Постанова № 25240848, 12.07.2012, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 1011/516/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.07.2012 Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді СЕЛЮКОВА О.Г.

за участю секретаря

судових засідань ХРУЩ Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка Київської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18 липня 2011 року позивач звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що вона є дитиною війни та згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон) має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідач виплачує їй підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж встановлено законом. Ст.99 КАС України можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст.268 ЦК України просить не застосовувати позовну давність та застосувати згідно з вимогами ст.8 ЦК України та ст.8 ЦПК України аналогію права, тому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати їй щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 01 січня 2006 року, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату їй щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону за період з 01 січня 2006 року з урахуванням фактично виплачених сум, відновити їй пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів з 01 січня 2006 року, визнати за нею право на отримання щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону довічно, зобов'язати відповідача виконати постанову негайно, згідно із Законом та п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»звільнити її від сплати державного мита, оскільки пенсія є основним доходом для проживання, не застосовувати строк давності, зобов'язати відповідача в майбутньому здійснювати нарахування щомісячної державної допомоги до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону та виплату її довічно, застосувати ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в частині виплати пенсії за минулий час як неодержані з вини відповідача без обмеження будь-яким строком та позов задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не прибули, про час і місце судового розгляду були оповіщенні у встановленому порядку, через канцелярію суду направили заяви з клопотанням розглядати справу у їхню відсутність, позивач позов підтримала повністю, відповідач заперечень проти позову не надав, копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та доданих до неї документів одержав 08 червня 2012 року, копію ухвали про призначення справи до розгляду у загальному порядку одержав 07 липня 2012 року, у зв'язку з чим судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 12 липня 2012 року даний адміністративний позов в частині вимог за період з 01 січня 2006 по 17 січня 2011 року включно на підставі ст.ст.99, 100 КАС України залишено без розгляду.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач є громадянкою України, якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, згідно з вимогами ст.1 Закону набула статусу дитини війни (а.с.58 -копія посвідчення; а.с. 61 -копія паспорту), та відповідно до ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-V має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком при повному стажі (а.с. 9 -копія довідки). Позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою про нарахування та виплату їй підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що встановлено ч.1 ст. 6 Закону як дитині війни (а.с.57 -копія заяви), на яку відповідач листом повідомив, що позивачу виплачується підвищення як «учаснику війни», відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(а.с. 8 -копія листа). Відповідач не провів позивачу перерахунок, нарахування та виплату вищезазначеного підвищення до пенсії.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, оскільки в судовому засіданні доведено, що відповідач, ігноруючи норми права, які регулюють спірні правовідносини, порушив право позивача на перерахунок, нарахування та виплату підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-V, тому такі його дії є протиправними, та відповідачем не було доведено правомірності своїх дій, а також, не надано належних та допустимих доказів виплати позивачу підвищення до пенсії як «учаснику війни». Права позивача необхідно поновити шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату підвищення пенсії як дитині війни у межах строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, за виключенням суми фактично проведених виплат.

Також вбачається, що подавши заяву про здійснення перерахунку, нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, позивач фактично здійснила вибір про надання їй пільг згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни», що передбачено ч. 2 «Прикінцевих положень»вищезазначеного Закону.

Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону (в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-V) дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону (в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-V) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень»Закону (в редакції від 19 грудня 2006 року № 489-V) особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Зі змісту ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму згідно законів України про Державний бюджет України на відповідні роки встановлено мінімальні розміри пенсії за віком.

За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійні виплати - це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати; пенсія -це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4. ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У задоволенні решти позовних вимог вбачається за необхідне відмовити, оскільки позивач не надала доказів щодо порушення її прав відповідачем у майбутньому та те, що їй були нараховані спірні суми підвищення до пенсії, які не отримані з вини відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач не провів нарахування позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 19, 22, 92 Конституції України, Законами України «Про соціальний захист дітей війни», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 21, 69, 71, 76, 86, 122, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної допомоги до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 18 січня 2011 року протиправними.

Зобов'язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЗГУРІВСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ідентифікаційний код 20622465, здійснити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18 січня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі.

Дану постанову складено у повному обсязі 17 липня 2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ О.Г. СЕЛЮКОВ