Ухвала суду № 25264699, 09.07.2012, Франківський районний суд м. Львова

1326/3178/2012

2/1326/2214/2012

У Х В А Л А

судового засідання

09 липня 2012 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кузь В.Я.

при секретарі Мищишин Т.П.

за участю: заявника ОСОБА_1

представника відповідача Гасюка Т.Б.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, цивільної справи № 2/1326/2214/2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Львівської міської ради про зобов'язання відповідача демонтувати люфт - клозет на вулиці Зв'язковій № 11а у м. Львові відповідно до приписів державної санітарно -епідеміологічної служби, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися в суд з позовною вимогою до відповідача - Львівської міської ради про зобов'язання відповідача демонтувати люфт - клозет на вулиці Зв'язковій № 11а відповідно до приписів державної санітарно -епідеміологічної служби.

До початку розгляду справи по суті, позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Львівській міській раді передавати права власності чи оренди на люфт -клозет (будівлю під літерою «Г», зхагальною площею 1,7 кв. м. на вулиці Зв'зковій № 11а) ТзОВ «Радар -03», або іншим особам до вирішення у судовому порядку питання про приведення земельних ділянок №11 і №11а по вулиці Зв'зковій та № 77 по вулиці Окружній до належного санітарного стану шляхом демонтажу згаданого люфт -клозету.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заяву підтримав, однак, крім припущень, щодо можливого на його думку відчудження обєкту відповідачем, інших підстав не навів. Заявник також не навів беззаперечних доказів, що власником чи розпорядником об'єкту, в розумінні відчудження, є відповідач, покликавшись тільки на відповідь прокурора, що не підтверджується правовстановлюючими документами.

Враховуючи дану обставину, судом було запропоновано позивачу забезпечити його вимогу заставою, як це, передбачено ч. 4 ст. 153 ЦПК України. З даною вимогою суду позивач не погодився, зазначивши, що він не зловживає процесуальним становищем, а надати суду докази не може, оскільки такі йому не доступні. При цьому, підтвердив, що роз'яснені судом процесуальні права на допомогу фахівця в галузі права, йому зрозумілі, однак на його думку, і останній не зможе витребувати докази. Інших аргументів і підстав, крім зазначених у заяві для забезпечення позову, у нього не має.

Представник відповідача проти заяви заперечив, мотивуючи тим, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, а сама заява є необґрунтованою і безпідставною. Львівська міська рада не є власником спірного об'єкту, а відтак і не може самостійно приймати рішення про відчудження чи передачу в оренду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, заслухавши думку представника відповідача та пояснення позивача з небажанням вносити заставу, суд вважає, що заява є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь -якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивач таких підтверджень чи доводів не навів за виключенням припущення.

Крім того, заявник у своїй позовній заяві просить зобов'язати відповідача демонтувати спірний об'єкт відповідно до приписів державної санітарно -епідеміологічної служби, які Львівській міській раді не вносилися і стосуються інших суб'єктів.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 151-153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1, про забезпечення позову, за безпідставністю.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь