Рішення № 25259989, 06.07.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

06.07.2012

Справа №2-8108/11

2/2011/1426/2012

2012 рік

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого -судді РУДНЄВОЇ О.О.

При секретарі КУЧЕРЯВЕНКО А.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Плюс», Регіонального управління по Харківській області Страхової компанії «ІнтерПлюс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія»Райп», треті особи : Моторне (транспортне) страхове бюро України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України про відшкодування матеріальної шкоди , заподіяної дорожньо-транспортною пригодою в сумі 111036,47,00 гривень, стягнення судових витрат по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 1700,00 гривень, по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 гривень, стягнення моральної шкоди в сумі 11000,00 гривень ,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом 20.10.2011 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, стосовно розгляду справи в подальшому звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи за її відсутність з постановленням заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи попереджений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не сповістив, від отримання судових повісток відмовлявся, повідомлений про час розгляду справи в передбаченому законом порядку через засоби масової інформації.

Відповідачі Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Плюс», Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс»в судове засідання не з»явилися, про час розгляду справи попереджені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не сповістили, від отримання судових повісток ухилялися, повідомлені про час розгляду справи в передбаченому законом порядку . Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс»надіслало суду письмові заперечення, позов не визнало.

Відповідач Регіональне управління по Харківській області Страхової компанії «ІнтерПлюс»в особі представника без підтвердження повноважень ОСОБА_5 позовні вимоги в судовому засіданні визнала, але пояснила, що регіональне управління не є юридичною особою, між співвідповідачами Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Плюс», Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс» 28.10.2009 року було укладено договір доручення на підставі з вимогами якого саме Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс» прийняло на себе зобов»язання щодо виконання зобов»язань за договорами обов»язкого страхування ,які були укладені між власниками транспортних засобів та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Плюс», після цього в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи попереджений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не сповістив, від отримання судових повісток відмовлявся, повідомлений про час розгляду справи в передбаченому законом порядку через засоби масової інформації.

Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп», яка після зміни назви є правонаступником страхової компанії «Плюс»в судове засідання не з»явилися, про час розгляду справи попереджені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не сповістили, від отримання судових повісток ухилялися, повідомлені про час розгляду справи в передбаченому законом порядку

Треті особи : Моторне (транспортне) страхове бюро України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України в судове засідання не з»явилися, про час розгляду справи попереджені своєчасно та належним чином , повідомлені про час розгляду справи в передбаченому законом порядку через засоби масової інформації (газета «Урядовий кур»єр»), звернулися до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутність представників, пояснивши суду письмово, що не є належними відповідачами у справі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачки, ознайомившись з волевиявленням відповідача ТДВ «Страхова компанія «ІнтерПлюс», третіх осіб, вислухавши пояснення колишнього співробітника «Прат Страхова компанія «Інтер»ОСОБА_5 , суд приходить до наступного:

Позивачка по справі є власником автомобілю « MITSUBSHI PAJERO SPORT», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується технічним паспортом на транспортний засіб і про що вказано в адміністративному матеріалі по справі № 3-3233/11.

30.05.2011 року біля 14 години 50 хвилин по вул.. Трінклера в м. Харкові відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів « MERCEDES BENZ ML350», державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобілем «MITSUBSHI PAJERO SPORT», державний номер НОМЕР_1 під керуванням позивачки ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України , що встановлено Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.06.2011 року та в його діях було виявлення порушення вимог ст.124 КУпАП та його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

02.06.2011 р. аварійним експертом у присутності співробітника Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії „ІнтерПлюс" було проведено огляд транспортного засобу позивача та складений протокол за №10/06/11.

09.06.2011 р. та 10.06.2011 року був проведений повний огляд автомобілю позивача у присутності аварійного експерта та співробітників страхової компанії та був складаний додатковий протокол огляду транспортного засобу.

29.06.2011 року у присутності свідка та працівників Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії „ІнтерПлюс" вона подала заяву із передбаченим пакетом документів.

08.072011 року вона подала заяву щодо виплати страхового відшкодування. Однак, їй у цьому було відмовлено.

У зв'язку с чим, вона була вимушена звернутися з позовом до суду про захист своїх прав та інтересів.

На підставі висновку фахівця СПДФЛ Мирося В.П. від 10.08.2011 року вартість матеріальних збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, автомобілю « MITSUBSHI PAJERO SPORT», державний номер НОМЕР_1 склала 111 036,47 гривень.

Сума сплачена позивачкою в повному обсязі , автомобіль відремонтовано.

Між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Плюс»було укладено договір обов»язкового страхового страхування цивільної відповідальності, було надано страховий поліс серії АА № 3660093 , страховий поліс діє з 01.05.2011 року.

Позивачка своєчасно , в установленому законом порядку звернулася до страхової компанії ТДВ «Страхова компанія «Плюс»та їй було рекомендовано звернутися до регіонального відділення страхової компанії «Інтерплюс», що вона й зробила, 02.06.2011 року аварійним комісаром в присутності фахівця страхової компанії «Інтерплюс»було оглянуто ушкоджений автомобіль«MITSUBSHI PAJERO SPORT», державний номер НОМЕР_1, 09.06.2011 року в присутності представника страхової компанії ушкодження були підтверджені.

Страховим полісом серії АА № 3660093 передбачено, що він покриває збитки в обсязі 50 000,00 гривень. В іншій частині завдані збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача по справі ОСОБА_2

Згідно вимог ч 3 ст..61 ЦПК України підставою ,яка звільняє сторони від доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо до якої встановлено ці обставини, тобто вина відповідача ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є доказаною і ці обставини вже встановлено судом, додатковому доказуванню не підлягають.

В преамбулі Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року №1961-!У із змінами та доповненнями до нього вказано «Цей Закон регулює відносини у сфері обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів( далі - обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України»

Відповідно до ст.4 цього Закону України «суб»єктами обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники, страховики, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, Моторне(транспортне) страхове бюро України(далі -МТБСУ) та потерпілі.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об»єктом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов»язані з відшкодуванням особою. Цивільно-правова відповідальність якої застрахована , шкоди, заподіяної життю, здоров»ю ,майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з матеріалами цивільної справи відповідач ОСОБА_2 уклав договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , тобто він є суб»єктом та об»єктом обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з вимогами ст.39 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне(транспортне) страхове бюро України є єдиним об»єднанням страховиків, які здійснюють обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків є умовою здійснення діяльності щодо обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до вимог п.а)ч1 ст.41 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність ,крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Кодексу, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з вимогами ст.29 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" У зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу ,розрахованого у порядку, встановленому законодавством ,включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно , з поважних причин ,помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до ст.9 Закону України «Про страхування»страхова сума- грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов»язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Згідно з ч .17 ст.9 Закону України страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмету договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено договором страхування.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Mitsubishi Pajero Sport державний номер НОМЕР_1, який належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.12.2010 року, були завдані значні технічні пошкодження, що підтверджується Довідкою ДАІ від 30.05.2011 року; Довідкою за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 23.06.2011 року за № 3848, виданою Відділом з обслуговування міста Харкова та АТІ МВС України; звітом № 10/06/11 про оцінку колісного транспортного засобу; рахунок-фактурою № 11 від 10.08.2011 року та Актом виконаних робіт від 10.08.2011 року (а.с. )

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 22 даного Закону:

- 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

- 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 даного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно зі ст. 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як передбачено ст. 33 цього Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані:

- 33.1.1. терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України;

- 33.1.2. вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ

про настання дорожньо-транспортної пригоди.

- 33.1.3. проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

- 33.1.4. вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

- 33.2. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт

- 33.3. Під час оформлення відповідних документів про дорожньо-транспортну пригоду працівники органів Міністерства внутрішніх справ України встановлюють та фіксують необхідні відомості щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності учасників цієї пригоди.

Із пояснень позивача свідчить, що оскільки ОСОБА_2 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності зі страховою компанією «Плюс», поліс АА3660093, 31.05.2011 року позивач зателефонувала до Страхової компанії «Плюс»(знаходиться у м. Київ), де було повідомлено про Регіональне управління по Харківській області -Страхова компанія «ІнтерПлюс» та необхідність звернення безпосередньо до них. У трьохденний термін позивач звернулась Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс»та надала повідомлення про ДТП та довідку ДАІ, видану на місці ДТП.

