УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 10/2690/1629/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Кравець Д.І.
Категорія - ст. 236-8 КПК України Доповідач - Верховець Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т. М.,
суддів Ковальської В.В., Полтавцевої Г.А.,
за участю прокурора Карпука Ю.А.,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду в відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах скаржника ОСОБА_3 на постанову заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 21 лютого 2012 року в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, задоволено, а постанову про порушення кримінальної справи скасовано.
При цьому суд дійшов висновку про відсутність достатніх даних, які б свідчили про ухилення ОСОБА_3 як директора ТОВ «Фірма «Флеш» від сплати податків, яке б призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у значних розмірах. На обґрунтування наведеного суд зазначив, що основним джерелом даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, був Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 25/23-04/19034993 від 11 січня 2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фірма «Флеш» з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Полісад», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2010 року». Тоді як постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року податкове повідомлення - рішення від 23 січня 2012 року № 0000342304, видане на підставі даного Акту, було визнано протиправним і скасовано.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати, а в задоволені скарги захисника відмовити. При цьому посилається на те, що підставами для порушення кримінальної справи стали дані, які містяться не лише в зазначених Акті й податковому повідомленні-рішенні, але і в висновках спеціаліста й експерта про підробку в первинних бухгалтерських документах ТОВ «Полісад» підписів від імені директора товариства. І таким чином у ході дослідчої перевірки встановлено фіктивність даного суб'єкта господарювання й безтоварність господарських операцій на підставі договорів між ТОВ «Фірма «Флеш» і ТОВ «Полісад». Окрім наведеного, на думку апелянта, суд, проаналізувавши зміст постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року, надав їй оцінку, що відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України є неприпустимим.
На апеляцію прокурора захисником ОСОБА_2 в інтересах скаржника ОСОБА_3 подано заперечення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої апеляції, пояснення захисника ОСОБА_2 про законність і обґрунтованість постанови суду, залишення її без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи за скаргою й матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, дослідивши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України та роз'яснень, наведених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 04 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, які вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК), законність джерел їх отримання, чи компетентна особа прийняття рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК).
Підставою для порушення кримінальної справи згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної його події, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.
Висновок суду про відсутність у матеріалах, які стали підставою для порушення справи, достатніх даних, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, є правильним, обґрунтованим та грунтується на результатах ретельної перевірки дотримання при порушенні справи вимог статей 94, 98 КПК України.
Зокрема, склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, утворює умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовими особами підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Ці діяння характеризуються виключно прямим умислом, який є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину. У зв'язку з наведеним п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» містить застереження про необхідність встановлювати в даних справах наявність в особи наміру не сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певної їх частини.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, що була предметом оскарження, й матеріалів, на підставі яких порушено справу, приводом для прийняття такого рішення стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, а підставами - дані, які містяться в матеріалах дослідчої перевірки.
Джерелами цих даних були Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 25/23-04/19034993 від 11 січня 2012 року, видане на його підставі податкове повідомлення-рішення, матеріали перевірки відповідності юридичної адреси ТОВ «Полісад» його фактичному місцезнаходженню, висновки спеціаліста й експерта про підроблення в первинних бухгалтерських документах цього товариства підписів від імені його директора ОСОБА_4, на підставі чого постановою старшого слідчого в ОВС СУ ПМ ДПА України в м. Києві від 03 липня 2011 порушено кримінальну справу року за фактом фіктивності ТОВ «Полісад».
Проаналізувавши дані матеріали, суд дійшов правильного висновку про те, вони стосуються лише протиправних дій посадових осіб ТОВ «Полісад» та не містять достатніх даних про наявність у діях ОСОБА_3 як директора ТОВ «Фірма «Флеш» ознак умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), зокрема, спрямованості її умислу на вчинення даного злочину, наявності в скаржниці наміру не сплачувати частину податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, шляхом його заниження, її обізнаності про можливу фіктивність ТОВ «Полісад» та безтоварності самих господарських операцій між вказаними підприємствами.
Будь-яких інших даних, які могли б свідчити про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3, матеріали перевірки не містять.
Доводи прокурора в апеляції про те, що суд, проаналізувавши постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 березня 2012 року, на порушення вимог ст. 236-8 КПК України, вдався до оцінки доказів, до уваги не приймаються. Оскільки, як вбачається з оскаржуваної постанови, суд такої оцінки не здійснював, а лише взяв до уваги постанову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийняту в порядку адміністративного судочинства, виключно в межах перевірки наявності підстав для порушення кримінальної справи.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б зумовлювали зміну чи скасування судового рішення, у справі не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду є законною й обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, як про це йдеться в апеляції прокурора, не вбачає, у зв'язку з чим дана апеляція залишається без задоволення, а постанова суду - без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2012 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 та скасовано постанову заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 21 лютого 2012 року в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.
С У Д Д І :
___ ____ __ Верховець Т.М. Ковальська В.В. Полтавцева Г.А.
Судове рішення № 25235638, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 15.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/2690/1629/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: