Вирок № 25267467, 07.06.2012, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 1/1406/38/2012

Веселинівський районний суд Миколаївської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року смт.Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого- судді Орленко Л.О.

при секретарі Крамарчук Л.Б.

з участю прокурора Маврова О.П.

потерпілої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новогригорівка Веселинівського району Миколаївської області, освіта повна загальна середня, одруженого, працюючого приватним підприємцем, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17 грудня 2011 року, приблизно о 14 год. 20 хв., ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-211440", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в денний час, при необмеженій видимості, по мокрій асфальтованій проїзній частині вул. Київської, яка має по одній смузі руху в кожному напрямку, зі сторони м. Вознесенська в сторону вул. Богданова смт. Веселинове Миколаївської області, зі швидкістю 60 км/год.

Попереду, в попутному з ним напрямку, по своїй смузі рухався невстановлений досудовим слідством легковий автомобіль зі швидкістю приблизно 60 км/год.

Під'їжджаючи до території МКП "Новий ринок" невстановлений легковий автомобіль, який рухався спереду підсудного, почав здійснювати гальмування, внаслідок чого в нього загорілися задні стоп - сигнали. В свою чергу водій ОСОБА_5 в порушення п.2.3 "б", 10.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, проявив неуважність в даній дорожній обстановці і до її зміни, не вибрав безпечну дистанцію між транспортними засобами при вибраній ним швидкості, виявивши на своєму шляху перешкоду у вигляді зупиняючогося попереду попутного автомобіля, не вжив заходів до зменшення швидкості свого транспортного засобу, аж до повної зупинки, хоча міг та повинен був це зробити, а здійснив маневр виїзду на зустрічну смугу руху з метою обгону попутного автомобіля, не переконавшись при цьому, що зазначений маневр буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 керований ним автомобіль, перебуваючи у неконтрольованому заносі, виїхав на узбіччя зустрічної для нього смуги, з подальшим з'їздом у кювет, де стався наїзд на ОСОБА_6, який прибирав сміття, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер на місці.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди згідно з висновком судово-медичної експертизи № 57 від 26.01.2012 р. смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок перелому шийного відділу хребта, який супроводжувався крововиливами під м'які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (в даному випадку яваляються смертельними).

Причиною вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди стало порушення підсудним ОСОБА_5 вимог п.п. 2.3 "б", 10.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в прямому причинному зв'язку з суспільно - небезпечними наслідками, які настали внаслідок цих порушень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, при цьому показав суду, що 17 грудня 2011 року біля 14.30 год. він на автомобілі "ВАЗ-211440", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Київській в смт. Веселинове Миколаївської області в напрямку до центру селища. Погода була похмурою, йшов дощ, проїзна частина була мокрою. Він їхав в автомобілі сам, почував себе нормально, ніхто від управління транспортним засобом його не відволікав. Попереду на відстані приблизно 30-40 метрів, в попутному з ним напрямку рухався автомобіль ВАЗ сірого кольору. У зустрічному напрямку ніякого транспорту не було. Попутний ВАЗ рухався по своїй смузі руху зі швидкістю 60 км/год. Наближаючись до ринку, він побачив як попутний автомобіль проїхав пішохідний перехід, на якому не було пішоходів, і раптово у нього загорілися стоп - сигнали, і водій цього автомобіля став різко гальмувати. Тоді він почав пригальмовувати і, побачивши, що зустрічна смуга вільна від транспорту, прийняв рішення об'їхати даний автомобіль по зустрічній смузі, щоб уникнути зіткнення з ним. Для цього він різко вивернув кермо вліво, однак автомобіль стало нести юзом, в бічному заносі лівою стороною автомобіля в ліву сторону у бік узбіччя. Після цього все відбувалося дуже швидко, тільки пам'ятає, що його автомобіль опинився в кюветі на газоні перед ринком. Вийшовши з машини, він побачив, що в процесі занесення збив людину, який, мабуть, в цей час перебував на газоні. Він лежав на асфальті, на території стоянки перед ринком вже за кюветом. Це був працівник ринку ОСОБА_6 В скоєному злочині щиро розкаюється.

Окрім визнання вини самим підсудним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, вина підсудного підтверджується і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що її батько ОСОБА_6 працював на ринку в смт. Веселинове різноробочим. Про те, що 17 грудня 2011 року сталася загибель батька, вона дізналася наступного дня від сестри свого чоловіка. Похорони батька проходили в смт. Веселинове, всі витрати щодо проведення похорону взяв на себе підсудний та його родичі, також вони провели і обід в кафе. Вона провела обід окремо. Просить стягнути з підсудного на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000 грн.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що померлий є його рідним братом, який працював різноробочим в смт. Веселинове в комунальному підприємстві "Новий ринок". Приблизно в 15.00 годин 17 грудня 2011 року йому подзвонила дочка ОСОБА_7 та повідомила, що його брат потрапив в дорожньо -транспортну пригоду біля ринку та помер від завданих йому тілесних ушкоджень. Він відразу ж поїхав до ринку та побачив біля ринку в кюветі автомобіль, неподалік від якого лежав його брат, він був мертвий. Також на місці пригоди був підсудний, який висловлював жаль з приводу загибелі його брата. ОСОБА_5 повністю відшкодував витрати на проведення похорону, також влаштував в кафе обід. Претензій матеріального характеру не має та цивільний позов заявляти не бажає.

Допитаний свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду показала, що працює в малому комунальному підприємстві "Новий ринок" прибиральницею. 17 грудня 2011 року приблизно о 14.00 годині вона підмітала територію стоянки біля ринку. Також в цей час в кюветі біля стоянки різноробочий ОСОБА_6 загрібав листя та збирав в мішки. Коли вона йшла до тачки, щоб покласти картонні ящики, то почула гуркіт та стукіт, потім побачила в кюветі автомобіль. Вона підбігла до ОСОБА_6, який лежав на боку, та хотіла його перевернути. Але хтось із людей сказав, що необхідно дочекатися Швидкої допомоги та міліції. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги, і лікар повідомив, що постраждалий помер. Пізніше приїхали працівники міліції. Підсудний ОСОБА_5 увесь час знаходився на місці пригоди.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.12.2011 р. зі схемою та фототаблицею до нього встановлено місце розташування автомобіля підсудного після дорожньо-транспортної пригоди, а також сліди, які утворилися внаслідок цієї пригоди. (а.с.7-17).

За даними висновку судово - медичної експертизи № 57 від 26.01.2012 р. смерть ОСОБА_6 наступила внаслідок перелому шийного відділу хребта, який супроводжувався крововиливами під м'які мозкові оболонки, шлуночки головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (в даному випадку являються смертельними). Тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, не виключається можливість їх утворення в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Найбільш імовірно, що потерпілий в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у вертикальному положенні, стоячи. Первинний удар автомобіля був нанесений по нижнім кінцівкам потерпілого. (а.с.49-53).

Даними висновку судово- автотехнічної експертизи № 2/268 від 05.01.2012 р. по дослідженню технічного стану автомобіля "ВАЗ-211440", реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджується та обставина, що технічних несправностей ходової частини, рульового керування та гальмівної системи, які могли б виникнути до дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено. (а.с.39-44).

Відповідно до висновку судово- автотехнічної експертизи № 1/1 від 17.01.2012 р. в дорожній ситуації, яка склалася 17 грудня 2011 року, водій автомобіля ВАЗ -211440 ОСОБА_5 під час руху за попутним транспортним засобом, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України. При виявленні водієм ОСОБА_5 перешкоди для руху, яку створював попутний автомобіль, який в межах смуги його руху різко почав зменшувати швидкість, водій автомобіля ВАЗ -211440 з метою запобігання зіткнення з ним, повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху України.

У вказаній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ -211440 ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом дотримання технічних вимог п.13.1, п.10.1 та п.12.3 Правил дорожнього руху України, а оскільки підсудний цих вимог не дотримався, то з технічної точки зору його дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. (а.с.115-119).