Після звернення позивачки представник ТДВ СК "Плюс" Дуднік Н.М. було надано запит до Управління ДАІ УМВС України у Харківській області з проханням надати довідку по формі, про учасників та причини здійснення ДТП та інші документи до ПрАТ «Страхова компанія «Інтер». Документи було отримано позивачем та надано до Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс»

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового

випадку та розміру збитків.

Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на

проведення експертизи.

Крім того, судом встановлено, 02.06.2011 року аварійним експертом Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс»у присутності співробітника Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс»було проведено огляд транспортного засобу, про що складено протокол за № 10/06/11. 09.06.2011 року та 10.06.2011 року було проведено повний огляд автомобіля у присутності аварійного експерта та співробітників страхової фірми. Аварійним експертом Регіонального управління по Харківській області - Страхової компанії «ІнтерПлюс»було складено додатковий протокол огляду транспортного засобу від 09.06.2011 року та додатковий протокол огляду транспортного засобу від 10.06.2011 року.

Відповідно ст. 35 вищезазначеного Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:

а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;

б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;

ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;

д) розмір шкоди;

е) підпис заявника і дата подання заяви.

Також в матеріалах справи є доказі на підтвердження позовних вимог, а саме: довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Відповідно до пояснень позивача та Довідки, наданої Регіональним управлінням по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс», 29.06.2011року у присутності свідка та працівників Регіонального управління по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс»ОСОБА_1 була подана заява із передбаченим пакетом документів, а саме -копія свідоцтва про реєстрацію технічного засобу; копія мого посвідчення водія; копія мого паспорту та ідентифікаційного коду, завірені моїм підписом; Довідка ДАІ від 30.05.2011 року; оригінал Довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 23.06.2011 року за № 3848, виданою Відділом з обслуговування міста Харкова та АТІ МВС України; схема ДТП; протокол місця огляду ДТП; оригінал постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2011 року по справі № 3-3233/11.

Відповідно ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Як свідчить із пояснень позивача, в усному порядку було повідомлено про складення звіту про пошкодження транспортного засобу аварійним експертом компанії та про виплату коштів.

Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування, не задоволена рішенням страховика щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до МТСБУ скаргу про перегляд вищезазначеного рішення. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

Згідно статті 37 вищевказаного Закону - виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

На даний час виплата страхового відшкодування позивачу не проведена.

Згідно рахунку-фактури № 11 від 10.08.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобілю „Mitsubishi Pajero Sport" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 111036,47 грн.

У процесі розгляду справи було з'ясовано, що ТДВ СК "Плюс" було змінено назву на ТДВ «Страхова компанія «Райп»шляхом внесення зміни до установчих документів. Також було змінено юридичну адресу, замість вул. Анрі Барбюса, 13-Б, м. Київ, 03680 на: вул. Предславинська, 11, м. Київ, 03150. ЄДРПОУ 31158052 залишився незмінним.

Зазначене підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.04.2012 року № 13673460 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.04.2012 року 13673352 (копії надано до матеріалів справи). Зміна найменування та адреси юридичної особи не означає її реорганізацію, оскільки при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Оскільки Регіональне управління по Харківській області -Страхової компанії «ІнтерПлюс»не являється самостійною юридичною особою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" -„...Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб". Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст..41 Конституції України право власності в Україні охороняється законом.

На підставі ст..319 Цивільного Кодексу України право власності в Україні складається з права володіння, права користування та права розпорядження та може набуватися тільки на законних підставах". Виходячи з вимог ст..328 ЦК України позивачка набула право власності на законних підставах до яких відноситься купівля-продаж та має право розпорядитися своїм правом власності відповідно закону незалежно від волі інших осіб ( ст.316 ЦК України)

На підставі ст..ст..321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні, власник вправі вимагати захисту порушеного права власності в судовому порядку ( ст.16 Цивільного Кодексу України).

На підставі ст.. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода ,завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою ,яка її завдала.

