, 64 грн. 46 коп. збитків від інфляційних процесів, 24 грн. 62 коп. - 3% річних, 30 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4 615 грн. 76 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп. на користь держави.

В задоволені решти вимог КП «Тепло» до ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просили рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу КП «Тепло» посилалося на її необґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно, всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку доказам у справі та прийшов до вірного висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини з приводу постачання теплової енергії, відповідно до яких сторони взяли на себе певні зобов'язання, але відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_3 не виконували своїх зобов'язань щодо сплати за надані КП «Тепло» послуги з центрального опалення.

-3-

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами послуг з постачання теплової енергії, яку постачає КП «Тепло» відповідно до квартири АДРЕСА_1, на підставі письмових договорів № 1668 та № 1669 від 01 липня 2009 року (а.с.75, 164).

30 жовтня 2009 року КП «Тепло» з ОСОБА_2, та, окремо з ОСОБА_3, уклав договори реструктуризації заборгованості за послуги теплопостачання № 44 та № 45, за якими відповідачка ОСОБА_2 зобов'язалася сплачувати заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, що утворилася станом на 01 листопада 2009 року у розмірі 2 980 грн. 34 коп., помісячно по 82 грн. 79 коп., а ОСОБА_3 зобов'язався сплачувати заборгованість 1212 грн., помісячно по 33 грн. 67 коп. (а.с. 7, 162).

За умовами цих договорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 погодилися з розміром заборгованості, проте умови договору не виконували і погашення заборгованості згідно договорів не проводили.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Тепло» 1532 грн. 70 коп. заборгованості за сплату послуг з централізованого опалення, 15 грн. 55 коп. збитків від інфляційних процесів та 5 грн. 30 коп. - 3% річних, а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с. 309-311, 323-324).

Заборгованість по поточним платежам відповідачки ОСОБА_2 за вказані послуги, з урахуванням перерахунку заборгованості, відповідно до встановлених обставин за вказаним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 листопада 2011 року, з 01 листопада 2009 року по 01 березня 2011 року становить 1 516 грн. 34 коп.

Відповідно до ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) сплачується, окрім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифам.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» (далі - Закону) передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правил) та п. 3 вказаних договорів між сторонами розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Оскільки судом встановлено, що відповідно до договірних відносин, що склалися між сторонами, позивач зобов'язаний надавати послуги з теплопостачання, а відповідачка дотримуватися вимог Правил і своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії за діючими тарифами, а також сплачувати заборгованість за договором реструктуризації, проте, ОСОБА_2 не виконувала своїх зобов'язань, а тому суд правильно задовольнив позовні вимоги КП «Тепло» в частині стягнення зі споживача ОСОБА_2 заборгованості за договором реструктуризації та поточними платежами за надані послуги.

-4-

Також колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що виникнення між сторонами зобов'язання є грошовими, а тому суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України правомірно стягнув з ОСОБА_2 збитки від інфляційних процесів та 3% пічних від простроченої суми боргу.

Посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на неналежну якість наданих послуг з теплопостачання не приймаються до уваги.

Так, згідно ст. 18 Закону та пунктів 23- 24 Правил у разі порушення виконавцем умов договору споживач викликає представника виконавця для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види порушень кількісних і якісних показників послуг тощо.

Проте, докази того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликали представника КП «Тепло» для складання такого акту в матеріалах справи відсутні.

Крім того, доказів того, що договори реструктуризації заборгованості за послуги теплопостачання вчинені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 внаслідок застосування до них фізичного або психічного тиску з боку працівників КП «Тепло» або іншої особи, ними не надані.

Невідповідність укладених договорів реструктуризації заборгованості за послуги теплопостачання доходам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо строку погашення заборгованості, стосуються умов договору з якими останні незгодні та які вважають несправедливими, що є підставами для зміни умов договорів, а не визнання їх недійсними.

Інші позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є похідними від вимог щодо визнання наданих послуг з теплопостачання неналежної якості та визнання договорів реструктуризації недійсним.

Відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 та позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з недоведеності факту порушення КП «Тепло» договірних зобов'язань щодо якості наданих послуг з централізованого опалення, відсутності підстав для визнання договорів реструктуризації недійсними та покладання обов'язку щодо здійснення перерахунку платежів, відшкодування моральної шкоди, а тому прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції є вірним.

Доводи апелянта про надання неналежних послуг з теплопостачання повно досліджувалися судом першої інстанції і цим доводам дана належна оцінка, з якою погоджується й колегія суддів.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на те, що в рахунок заборгованості за договором реструктуризації заборгованості за послуги теплопостачання від 30 жовтня 2009 року повторно включені суми, які за рішенням суду вже з неї стягнуті, не приймаються до уваги.

Згідно рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 лютого 2006 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_2 стягнута заборгованість станом на 01 жовтня 2005 року в сумі 1 577 грн. 79 коп. Згідно розрахунку, наданого позивачем, вказана сума погашена на час укладення вказаного договору та не була включена в цей розмір заборгованості.

Твердження апелянтів про недійсність договорів реструктуризації з підстав укладення його під тиском працівників позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування або зміни немає.

-5-

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді: