Рішення № 25260901, 10.07.2012, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 1308/1611/2012

Провадження № 2/1308/728/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року Жовківський районний суд Львіської області у складі :

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

при секретарях Реміцька І.П., Брунець Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за договором позики в загальній сумі 68011,59 грн.. В обґрунтування своїх вимог покликаються на те, що «25»червня 2009 року між ними та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів, відповідно до якого вони передали у власність відповідача грошові кошти у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США, про що свідчить розписка, підписана нею в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідачка забов'язувалась повернути таку ж суму грошових коштів в розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США через 1 рік 25.06.2010 року, про що зазначено у розписці.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не виконав свої збов'язання в повному об'ємі, зокрема не повернув суму позичених коштів у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США, що еквівалентно на день подання позовної заяви згідно офіційного курсу НБУ 47 940 грн..

У зв'язку з неправомірними діями відповідачки вони були змушені звернутись до Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області, посадовими особами якого 02.12.2012 р. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

Відповідачка підтвердила факт отримання вищевказаних коштів, з застереженням про нібито часткове їх повернення, що не відповідає дійсності. Зобов'язання на даний час є невиконані в повному об'ємі.

Крім цього, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В даному випадку позивач ОСОБА_1 вважає, що вина відповідачки наявна, яка полягала у свідомому невиконанні зобов'язання за договором позики. А також наявний причинно-наслідковий зв'язок між незаконними діями відповідачкиа та шкодою, яку отримав ОСОБА_1 у вигляді фізичних та душевних страждань, які полягали у його внутрішніх переживаннях. Внаслідок постійних стресів ОСОБА_1 захворів на цукровий діабет, щорічне лікування від хвороби коштує йому десятки тисяч гривень.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник Дегтяренко О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на доводи наведені в позовній заяві, просять стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з ОСОБА_3 суму основної заборгованості у розмірі 47 940 грн, З % річних в сумі 2 702 грн. 84 коп., збитки від інфляції в розмірі 5 487 грн. 53 коп., збитки пов'язані з невиконанням зобов'язань по договору позики у розмірі 1 931 грн. 42 коп., сплачений позивачами судовий збір у розмірі 549 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4 400 грн., а також компенсацію ОСОБА_1 за завдану моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень.

Крім цього ОСОБА_1 на заперечення відповідачки щодо часткового повернення боргу пояснив, що такий не відшкодований зовсім, ніяких коштів він ні через провідника ні через інших осіб не отримував.

Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала частково та суду пояснила, що визнає позов лише на 3500 доларів США, так як хоча по розписці вона позичала 6 тисяч доларів, однак фактично позичила лише 5 тисяч доларів. Крім цього пояснила, що вона передавала через провідника поїзда Львів-Київ костиря В.І. 1100 євро, а також її чоловік працював у ОСОБА_1 і після відпрацювання роботи не забрав заробітню плату, таким чином частково повернувши борг. Жодних розписок чи будь-яких документів про часткове повернення боргу у неї немає. Просить позов задовольнити частково на суму 3500 доларів США..

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України розписка, підписана відповідачкою, є документом, підтверджуючим укладення договору позики між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, відносини між сторонами з позики грошової суми підтверджуються розпискою позичальників, строк повернення грошової суми за якою настав 25.06.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України визначається, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ними грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку на суму основного боргу за період з 25.06.2010 року по 10.05.2012 року слід нарахувати 3 % річних в сумі 2 702 грн. 84 коп.. а також за період з серпня 2010 року по березень 2012 року збитки від інфляції в розмірі 5 487 грн. 53 коп.

Крім цього, позивачам були нанесені збитки пов»язані з приїздами з міста Києва до м. Жовкви для дачі пояснень та участі в слідчих діях, сума витрат на паливо згідно представлених суду копій квитанцій становить 1 931 грн. 42 коп..

Таким чином, відповідачка ОСОБА_3, уклавши договір позики, не виконала умов укладеного договору, а тому повинна сплатити суму основної заборгованості у розмірі 47940 грн., 3 % річних в сумі 2702,84 грн., збитки від інфляції в розмірі 5487,53 грн. та збитки пов»язані з невиконанням зобов»язань по договору позики, зокрема у зв»язку із приїздом з міста Києва до м. Жовкви для дачі пояснень та участі в слідчих діях.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він разом з чоловіком відповідачки працювали у позивача ОСОБА_1 на будівництві, знає про те, що відповідачка позичила у відповідачів гроші, яку суму він не бачив, однак в розписці було зазначено 6 тис. доларів, він підписував цю розписку як свідок. Дійсно чоловік відповідачки передавав гроші в сумі 1100 євро через провідника, який є сусідом відповідачки, позивачу ОСОБА_1, однак ніхто ніяких розписок чи будь-яких інших документів не подавав і не брав. Йому не відомо чи гроші отримав ОСОБА_1. Коли відбулася така передача грошей точно не пам"ятає, і в який період року також не пригадує. Йому не відомо чи отримав ОСОБА_1 дані гроші.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що йому відомо про те, що відповідачка позичила у позивачівв гроші, однак яку саме суму він не знає. Через деякий час чоловік відповідачки передавав гроші через провідника, який приходиться йому братом, однак він при передачі грошей присутній не був. Коли відбувалась така передача грошей не пригадує, яка це була пора року також не пам"ятає. Зі слів брата йому відомо, що той передав гроші ОСОБА_1.

Суд не надає віри поясненням свідків, і розцінює такі що дані на користь відповідачки, так як свідки є в дружніх стосунках з чоловіком відповідачки, проживають по сусідству, а також із їх пояснень не вбачається сам факт отримання коштів в сумі 1100 євро позивачем по справі ОСОБА_1.

