Рішення № 25268495, 06.07.2012, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2412/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"06" липня 2012 р. року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Укрінтерпостача»про стягнення заборгованості по заробітній платі (нарахованій), заборгованості по заробітній платі (не нарахованій), не донарахованої заробітної плати за час відпустки, вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

В С Т А Н О В И В:

28.05.2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача - ПП «Укрінтерпостача»- про стягнення заборгованості по заробітній платі (нарахованій) за листопад 2011 року, заборгованості по заробітній платі з грудня 2011 року по лютий 2012 року, не донарахованої заробітної плати за час відпустки, вихідної допомоги при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що вона з 17.06.2011 року по 28.02.2012 року знаходилася з відповідачем в трудових відносинах, працюючи інспектором відділу кадрів, а згодом директором підприємства, звільнена згідно до ст. 38 ч.3 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю.

Посилаючись на порушення ст.116 КЗпП України, відповідно до якої при звільненні їй не була виплачені вказані виплати, позивачка просила позов задовольнити.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 17.06.2011 року по 28.02.2012 року знаходилися в трудових відносинах, наказом № 112-К від 31.08.2011 року засновника ПП «Укрінтерпостача»позивач ОСОБА_1 переведена на посаду директора ПП «Укрінтерпостача»з посади інспектора відділу кадрів, без укладення контракту, з окладом 3100 грн., розмір якого підтверджується картою-рахунком за період з 01.01.2011 року по 31.01.2012 року. Доказів щодо іншого розміру окладу позивача, в тому числі штатного розпису, представник відповідача в судовому засіданні не надав.

Наказом №22-К від 27.02.2012 року директора ПП «Укрінтерпостача» позивачка ОСОБА_1 була звільнена з цієї посади за власним бажанням у зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю відповідно до ст. 38 ч.3 КЗпП України. Позивачем надано докази про те, що засновнику ПП «Укрінтерпостача»нею відправлялися по двом адресам: місцем реєстрації та місцем фактичного проживання заяви про звільнення з посади, але засновник відмовився від звільнення і ця відмова виражена в бездіяльності, яка є і на час розгляду спору у суді. Підтвердженням бездіяльності також є і його рішення №7 від 20.03.2012 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора без зазначення підстави відсторонення із збереженням умов оплати праці до її звільнення з роботи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється, працівник не може бути позбавлений права на звільнення.

Відповідно до статті 38 ч.3 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про працю. Тобто, за зазначеною правовою нормою правова ситуація не вимагає дотримання строку попередження про звільнення за власним бажанням -за два тижні.

Сторонами підтверджено відсутність на підприємстві колективного договору, тому строки виплати заробітної плати визначаються судом за статтями 115-116 КЗпП України.

Згідно картки-рахунку ОСОБА_1 позивачу було в листопаді 2011 року нараховано 3100 грн. з цієї суми утримано єдиний внесок та податок з доходу 559,86 грн., 06.12.2011 року позивачка отримала 1500 грн., заборгованість по нарахованій заробітній платі, але не виплаченій у повному обсязі складає 1040,14 грн.

В період з грудня 2011 року по лютий 2012 року відповідачем було зменшено розмір посадового окладу позивачу ОСОБА_2 Доказів правомірності дій власника ПП «Укрінтерпостача» представником відповідача в судовому засіданні не надано, а також не надано доказів про те, що на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва і праці (ч. 3 ст. 32 КЗпП України ), що потягнуло зміну діючих умов праці у бік погіршення (ст. 103 КЗпП України), про які працівника мали б бути проінформовані не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження. У відповідності до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роботодавець не може відповідно до ст.ст. 21, 22 КЗпП України в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, які погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором. Відсутність правомірних підстав дій власника щодо зменшення розміру посадового окладу є підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці за попередніми умовам.

У грудні 2011 року позивачу ОСОБА_1 нарахована заробітна плата у сумі окладу 1900 грн., яка нею отримана 06.01.2012 року в сумі 2050 грн., не нарахована і не отримана заробітна плата становить 1050 грн. з якої необхідно справити та сплатити обов'язкові платежі.

