Рішення № 2527029, 30.10.2008, Господарський суд Чернігівської області

30.10.08

Україна

Господарський суд Чернігівської області

 м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

28 жовтня 2008р. справа №14/143

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківський автобусний парк”, АДРЕСА_2, 09107

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 10608грн. 97коп.

Суддя Книш Н.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7875,00грн. по орендній платі згідно договору №01/01/07-1-ОП від 01.01.07р., 1337,35грн. пені, 1199,49грн. інфляції та 197,13грн. три проценти річних за період з 01.01.07р. по 26.08.08р.

В письмовому поясненні від 10.09.08р. позивач зазначив, що ВАТ „Білоцерківський автобусний парк” не здійснював дій, що спрямовані на реалізацію його прав, які передбачені п.5.1.3. договору №01/07/07-1-ОП найму (оренди) не житлового приміщення. Згідно поданої представником позивача копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1.

Від позивача 24.10.08р. надійшла заява, в якій повідомив про надання документів на вимогу суду та про відмову працівниками адресно-довідкового відділу УГІРФО УМВС України в Чернігівській області представнику позивача у отриманні довідки про місце реєстрації відповідача.

Від позивача 28.10.08р. надійшла заява, в якій він зазначив, що відсутність юрисконсульта підприємства у судовому засіданні 16.10.08р. була пов'язана з тимчасовим короткочасним розладом здоров'я.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості про юридичну або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток.

У відповідності до приписів ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, які були внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними доки до них не внесено відповідних змін.

Ухвали суду про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвала про порушення провадження по справі направлена на адресу відповідача повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку, що адресат за вказаною адресою не проживає. Ухвали про відкладення розгляду справи повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві АДРЕСА_1), яка відповідає адресі державної реєстрації.

Нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи господарський суд встановив:

Згідно ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

01.01.07р. між позивачем та відповідачем укладено договір найму (оренди) не житлового приміщення №01/01/07-1-ОП. Згідно п.1.1 договору орендодавець (позивач по справі) передає, а орендар (відповідач по справі) приймає в користування на строк дії договору не житлове приміщення -офісне приміщення, загальною площею 15,0кв.м, що розміщується за адресою АДРЕСА_2. Відповідно до п.2.2. договору сплата орендарем за користування об'єктом оренди здійснюється після передачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі, згідно з умовами договору в користування орендарю.

Відповідно до п.4.1. договору передача орендодавцем об'єкта оренди орендарю у користування здійснюється протягом 10 календарних днів з дня підписання договору та оформлюється актом прийому-передачі об'єкта, який повинен бути підписаний сторонами або їх представниками. Підписання сторонами або їх представниками акту прийому-передачі об'єкта оренди є підтвердженням факту передачі об'єкта оренди орендарю (п.4.2. договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у тимчасове користування зазначений у договорі об'єкт згідно двостороннього Акту прийому-передачі від 01.01.07р.

Орендар відповідно до п.5.4.7 зобов'язаний здійснювати оплату за користування об'єктом оренди в розмірі, в строки і в порядку, що передбачені договором.

Так, у пункті 2.3. та 2.7.1 договору сторони встановили, що загальна сума орендної плати за користування об'єктом оренди становить 375грн. на місяць з урахуванням ПДВ, оплата комунальних послуг входить в загальну суму орендної плати.

За умовами п.2.5 договору орендар (відповідач у справі) зобов'язався вносити орендну плату не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця або шляхом внесення у касу орендодавця готівки на підставі договору.

Відповідно до п.2.6. договору сплата орендної плати за перший місяць дії договору здійснюється орендарем протягом десяти робочих днів з моменту прийняття об'єкта оренди за актом прийому-передачі.

Враховуючи, підписання між сторонами акту прийому-передачі приміщення 01.01.07р. та наявність святкових та вихідних у січні 2007 року, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний був сплатити орендну плату за перший місяць дії договору у строк -16.01.07р.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за користування об'єктом оренди за період січень 2007р. -вересень 2008р. оплату не провів.

Згідно ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п.8.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.07р. Відповідно до п.8.4. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами не подано доказів наявності заяви орендодавця, орендаря про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, а тому суд доходить висновку, що договір №01/01/07-1-ОП від 01.01.07р. найму (оренди) не житлового приміщення є продовженим на такий самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором.