Щодо моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що вина відповідачки наявна, яка полягала у свідомому невиконанні зобов'язання за договором позики. А також наявний причинно-наслідковий зв'язок між незаконними діями відповідачки та шкодою, яку він отримав у вигляді фізичних та душевних страждань, які полягали у його внутрішніх переживаннях і внаслідок постійних стресів ОСОБА_1 вважає, що захворів на цукровий діабет, а щорічне лікування від хвороби коштує йому десятки тисяч гривень.

Позивач ОСОБА_1 суду не представив жодних доказів, які б свідчили про те, що він на даний час хворіє на цукровий діабет, не представлено суду і доказів того, що він внаслідок стресів захворів на цукровий діабет, не представлено суду і доказів які б вказували на те, що ОСОБА_1 лікується від даної хвороби та витрачає на це якісь кошти. Не здобуто таких доказів і в судовому засіданні.

Відповідно до ст.. ст.. 612, 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки у вигляді сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми.

Отже суд прийшов до переконання, що в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на правову допомогу.

Відповідно до ст. 84 ЦПК витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів від 27.04.2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат, пов'язаний з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. ч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, що отримує адвокат за надання правової допомоги, має бути законним за формою порядком унесення й розумно обґрунтованим за розміром.

Фактори, що повинні братися до уваги при визначені обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступень складності та новизни правових питань, що стосується доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі;

3) необхідність виїзду у відрядження;

4) важливість доручення для клієнта;

5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;

7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

8) характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний з факторів, указаних у ч. 3 цієї статті, не має самостійного значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат справи тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2012 року між ОСОБА_2 та адвокатом Дегтяренко О.О. був укладений договір про надання юридичних послуг (а.с. 14-15), відповідно до якого ОСОБА_2 оплатив 27.04.2012 року адвокату Дегтяренко О.О. 4400 грн. (а.с. 18).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що 05.04.2012 року між ОСОБА_1 та адвокатом Дегтяренко О.О. був укладений договір про надання юридичних послуг (а.с. 16-17), однак жодних оплат ОСОБА_1 адвокату Дегтяренко О.О. не проводив..

Зазначеними договорами передбачено, що плату за виконання робіт за договорами замовники зобов»язані сплатити виконавцю гонорар у сумі, вказаній в актах виконаних робіт, що складається виконавцем за наслідками виконання окремих видів робіт. Сума гонорару може погоджуватися окремо сторонами у вигляді додатків до договору (п. 3 Договору).

Засади обчислення гонорару, розрахунок часу та витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги до представництва адвоката в суді, в справі немає. Не здобуті такі і в судовому засіданні.

В той же час, з даних договорів вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали адвокату Дегтяренко О.О. довіреність на представництво їх інтересів в суді за зазначеним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме журналів судового засідання, Дегтяренко О.О. 31.05.2012 року приймав участь в судовому засіданні як представник позивачів з 13 год. 17 хв. до 14 год. 01 хв., тобто 44 хв., а 25.06.2012 року з 14 год. 33 хв. до 15 год. 46 хв., тобто 1 год. 13 хв., а всього 1 год. 57 хв. (а.с. 25-26, 32-34).

За таких обставин, доказів щодо засад обчислення гонорару, розрахунок часу та витрат понесених адвокатом до представництва ним в суді позивачами в розмірі, що становить 4400 грн., ні їх представником не представлено. А тому не має підстав для їх стягнення.

Відповідно до аналізу змісту ст. ст. 40, 42, 84, 88 ЦПК, судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвоката під час вирішення цивільної справи.

А за змістом ЦПК витрати, пов'язані з оплатою участі у справі представника сторони, не відносяться до судових витрат і не підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.

Тому суд прийшов до переконання, що в цій частині позову, щодо задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

Крім цього, згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачами пред»явлено позов на загальну суму 67461 грн., отже судовий збір в даній справі повинен складати 674,61 грн., однак фактично позивачами сплачено, згідно поданої квитанції /а.с. 1/ - 549,80 грн. які і належить стягнути з відповідачки в користь позивачів. Недоплачена різниця складає - 124,81 грн., а тому таку слід стягнути з відповідачки в користь держави.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що позовні вимоги позивачів є підставними і підлягають до часткового задоволення.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася та проживає в с. Волиця, Жовківського району, Львівської області, ідн. код НОМЕР_1, не працює в користь

- ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1, не працює, ідн. код не встановлено;

- ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_2, не працює, ідн. код не встановлено

заборгованість за договором позики в загальній сумі 58061,79 грн., з яких

- 47940 грн. -сума основної заборгованості;

- 2702,84 грн. -3 % річних;

- 5487,53 грн. -збитки від інфляції;

- 1931,42 грн. -збитки пов»язані з невиконанням зобов»язань.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася та проживає в с. Волиця, Жовківського району, Львівської області, ідн. код НОМЕР_1, не працює - 674,61 грн. судових витрат, з яких:

- 549,80 грн. сплаченого судового збору при подачі позову до суду в користь ОСОБА_1, проживаючого АДРЕСА_1, не працює, ідн. код не встановлено та ОСОБА_2, проживаючого АДРЕСА_2, не працює, ідн. код не встановлено;

- 124,81 грн. недоплачений судовий збір, отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО - 825014, ЄДРПОУ -36762986, призначення платежу: судовий збір, код -36762195.

В решті частині позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подаються апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ясиновський Р. Б.