У січні 2012 року позивачка ОСОБА_1 знаходилась у відпустці і їй нарахована 31.01.2012 року заробітна плата за час відпустки у сумі 2314,65 грн. та 107,30 грн. як зарплата за січень, не донарахована заробітна плата складає 202,7грн. (310-107,3), не донарахована заробітна плата за час відпуски складає 153,99 грн. (2468,64-2314,65), а всього 356,69 грн.

У лютому 2012 року позивачу ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у сумі 970,80 грн. (підтверджується індивідуальною відомістю про застраховану особу), не нарахована заробітна плата складає 1833,96 грн. (2804,76 грн. -970,80 грн.) з якої необхідно справити та сплатити обов'язкові платежі.

Згідно зі статтею 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником законодавства про працю (ст. 38) виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Таким чином, до виплати позивачу підлягає вихідна допомога в сумі 9300 грн. (3100х3)

За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільнені всі суми, що належать йому від підприємства у строки, що зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме у день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник у всякому випадку повинен в зазначений в цій статті строк виплатити неоспорювану суму.

Розрахунку при звільненні позивача проведено не було.

У відповідності до статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, що зазначені в статті 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки.

Між сторонами існує спір лише щодо розміру заробітної плати за грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року, відсутній спір з приводу нарахованої, але не виплаченої зарплати за листопад 2011 року і ця безспірна сума при розрахунку не виплачена. Таким чином, відповідач несе відповідальність за затримку розрахунку при звільнені.

Час затримки становить з 28.02.2012 року по 28.05.2012 року (дата подачі позову, цей кінцевий термін визначений позивачем) -3 місяці.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці»і Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100. Згідно з цим Порядком (пункт 1.1 абз. «з») середня заробітна плата за час затримки при звільненні обчислюється виходячи з виплати за останні два місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (в даному разі -затримки при звільненні). Нарахування виплат за вимушений прогул провадиться шляхом множення середньоденного заробітку (визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів за період вимушеного прогулу. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (п.8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих дні за останні два календарні місяці. Оскільки середня заробітна плата позивача за січень-лютий мала б складати 3100 грн., середньоденний заробіток складе 147,62 грн. і складе 8709,58 грн. за 59 робочих днів в періоді з 28.02.2012 року по 28.05.2012 року.

Оскільки справляння і сплата податку з доходу громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначені суми без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення суду ( п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці").

Згідно з ч.1 ст.233 КЗпП України перебіг строку звернення до суду розпочинається з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Статтею 116 КЗпП України чітко визначено коли підприємство має виконати обов'язок щодо проведення розрахунку із звільненим працівником. Невиконання цього обов'язку буде свідчити про порушення прав останнього та виникнення в нього права на позов, з цього часу розпочнеться перебіг строку на звернення до суду.

Статтею 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212-215, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ТОВ «Укрінтерпостача», юридична адреса: с. Трикратне, Вознесенського району, вул. Радянська, 1-а, код 30526451 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за листопад 2011 року в сумі 1040,14 грн.,

Стягнути з ТОВ «Укрінтерпостача», юридична адреса: с. Трикратне, Вознесенського району, вул. Радянська, 1-а, код 30526451 на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за грудень 2011 року -лютий 2012 року в сумі 3240,65 грн. з утриманням обов'язкових платежів.

Стягнути з ТОВ «Укрінтерпостача», юридична адреса: с. Трикратне, Вознесенського району, вул. Радянська, 1-а, код 30526451 на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в сумі 9300 грн. з утриманням обов'язкових платежів.

Стягнути з ТОВ «Укрінтерпостача», юридична адреса: с. Трикратне, Вознесенського району, вул. Радянська, 1-а, код 30526451 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при розрахунку в сумі 8709,58 грн. з утриманням обов'язкових платежів.

Стягнути з ТОВ «Укрінтерпостача», юридична адреса: с. Трикратне, Вознесенського району, вул. Радянська, 1-а, код 30526451 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: державний бюджет Вознесенського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037770, банк отримувача ГУ ДКУ в Миколаївській області, код банку отримувача (МФО) 826013, рахунок отримувача 31210206700113, код класифікації доходів бюджету 22030001) в сумі -222,9 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

СУДДЯ: О.Є.Старжинська