На підставі ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов"язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів , механізмів та обладнання .... На підставі ч 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об"єктом використання ,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. На підставі ч 5 ст.1187 ЦК України, особа ,яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду , якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

На підставі ст..1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода ,завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою,

2) за наявності вини особи, якій завдано шкоду, вона не відшкодовується,

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно вимог Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" з змінами та доповненнями внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.1994 р.,№11 від 30.09.1994 року, № 15 від 25.05.1998 року, № 9 від 24.10.2003 року п. 4 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності , повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав (договору оренди довіреності тощо).

Що стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 5000,00 гривень з відповідача ОСОБА_2, суд виходить з наступного: згідно вимог ст.. 1167 ЦК України 2003 року моральна (немайнова)шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

На підставі п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № ; з змінами , що внесені Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, у порушенні права власності(в тому числі інтелектуальної) прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв"язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

Суд вважає, що дорожньо-транспортною пригодою дійсно заподіяно шкоду праву власності позивачки , на підставі чого суд вважає ,що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню , бо позивачка довела, що понесла втрати немайнового характеру, моральні переживання та були порушенні нормальні життєві зв»язки через неможливість продовження активного громадського життя.

Суд приходить до висновку, що винними діями відповідача ОСОБА_2 позивачці заподіяно втрати немайнового характеру, переживання у зв»язку з ушкодженням її власності , тому моральна шкода підлягає стягненню в повному обсязі.

При розгляді позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «

Суд роз"яснював учасникам процесу, що з»явилися в судове засідання вимоги ст..ст..10,11,60 ЦПК України про те, що докази по цивільній справі надаються сторонами, а судом тільки оцінюються. Суд вважає, що позивачка суду свої позовні вимоги щодо завдання йому матеріальних збитків довела в повному обсязі, відповідачка в судове засідання не з»явилася, своїм процесуальним правом не скористалася з невідомої суду причини .

Дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Позовні вимоги щодо стягнення судових витрат підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі вимог ст.ст. 81,88 ЦПК України, які діяли в редакції на момент звернення з позовом до суду .

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст..ст.3,9,22,28,29,33,34,36,37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 3, 79, 88, ч. 6 ст. 110, 119, 120 ЦПК України, СУД В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Плюс», Регіонального управління по Харківській області Страхової компанії «ІнтерПлюс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс», товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія»Райп», треті особи : Моторне (транспортне) страхове бюро України, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України про відшкодування матеріальної шкоди , заподіяної дорожньо-транспортною пригодою в сумі 111036,47,00 гривень, стягнення судових витрат по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 1700,00 гривень, по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120,00 гривень, стягнення моральної шкоди в сумі 11000,00 гривень - визнати частково обґрунтованими та задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, інших відомостейц суду не відомо), 61036,47 грн. (шістдесят одну тисячу тридцять шість гривень сорок сім копійок) та 5000 грн. (п'ять тисяч гривень) моральної шкоди на користь ОСОБА_1 (р/р262031223901 ВАТ Райффайзен Банк Аваль, ід.код 2902001625, МФО банку 380805).

Стягнути з ТДВ СК "Райп" (ЄДРПОУ 31158052, м. Харків,вул. Предславинська, 11, м. Київ, 03150, інших відомостей суду невідомо)) 50000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень) та 5000 (п'ять тисяч) гривень моральної шкоди на користь ОСОБА_1 (р/р262031223901 ВАТ Райффайзен Банк Аваль, ід.код 2902001625, МФО банку 380805).

У задоволенні позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова Компанія «Плюс», Регіонального управління по Харківській області Страхової компанії «ІнтерПлюс», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ІнтерПлюс», Моторного (транспортного) страхового бюро України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України - відмовити.

Стягнути з відповідачів - ОСОБА_2, ТДВ СК "Райп" на користь Позивача судовий збір у розмірі 1 660,30 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 грн., а всього 1780 (одну тисячу сімсот вісімдесят) гривень 30 копійок, в рівних частках по 890,00 гривень з кожного відповідача.

В солідарному стягненні судових витрат ОСОБА_1 Олександрівни- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення ухвалено й надруковане власноручно суддею Руднєвої О.О. у нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя О.О.РУДНЄВА