Рішення № 25267173, 16.07.2012, Шевченківський районний суд м. Львова

Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-1280/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

06 квітня 2012 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі головуючої судді Баєвої О.І.

при секретарі Харечка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про зміну умов кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,-

установив:

17.02.2011р. заступник прокурора міста Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу ВАТ "Державний ощадний банк України" звернувся до суду з позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким змінити умови договору відновлювальної кредитної лінії № 2957 від 20.05.2008 року, щодо строку його виконання, а саме встановити строк виконання договору відновлювальної кредитної лінії № 2957 від 20.05.2008 року моментом набрання рішенням суду про зміну умов кредитного договору законної сили та стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 149594,30 грн.

В подальшому позивач не змінюючи підстав та мотивів позову уточнив позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 182345,33 грн.

Заяву мотивує тим, що 20.05.2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2957, внаслідок укладення даного договору останній отримав кредит у розмірі 125000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 20.05.2018 р. та сплатою 18,0 % річних за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість у розмірі 182345,33 грн., тому вимушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача Леонтьєва Т.Т. та Запотічняк С.М. підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в заяві мотиви, просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи у його відсутність, представники позивача, не заперечують проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представляти інтереси держави в суді. Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення.

В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2008 року було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 2957, на підставі якого, ВАТ "Державний ощадний банк України" видав ОСОБА_1 кредит у розмірі 125000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 20.05.2018 р., зі сплатою 18,5 % річних. Погашення кредиту повинно було здійснюватися в порядку та строки згідно графіку погашення заборгованості по кредиту.

У відповідності до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідач зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість у розмірі 182345,33 грн.

Згідно підпункту 3.2.2 договору відновлюваної кредитної лінії Банк має право достроково стягнути з відповідача Кредит, суму нарахованих відсотків та інших платежів, що підлягають сплаті, у разі порушення ним умов договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 3.3.1 договору відновлюваної кредитної лінії у разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань відповідач на першу вимогу банку зобов'язаний достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості по кредиту, а також сплатити штрафні санкції в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попович Ю.О. та зареєстрований в реєстрі за № 5641, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку однокімнатну квартиру загальною площею 21,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу", п. 8.5 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" № 02-5/602 від 24.12.1999 р.: Звернення стягнення на заставлене майно є правом, а не обов'язком заставодержателя. Тому справи зі спорів, пов'язаних з невиконанням боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання (наприклад, за позовами про стягнення відповідних коштів з боржника або поручителя чи гаранта) повинні бути розглянуті по суті незалежно від того, чи реалізував кредитор (заставодержатель) це право.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 10,11,57,60,88,169,209,214,215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 212, 525, 526, 527, 530, 543, 1050, 1054 ЦК України, ст. 121 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру", суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівського міського відділення № 6319 (м. Львів, вул. Валова, 9, р/р 3739290005, МФО 385048, ЗКПО 02762530) - 182345 (сто вісімдесят дві тисячі триста сорок п'ять) грн. 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 1823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 45 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його оголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя: О. І. Баєва