Постанова № 25248450, 06.07.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/6445/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2012 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,

при секретарі: Димовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, про порушення чинного законодавства при виконанні судового рішення, -

ВСТАНОВИВ :

19.06.2012р. позивач звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача в частині відмови від виконання "Виконавчого листа", виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 10.04.2012р. по справі №2а-6260/10, та скасувати його постанову від 11.06.2012р. по справі ВП № 32282926 про повернення виконавчого документа стягувачеві;

- зобов'язати відповідача забезпечити виконання "Виконавчого листа", виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 10.04.2012р. по справі №2а-6260/10 у повному обсязі.

У обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що 30.08.2011р., постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду частково задоволені його позовні вимоги по справі № 2а-6260/10, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі -ГУ ПФУ) щодо недоплати йому, ОСОБА_1, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 у розмірах, передбачених статтею 50 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язано ГУ ПФУ провести перерахунок та виплату зазначеної додаткової пенсії у відповідності до вимог статті 50 Закону України № 796-ХІІ, за період з 15 квітня 2010 р.

16.02.2012р., колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши в касаційному порядку цю ж справу, прийняла рішення, яким залишила постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2011р. без змін.

Таким чином, на думку позивача, обидва суди апеляційної та касаційної інстанцій, визнали, що ГУ ПФУ, по даному питанню, діяло всупереч вимогам статей 50, 71 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а, згідно чинних по теперішній час рішень Конституційного суду України: від 19.07.2001р. № 9-рп/2001 (п. 4.1 мотивувальної частини), від 20.03.2002р. № 5-рп/2002 (п. 6 мотивувальної частини), від 17.04.2004р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004р. № 20-рп/2004 (п. 6 мотивувальної частини), від 22.09.2005р. № 5-рп/2005 (п. 5.1 мотивувальної частини), від 11.10.2005р. № 8-рп/2005 (п. 4 мотивувальної частини), від 09.06.2007р. № 6-рп/2007 (п.п. 3.1, 3.2, 4 та 5 мотивувальної частини, п. 4 резолютивної частини), від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 (п.п. 5.3, 5.4 та 7.1 мотивувальної частини), від 27.11.2008 р. № 26-рп/2008 ( п. 4 мотивувальної частини), від 30.11.2010р. № 22-рп/2010 (пп. 2.2, 2.3 мотивувальної частини, п. 1 резолютивної частини), ГУ ПФУ прямо порушувало стосовно нього статті 1, 3, частину 2 статті 6, частину 2 статті 8, частину 5 статті 17, частину 2 статті 19, статті 21, 22, пункт 1 частини 1 статті 92 Конституції України.

Згідно умов, встановлених частиною 5 статті 254 КАС України, зазначені судові рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, набрали законної сили.

У зв'язку з зазначеним, 10.04.2012р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області позивачу був наданий виконавчий лист по справі № 2а-6260/10, на підставі якого, відповідач, 24.04.2012р. виніс постанову серія ВП № 32282926 про відкриття виконавчого провадження по справі.

Але, 16.06.2012р., позивачем через «Укрпошту»було отримане поштове відправлення, котре містило постанову відповідача ВП № 32282926 від 11.06.2012р. по справі про повернення виконавчого документа стягувачеві, а також сам виконавчий лист з відміткою, що він повертається на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач не згоден з обґрунтуванням оскаржуваної постанови відповідача, в якій останній лише зазначив відмову ГУ ПФУ у виплаті недоплачених грошей та встановлення щомісячної виплати додаткової пенсії та навів його розмірковування, де ГУ ПФУ посилається на власне бачення положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», постанов КМУ від 28.05.2008р. № 530, від 06.07.2011р. № 745, від 28.12.2011р. № 1381, статті 63 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 р.№3-рп/2012.

Проте, на думку позивача, усі перелічені закони, постанови та рішення були чинними і, відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, були враховані при винесені 16.02.2012р. ухвали Вищого адміністративного суду України, і ні про які «обставини, що знову відкрилися», в цих умовах не йдеться. Позивач посилається на той факт, що боржник ГУ ПФУ порушував та продовжує порушувати його права, діючи на законних підставах - у судовому порядку. Позивач впевнений, що відмовившись від виконання судових рішень Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, які набрали законної сили, використовуючи, в якості підстави, уявлення боржника, відповідач грубо порушив вимоги частин 2, 3 статті 14, частини 1 статті 255 КАС України, а його посилання на пункт 9 частини 1 статті 47 Закону України № 606-ХІУ «Про виконавче провадження»відверто не відповідає сутності справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив письмові заперечення на позов ОСОБА_1, в яких просив у задоволенні його позовних вимог відмовити та розглянути справу за відсутності представника відповідача (а.с.31-33). У обґрунтування зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області знаходилось виконавче провадження № 2218/5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-6260/10, виданого 10.04.2012р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 15 квітня 2010 року з урахуванням отриманих ним сум за вказані періоди та забезпечити її виплату. Зазначене виконавче провадження відкрито державним виконавцем 24.04.2012р., копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам виконавчого провадження до виконання та до відома. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 32282926 від 24.04.2012р. встановлено строк боржнику для самостійного виконання до 04.05.2012р. Згідно заяви боржника від 22.05.2012р. за вих. № 3549/05, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вищевказаним виконавчим документом, в результаті якою нараховано 3854,63 грн., виплата буде здійснена додатковим відомостями при надходженні грошових коштів на рахунки управління.

