Вирок № 25245285, 16.07.2012, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1028/90/12

16 липня 2012 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю прокурора Панченко Н.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин Київської області справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Яготин Київської області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

в злочині, передбаченому ч. 1 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Злочин вчинений при таких обставинах.

11 квітня 2012 року близько 2 години ночі ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 перебували в кафе "Максимум" по вул. Незалежності, 160 в м. Яготині Київської області, де розпивали спиртні напої. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вийшли з приміщення кафе на вулицю, де між ними на грунті особистих неприязних відносин виникла сварка. Під час сварки у ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп"яніння, виник умисел на викрадення мобільного телефону ОСОБА_2 Тому він в присутності потерпілого ОСОБА_2 відкрито викрав з зовнішньої кишені його куртки мобільний телефон марки "Нокіа 5228" вартістю 1170 гривень, у якому знаходилася картка пам"яті розміром 4 гігабайта вартістю 90 гривень, а також сім-карта мобільного оператора "Лайф" вартістю 22 гривні 50 копійок, на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 15 гривень. Після відкритого викрадення вказаного майна ОСОБА_1 зник з місця вчинення злочину, а в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд. В результаті злочину потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 1297 грн. 50 коп.

Підсудний в судовому засіданні вину визнав та показав, що 11 квітня 2012 року близько 1 години ночі він разом із своїм знайомим ОСОБА_4 перебував у кафе "Максимум", де вони пили пиво. За сусіднім столом сидів незнайомий йому чоловік віком близько 25 років, як йому стало відомо пізніше, це був ОСОБА_2. Він також пив пиво та розмовляв по мобільному телефону. Через деякий час він вийшов на вулицю покурити і при вході з бару зіткнувся з ОСОБА_2. В ході розмови з ним між ними виникла сварка. Після чого вони вийшли з приміщення бару та спустившись з тераси, стояли біля стоянки автомобілів. Вони спочатку сварилися з ОСОБА_2 а потім він тричі вдарив його руками по обличчю, від чого ОСОБА_2 впав на асфальт. Потім він нагнувся та при обшуку його кишень, знайшов у нього мобільний телефон та хотів дістати його звідти. Але в цей час ОСОБА_2 взяв порожню скляну пляшку та розбивши її об асфальт, замахнувся та порізав йому зап"ястя лівої руки. Він знову нахилився до ОСОБА_2 та дістав з кишені його куртки мобільний телефон "Нокіа", який відразу вимкнув. В подальшому він разом із ОСОБА_4 пішов до центру міста. Про крадіжку телефону він йому не розповідав. Коли вони проходили біля "Торгового Центру", то їх наздогнав ОСОБА_2 Розвернувшись, він пішов йому назустріч та ОСОБА_2 почав говорити йому, щоб він віддав телефон, на що він нецензурно висловився та вдарив його тричі долонями по обличчю, від чого ОСОБА_2 впав на асфальт. Потім він наздогнав ОСОБА_4 та його знайому, яка по дорозі пішла від них додому, та вони пішли до аптеки, де він купив перекис водню, мазь та на вулиці обробив рану. Близько 3 години 30 хвилин він з ОСОБА_4 приїхав на залізничний вокзал, де перебуваючи в кафе "Престиж", вони пили пиво. Близько 5 години він разом із ОСОБА_4 приїхав додому та мати повідомила йому, що приходили працівники міліції з приводу крадіжки телефона. Після чого він віддав їй мобільний телефон, вигадавши історію про те, що забрав телефон, як компенсацію за порізану руку.

Кається у скоєному, просить суворо не карати.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд вважає вину ОСОБА_1, доведеною, а дії його за ч.1 ст. 186 КК України кваліфікованими вірно, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який по місцю проживання характеризується посередньо, щиро кається у скоєному та вважає, що обираючи йому покарання у вигляді позбавлення волі, до нього необхідно застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням, з іспитовим строком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цією статтею

- 3 (три) роки позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально -виконавчої інспекції за графіком встановленим цими органами.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню: підписка про невиїзд.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки "Нокіа 5228", сім-карту мобільного оператора " Лайф", карту пам"яті розміром 4 гігабайта дозволити використовувати ОСОБА_2 за призначенням.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції.

Суддя Литвин Л.І.