Згідно п. 9.2 договору на регулювання відносин оренди за договором не поширюються положення Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-XII від 10.04.92р. із наступними змінами та доповненнями.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів сплати орендної плати. Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача з оплати орендної плати на день розгляду справи становить 7875,00грн.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами договору (п.6.4. договору) за несвоєчасне внесення орендної плати орендарем, нараховується пеня в розмірі 1% суми недоїмки по орендній платі за кожен день прострочення.

Позивач з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” просить сягнути з відповідача 1337,35грн. пені за період з 01.01.07р. по 26.08.08р. Позивачем подано уточнений розрахунок пені у сумі 1335,61грн. за період з 11.01.07р. по 26.08.08р.

Приймаючи до уваги, що прострочка виконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати за січень 2007р. виникла з 17.01.07р., а наступні щомісячні платежі орендної плати відповідач зобов'язаний здійснювати не пізніше 25 числа місяця, що передує звітному, та дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить до висновку, що позивачем проведено нарахування пені без застосування приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто за межами шести місяців від дня, коли зобов'язання з оплати щомісячної орендної плати мало бути виконано, та без урахування, що прострочка виконання відповідачем зобов'язання з оплати щомісячної орендної плати (починаючи з орендної плати за лютий 2007 року) виникла з 26 числа місяця, що передує звітному.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання по сплаті орендної плати підлягають задоволенню у сумі 622грн.08коп. за період з 17.01.07р. по 26.08.08р., а в решті позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю здійсненних нарахувань пені.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 1199,49грн. інфляції за період з 01.01.07р. по 26.08.08р. та 197,13грн. три проценти річних за період з 01.01.07р. по 26.08.08р. Позивачем подано уточнений розрахунок 3% річних у сумі 196,82грн. за період з 11.01.07р. по 26.08.08р. та інфляції у сумі 1331,47грн. за період з січня 2007р. по вересень 2008р.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань суд встановив, що позивачем невірно визначено розмір індексів інфляції за серпень 2008р. -99,5%, фактично 99,9%, за вересень 2008р. -99,5%, фактично 101,1% за повідомленням Державного комітету статистики України.

Крім того, позивачем при нарахуванні індексу інфляції за січень 2007р. не враховано рекомендації Верховного суду України (лист N 62-97р від 03.04.97р.) відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, відповідно до яких сума, яка підлягала внесенню в період з 16 по 31 число підлягає індексації з наступного місяця.

Оскільки, від позивача за результатами здійсненого уточненого розрахунку сум інфляційних нарахувань не надходило до суду заяви відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, та приймаючи до уваги, що позивачем не проводилось фактичне нарахування індексу інфляції за вересень місяць 2008р. у розмірі 101,1%, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі первісно заявлених вимог про стягнення суми інфляційних нарахувань -1199,49грн. за період лютий 2007р. -серпень 2008р., так як фактична сума інфляційних нарахувань перевищує заявлені позивачем до стягнення.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем грошових зобов'язань, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 190грн.39коп. за період з 17.01.07р. по 26.08.08р., оскільки при нарахуванні 3% річних позивачем допущені помилки при визначенні дати виникнення з боку відповідача прострочки виконання зобов'язання по сплаті орендної плати, про що судом вказано вище.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, орендну плату своєчасно не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 7875,00грн., пені в сумі 622,26грн., інфляції в сумі 1199,49грн., 3% річних в сумі 190,39грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача внаслідок несвоєчасної оплати орендної плати, суд відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача відшкодування позивачу державного мита в сумі 102грн. та 109,97грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.525, 526, 549, 625, 759, 764, 793 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 217, 230, 232, 283 Господарського кодексу України, ст.22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 АБ „Тавріка” м. Чернігів, МФО 300788, код 2425521599) на користь Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківський автобусний парк” (АДРЕСА_2, р/р 260054030 в БЦФ ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 321121, код 05538721) 7875грн. 00коп. боргу, 622грн.26коп. пені, 190грн. 39коп. три проценти річних, 1199грн.49коп. інфляції, 102грн.00коп. державного мита, 109грн.97коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш