Ухвала суду № 25267365, 11.07.2012, Апеляційний суд Харківської області

11.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Солодкова А.А.,

суддів колегії - Колтунової А.І., Швецової Л.А.

при секретарі - Левшиній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 кошти в сумі 5 330, 42 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн. Обґрунтовуючи позов посилався на те, що у березні 2007 року до нього звернувся відповідач з проханням надати йому допомогу в сумі 8 500 грн. Сторони домовились, що відповідач отримає кошти та буде поручителем за кредитним договором.

19 березня 2007 року між АТ «Індустріально-експортний банк»та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 941/712243, згідно якого Банк надав кредит в сумі 8 500 грн., з терміном сплати до 18 березня 2010 року. Відповідно до договору поруки № 941/2007-п від 19 березня 2007 року ОСОБА_4 став поручителем по зобов'язанням позичальника. Відповідно до досягнутої домовленості між сторонами, 19 березня 2007 року ОСОБА_3 позичив ОСОБА_4 8 500 грн., з умовою сплати суми кредиту та відсотків банку. На підтвердження укладеного договору позики відповідач надав йому розписку, про що зазначив на додатку № 1 до договору, також відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати суму позики та відсотків до 15 числа щомісячно, про що зазначив в листі від 15 липня 2007 року на ім'я керуючого Куп'янським відділенням ХД АТ «Індекс-Банк».

У встановлений договором строк ОСОБА_4 суму кредиту за договором не сплатив, у зв'язку з чим перед Банком збільшилась заборгованість.

26 вересня 2009 року між АТ «Індустріально-експортний банк»та ТОВ «АУЗ Факторинг»укладено договір факторингу, за яким останній є правонаступником всіх прав вимоги за вказаним кредитним договором. З листа уповноваженого по врегулюванню зазначеного ТОВ «Агенція по управлінню заборгованості»від 27 жовтня 2010 року випливає, що кредитним договором № 941/712243 та договором поруки № 941/2007-п від 19 березня 2007 року, де ОСОБА_4 є поручителем по зобов'язанням позичальника, заборгованість станом на 20 вересня 2010 року складала 13 830, 42 грн.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 01 вересня 2010 року було частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та стягнуто з останнього суму боргу в розмірі 8 500 грн. та 255 грн. -3% річних від простроченої суми.

На підставі викладеного, позивач просив, враховуючи вимоги ст. 1053 ЦК України, стягнути з відповідача суму в розмірі 5 330, 42 грн. (13 830, 42 грн. -8 500 грн.), а також судовий збір сплачений ним при подачі позову до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу посилається на незаконність рішення, на порушення судом норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду

Харківської області від 01 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу та процентів за договором позики задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 8 500 грн., 255 грн. -3% річних від простроченої суми, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Зазначеним рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_3 уклав 19 березня 2007 року з АТ «Індустріально-експортний банк»кредитний договір № 941/712243 на суму 8 500 грн. Згідно договору поруки за № 941/712243 від 19 березня 2007 року ОСОБА_4 став поручителем по зобов'язанням позичальника ОСОБА_3 Факт отримання вказаної суми ОСОБА_4 від ОСОБА_3 підтверджується письмовою розпискою, що останній власноручно написав на листі ознайомлення з умовами отримання споживчого кредиту ОСОБА_3 від 19 березня 2007 року та письмовим зверненням ОСОБА_4 на ім'я керуючого Куп'янським відділенням ХД АТ «Індекс-Банк»ОСОБА_5 про переведення зобов'язань по кредиту на його ім'я.

Звертаючись з даним позовом ОСОБА_3 просив стягнути суму в розмірі 5 330, 42 грн., яка складається з відсотків за кредитним договором від 19 березня 2007 року № 941/712243, оскільки зазначена сума у судовому порядку на його користь не стягувалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1053 ЦК України передбачено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням проводиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано будь-яких належних доказів, які підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем суми 5 330, 42 грн., не доведено перед судом свого позову, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, то суд керуючись ст. ст. 23, 1167 ЦК України та роз'ясненнями, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обґрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки позивачем не було обґрунтовано в чому полягає заподіяна йому моральна шкода, яким чином і з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір такої шкоди.

Встановивши дані факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, місцевий суд правильно застосував правові норми ЦК України та ухвалив правильне по суті рішення.

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції позивачем не надано доказів які підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем на суму 5 330, 42 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, повно та всебічно з'ясував обставини справи, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 04 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді -