Рішення № 25253115, 02.07.2012, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.07.2012

Справа N 815/5030/2012

(2/815/2341/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовської О.М.

за участю представника позивача -Ковалишкіна В.В.

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22940,96 грн. за кредитним договором № б/н від 05.02.2008 року та судовий збір у розмірі 229,41 грн., зазначивши, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.02.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, станом на 29.02.2012 року має заборгованість 22940,96 грн.

Від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить визнати недійсним договір № б/н від 05.02.2008 року, укладений між ПАТ «ПриватБанк»та ОСОБА_3, зазначивши, що він юридично неграмотна людина та йому в достатній мірі не була надана можливість ознайомитись повністю з умовами та правилами надання банківських послуг. Вважає, що кредитний договір був укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів»та Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а саме: позивач не надав йому, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту у письмовій формі інформації про особу та місцезнаходження кредитодавця, кредитні умови про мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, орієнтовану сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється, податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Крім того, оригінал кредитного договору після його підписання позивачем йому надано не було.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримав в повному обсязі, наполягає на заявлених позовних вимогах, зустрічний позов не визнав, та пояснив, що вказаний договір не містить в собі ніяких несправедливих або дискримінаційних умов, має в собі ознаки публічного договору та договору приєднання, форма укладання якого не передбачає укладання договору в формі єдиного документу. Зазначає, що кредитним договором обумовлені всі оскаржувані обставини, про що також надав письмові заперечення. Одночасно просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, оскільки сплинув строк позовної давності.

Відповідач та його представник погоджуються, що відповідач отримав кошти по кредитному договору, однак з позовом не згодні, просять відмовити в його задоволенні, на вимогах, зазначених в зустрічній позовній заяві наполягають повністю та просять їх задовольнити.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, а позов слід задовольнити в повному обсязі за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.

Згідно з умовами кредитного договору № б/н від 05.02.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ст. 3 ЦК України, одним із принципів цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладаючи договір кредиту, волевиявлення відповідача було вільним і відповідало його внутрішній волі, жодного тиску на нього при укладенні договору не застосовувалось, він добровільно підписав вказаний договір, а отже повністю погодився з його умовами.

Підписавши кредитний договір, відповідач, взяв на себе зобов'язання прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно умов договору договір складається з заяви позичальника та умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості, доданого до позову, відповідач станом на 29.02.2012 року має заборгованість -29 940,96 грн., яка складається з наступного:

- 8326,16 грн. - заборгованість за кредитом;

- 11549,21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 1496,97 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг;

- 500,00 грн. -штраф (фіксована частина);

- 1068,62 грн. штраф (процентна складова).

Таким чином, суд вважає, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договори позики.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, передбачених договором.

Аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22940 грн. 96 коп., судового збору в розмірі 229 грн. 41 копійки.

Крім того, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦПК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже суд приходить до висновку, що в зустрічній позовній заяві слід відмовити, оскільки сплинув строк позовної давності.

Крім того, представник ОСОБА_3.- ОСОБА_2та сам ОСОБА_3 не надав суду жодного доказа чи обставини, які могли дати суду можливість визнання недійсним кредитного договору.

Керуючись ст.ст. 3, 11, 12, 203, 525, 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215, 256, 257, 261, 267 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість в сумі 22 940 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень 96 копійок, а також на р/р 64993919400001, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 судовий збір в розмірі 229 гривень 41 копійку.

У зустрічному позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про визнання недійсним кредитного договору -відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Кучеренко