Рішення № 25238084, 09.07.2012, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 413/3925/12

2/413/2633/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09.07.2012 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Борис О.Н., при секретарі: Хазієвій Т.В., за участю представника позивача -Коваленко Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31»до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 31»(надалі по тексту КП «ЖЕО № 31») в особі директора Шараха О.Л. звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачка, яка власник житлового приміщення зобов'язана щомісячно сплачувати за послуги з утримування будинків і споруд та прибудинкових територій (квартирну плату), а також комунальні послуги. Проте свої зобов'язання у повній міри не виконує, в результаті чого станом на 01 березня 2012 року існує заборгованість на загальну суму 1812,95 грн, яку позивач і просить стягнути.

У судовому засіданні представник позивача по довіреності Коваленко Р.А. позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на ті самі підстави.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, представник відповідача по довіреності ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи повідомлявся під розпис, неявка представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Суд, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі, будинок АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі знаходиться на обслуговуванні КП «ЖЕО №31», яке й надає житлово-комунальні послуги.

Відповідно до виписки з фінансово-особового рахунку № НОМЕР_1 від 03 квітня 2012 року (а.с. 2), ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, за вказаної адресою ніхто не зареєстрований.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, правовідносини між сторонами регулюються законом. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року, споживачі житлово-комунальних послуг зобов`язані оплачувати послуги в строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України строки оплати - щомісячно.

Ст.151 ЖК України покладає обов'язок на громадян, які мають в приватній власності жилий будинок, квартиру, забезпечувати утримання свого житла, проводити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку при будинкову територію.

Відповідно до ст.ст. 64,67,68 ЖК України, квартиронаймач та члени його сім`ї зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги у встановлені строки.

Відповідно до даних інформації про стан особового рахунку № НОМЕР_1, відкрито на ім`я ОСОБА_3, відповідачем здійснювалася частково оплата за надані житлово-комунальні послуги, що й призвело до утворення заборгованості за квартирну плату та комунальні послуги у сумі 1812 грн 95 коп.

З інформації про стан особового рахунку вбачається (а.с. 8), що відповідачем була сплачена сума у розмірі 1920 грн 73 коп, тому сума боргу змінилась після скасування судом судового наказу про стягнення заборгованості у сумі 3252 грн 03 коп.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого зобов'язання.

Суд погоджується також з розрахунком заборгованості, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування правильності розрахунків за надані послуги, надані позивачем.

Суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що відсутність укладеного між відповідачем та позивачем договору про житлово-комунальні послуги є підставою для їх несплати, оскільки обов'язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладається саме на власника (наймача) житла (п.5 ч.3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року).

За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 1812 грн 95 коп станом на 01 березня 2012 року.

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо відсутності правових підстав про стягнення заборгованості з відповідача як власника, оскільки на момент розгляду справи відповідач ОСОБА_3 не є власником квартири АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги станом на 01 березня 2012 року, тобто на момент володіння відповідачем цією квартирою (а.с. 19).

З довідки наданої позивачем до матеріалів справи (а.с. 3) вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 01 березня 2012 року заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам складає 1812,95 грн, що складається з: 1809,40 грн -борг по квартирній платі та 3,55 грн -борг по оплаті за ліфт. Крім того, до матеріалів справи доданий розрахунок заборгованості (а.с. 4-8), з яким суд погоджується та який узгоджується з матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57?60 ЦПК України, відповідачем такі докази не надані, доводи позивача не спростовані.

Таким чином, оцінивши та дослідивши надані суду докази, їх належна оцінка, приводить суд до переконання про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд керується ст. 88 Цивільного процесуального Кодексу України та стягує з відповідача судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 81, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 64,67,68 , 162 Житлового Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31»до ОСОБА_3 про стягнення боргу -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 31»на р/р 26002226902600 в ПАТ «УкрСиббанк»м. Кривий Ріг МФО 351005 ЄДРПОУ 20280438 заборгованість за послуги з утримування будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 1812 гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 214 гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О. Н. Борис