Отже, проаналізувавши показання підсудного, потерпілих, свідка, які не суперечать фактичним обставинам справи і не оспорюються підсудним, потерпілими та іншими учасниками судового розгляду, оцінивши ці показання в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена повністю.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Згідно з вимогами ст.65 КК України, ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з вищевказаних вимог, суд при призначенні покарання враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу підсудного, та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 12 КК України підсудний вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, від вчинення якого наступили тяжкі суспільно-небезпечні наслідки - смерть ОСОБА_6

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

Підсудний ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має двох повнолітніх дітей, працює приватним підприємцем, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. (а.с. 130,-131,137-138).

На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, пом'якшуючої обставини, даних про особу підсудного, вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів підсудному ОСОБА_5 необхідно призначити необхідне і достатнє для нього покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст.75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Не дивлячись, що підсудний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, що потягнуло за собою настання тяжких суспільно-небезпечних наслідків, в судовому засіданні встановлено ряд обставин, які в своїй сукупності утворюють підставу для висновку суду про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Під час досудового слідства та в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину - давав показання про обставини вчинення злочину, приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події, неодноразово висловлював жаль і співчуття з приводу вчиненого, взяв на себе витрати щодо організації та проведення похорон померлого, провів за власні кошти обід, що підтвердили з цього приводу потерпілі в судовому засіданні. Дані обставини свідчать про те, що підсудний щиро розкаюється у вчиненому злочині. Крім того, потерпілий ОСОБА_2 просив суд не позбавляти волі підсудного, вважаючи, що підсудний може стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.

Отже, всі викладені вище обставини, дають підставу суду зробити висновок про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання та в зв'язку з цим суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 „ Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", суд при призначенні покарання зобов'язаний обговорити питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання -позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи, що внаслідок вчинення злочину настали тяжкі суспільно-небезпечні наслідки -смерть ОСОБА_6, то суд приходить до висновку про необхідність призначити підсудному додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, яке підлягає реальному виконанню.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пред'явила цивільний позов до підсудного про відшкодування моральної шкоди в сумі 70 000,00 (сімдесят тисяч) гривень, обгрутовуючи свої вимоги тим, що вона перенесла великі страждання через втрату близької їй людини -батька.

Підсудний ОСОБА_5 позов визнав повністю та вказав, що буде потерпілій відшкодовувати моральну шкоду.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки потерпіла ОСОБА_1 перенесла нервовий стрес, душевні страждання в зв'язку з втратою рідної їй людини -батька, який був їй та її молодшій сестрі опорою в житті, а тому необхідно стягнути з підсудного на користь потерпілої ОСОБА_1 70 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Питання про речові докази у справі підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Речові докази по даній справі: автомобіль "ВАЗ-211440", реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в підсудного ОСОБА_5, необхідно

передати за належністю ОСОБА_9 як власнику цього майна. (а.с. 24, 126-127).

Відповідно до ст.91 КПК України підлягають стягненню з підсудного на користь Науково -дослідного експертно-криміналістичного центру судові витрати за проведення двох судово- автотехнічних експертиз на загальну суму 1758,00 грн. (703,20 грн. + 1054,80 = 1758,00 грн.) - (а.с.38,114).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 322, 323, 324, 327, 329, 330, 331, 333, 334, 335, 343 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки підлягає реальному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_1 70 000 (сімдесят тисяч) гривень 00 (нуль) копійок на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по даній справі: автомобіль "ВАЗ-211440", реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні в підсудного передати за належністю власнику ОСОБА_9.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 судові витрати за проведення двох судово - автотехнічних експертиз на загальну суму 1758,00 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) гривень на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області, м. Миколаїв вул. Акіма 2-а, Управління Державного казначейства в Миколаївській області, р/р 31251272210005, код 25574110, МФО 826013.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній -особисту поруку.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку через Веселинівський районний суд Миколаївської області.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко