Рішення № 25271214, 10.07.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/750/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2012 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гребенюк В.В.,

при секретарі - Маленевській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхової компанії «К'Ю БІ І Україна» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Зазначило, що 15.12.2009 року о 09 год. 30 хв. відповідач, керуючи автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Лугова, 12 в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Автомобіль «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_3 належить ТОВ «Ворлд Кур'єр Україна».

З метою визначення збитків, завданих автомобілю «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_3, позивачем було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження. Згідно звіту № 752 про оцінку, яке було проведено ЗАТ «Експерт - Сервіс» вартість матеріального збитку, завданого позивачу складає 92 094 грн. 94 коп.

З метою відшкодування шкоди та на виконання зобов'язань по договору страхування позивач сплатив ТОВ «Ворлд Кур'єр Україна» 89 250 грн. за вирахуванням суми франшизи.

Відповідачу направлялись регресі вимоги, однак жодної відповіді отримано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, участь свого представника не забезпечив, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи, згідно отриманої відповіді відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 105).

Так, в судові засідання відповідач викликався судовими повістками - про виклик 26.03.2012 року (а.с. 119), судовими повістками зі зворотними повідомленнями про явку в судове засідання 23.04.2012 року, 15.05.2012 року, 07.06.2012 року, 20.06.2012 року, 10.07.2012 року (а.с. 123, 125, 135, 138 - 146, 156, 158 - 160).

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 15.12.2009 року о 09 год. 30 хв. відповідач керуючи автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Лугова, 12 в м. Києві не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, що призвело механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджено постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.03.2010 року (а.с. 65).

На момент ДТП автомобіль «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_3 належав ТОВ «Ворлд Кур'єр Україна». 22.07.2009 року позивач уклав договір страхування автотранспорту з ТОВ «Ворлд Кур'єр Україна» (а.с. 50-64).

З метою визначення збитків, завданих автомобілю «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_3, позивачем було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту № 752 про оцінку, яке було проведено ЗАТ «Експерт - Сервіс» вартість матеріального збитку, завданого позивачу складає 92 094 грн. 94 коп. (а.с. 69 - 90).

Позивач сплатив ТОВ «Ворлд Кур'єр Україна» 89 250 грн. за вирахуванням франшизи, що підтверджено відповідним переказом (а.с. 92). Згідно акту-релізу про врегулювання усіх вимог на відшкодування від 18.01.2010 року сплату остаточної суму страхового відшкодування (а.с. 93 - 94).

15.12.2010 року та 03.02.2011 року позивач звертався до відповідача з регрес ними вимогами, однак, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив (а.с. 95 - 99).

Судом вживались заходи, щодо витребування інформації з Моторно (транспортного) страхового бюро України, а саме: чи була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, транспортний засіб «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 станом на 15.12.2009 рік; для надання відомостей про страховика, страхувальника, строк дії, забезпечений транспортний засіб за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9966986 (а.с. 157).

Згідно отриманої відповіді, цивільно-правова відповідальність по 1 типу договору була застрахована страхувальником ОСОБА_3, автомобіль «Хонда» д.н.з. НОМЕР_1 в ПрАТ «СК «УНІКА», період дії полісів з 27.04.2010 року по 26.04.2011 рік, 27.04.2011 року по 26.04.2012 року, 27.04.2012 року по 26.04.2013 року (а.с. 162 - 164). Таким чином, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами за даними єдиної централізованої бази даних МТСБУ, відповідачем на момент ДТП застрахована не була.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Частиною 2 статті 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик має право вимагати компенсацію здійснених виплат від особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.

Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Сума невиплаченого страхового відшкодування за мінусом франшизи складає - 89 250 грн., при здійсненні розрахунків індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми позивач посилався, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання з грудня 2010 року, однак з такими розрахунками погодитись не можливо, оскільки відповідачем отримано регресну вимогу 25.12.2010 року (а.с. 97 - 98), а відтак при розрахунку судом до уваги береться саме дана дата з урахуванням чого інфляційна складова боргу складає - 4 476 грн. 67 коп., сума боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу та пред'явлених позивачем позовних вимог в цій частині, становить - 2 454 грн. 38 коп. А відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Розрахунки позивача в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, відповідачем спростовані не були.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які піддягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі - 89 250 грн., 3 % річних в розмірі - 2 454 грн. 38 коп. та інфляційну складову в розмірі - 4 476 грн. 67 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі 961 гривня 85 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1187, 1191 - 1192 ЦК України, положеннями ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 224 -233, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхової компанії «К'Ю БІ І Україна» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхової компанії «К'Ю БІ І Україна» (Код ЄДРПОУ 25395057) суму страхового відшкодування у розмірі - 89 250 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхової компанії «К'Ю БІ І Україна» (Код ЄДРПОУ 25395057) 3 (три) проценти річних у розмірі 2 454 (дві тисячі чотириста п'ятдесят чотири) гривні 38 копійок, інфляційну складову у розмірі 4 476 (чотири тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 67 копійок;

В іншій частині в задоволенні позовних відмовити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, страхової компанії «К'Ю БІ І Україна» (Код ЄДРПОУ 25395057) судовий збір у розмірі 961 (дев'ятсот шістдесят одна) гривня 85 копійок;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

СУДДЯ Гребенюк В. В.