Що стосується неможливості виплати зазначеної суми Головним управлінням ПФУ в Запорізькій області, відповідач посилався лише на розміркування боржника з посиланням останнього на положення п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 06.07.2011р. № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»та від 28.12.2011р. № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012р. № 3-рп/2012 по справі № 1-11/2012. Посилаючись на вищевикладене, вважав виникли обставини, що виключають можливість виконання відповідного рішення у повному обсязі, в зв'язку з чим, 11.06.2012р. виконавче провадження було повернуто стягувачу в порядку п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесена відповідна постанова. Копія постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві була направлена ОСОБА_1 за вих. № 5787-5/11 від 11.06.2012р. Виконавчий документ направлений стягувачу, відповідно до вимог Інструкції про проведення виконавчих дій.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині з наступних підстав.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 4-6 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Ухвалою суду від 22.06.2012р. на відповідача покладений обов'язок у випадку не визнання позовних вимог ОСОБА_1, надати суду письмові заперечення на його адміністративний позов, а також всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчинені дій, з приводу яких подано позов (а.с.18, 21). Але на підтвердження надісланих на адресу суду письмових заперечень проти позову відповідач ніяких доказів не направив.

Як вбачається з матеріалів цієї справи -наданих позивачем копій документів, на які також частково посилався у своїх письмових запереченнях відповідач, постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-6260/10 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у перерахунку останньому додаткової пенсії у розмірах, передбачених статтею 50 Закону України № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зобов'язано ГУ ПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату зазначеної додаткової пенсії, за період з 15 квітня 2010 року з урахуванням отриманих ним сум за вказані періоди та забезпечити її виплату (а.с.4-6). Ухвалою від 16.02.2012р., колегія суддів Вищого адміністративного суду України в порядку касаційного провадження, прийняла рішення, яким залишила вищезазначену постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду без змін (а.с.7-10).

Судові рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, у відповідності з частиною 5 ст. 254 КАС України, набрали законної сили.

На підставі вищезазначеного, 10.04.2012р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області позивачу був наданий виконавчий лист по справі № 2а-6260/10, на підставі якого, відповідач, 24.04.2012р., виніс постанову серія ВП № 32282926 про відкриття виконавчого провадження по справі (а.с.11-13).

Але, 11.06.2012р. відповідачем винесена постанова серія ВП № 32282926 про повернення стягувачу виконавчого документа, а також повернутий сам виконавчий лист з відміткою про його повернення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»(а.с.11, 14-16).

Відповідно до вимог ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Згідно частини другої цієї ж статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до штампу на поштовому конверті «Укрпошти»та пояснень позивача, останній отримав оскаржувану постанову про повернення виконавчого документа стягувачу 16.06.2012р. (а.с.14 обор.). З цим адміністративним позовом позивач звернувся до суду 19.06.2012р., тобто в межах строків, передбачених ч.2 ст. 181 КАС України (а.с.1).

Відповідно до копії оскаржуваної постанови серія ВП № 32282926 від 11.06.2012р., виконавчий документ повернутий відповідачем стягувачу в порядку п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Цим пунктом закріплено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Але на підтвердження правомірності свого рішення про повернення виконавчого документу стягувачу відповідач ніяких доказів не надав, в тому числі: що виконання судового рішення за виконавчим документом не здійснювалося або здійснено частково; що наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника; що у боржника відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення; щодо неможливості проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення суду.

Також, на підтвердження неможливості виплати стягувачу нарахованої суми грошей в розмірі 3854,63 грн. і, відповідно, виникнення обставин, що виключають можливість виконання рішення суду у повному обсязі, відповідач посилався лише на розміркування боржника, які нібито містяться в його заяві від 22.05.2012р. за вихідним № 3549/05. Обґрунтування та посилання боржника на Закон України «Про Держаний бюджет України на 2012 року»та підзаконні акти щодо виконання положень ст.ст. 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосується питань поточного (у 2012 році) фінансового забезпечення даних виплат і не мають ні якого відношення до положень виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, ст. 14 КАС України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Проте відповідач в суді не довів своєї позиції, оскільки його доводи не знайшли своє підтвердження та спростовуються наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Таким чином, є підстави для визнання дій та рішень державного виконавця протиправними.

За таких обставин, з урахуванням положень ч.2 ст. 11 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві серія ВП № 32282926 від 11.06.2012р.

В той же час, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача забезпечити виконання "Виконавчого листа", виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 10.04.2012р. по справі №2а-6260/10 у повному обсязі, є передчасними і задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 51 Закону України „Про виконавче провадження", якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа. Таким чином, підстави на звернення до суду за захистом порушеного права чи інтересу в цій частині позовних вимог ще не виникли.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 11, 14, 69-71, 86, 158-164, 167, 181, 186, 254, 255 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві серія ВП № 32282926 від 11.06.2012р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Морар Марією Василівною по виконанню виконавчого листа № 2а-6260/10, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області (стягувач - ОСОБА_1, боржник -Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області), визнати незаконною та скасувати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання рішення суду в повному обсязі.

Суддя: О.Г. Пахоменко