Ухвала суду № 25233499, 07.05.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/59/2012

Номер провадження2-о/0555/59/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2012року

Суддя Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області Ус О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1, зацікавлені особи: Піськівська сільська рада Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту права власності на нерухоме майно за померлим ,-

В С Т А Н О В И В :

4 травня 2012 року до суду надійшла заява ОСОБА_1, зацікавлені особи: Піськівська сільська рада Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту права власності на нерухоме майно за померлим.

Заявник звернувся до суду у зв'язку з тим, що їй необхідно встановити факт того, що її матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, належало нерухоме майно у вигляді житлового будинку загальною площею 50,10 кв.м житловою площею 27,1 кв.м, на плані зазначений під літ. «А-1» та надвірні побудови: Б- - літня кухня, В - сарай, Г - гараж, Д - убиральня, Е - літній душ, К - колодязь Ѕ ч, в - трубопровід, І - замощення, № 1-5 огорожа, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що заява, подана ОСОБА_1 в порядку глави 6 ЦПК України, яка регламентує розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно розділу IV ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються судами в порядку окремого провадження. Відповідно ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Крім того, з заяви вбачається, що встановлення даного факту необхідно заявникові для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту права власності на домоволодіння за померлою. Згідно постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб підлягають розгляду не в окремому, а в позовному, тому звернення особи до суду повинно бути викладено у формі позовної заяви, відповідно до вимог ст.ст.118, 119ЦПК України.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.234 і ст.256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною першою статті 256 ЦПК України передбачений перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.

До переліку, визначеному у частині першій статті 256 ЦПК України, юридичний факт, який просить встановити заявник, не відноситься.

З даного питання у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»звернуто увагу судів на те, що в порядку окремого справдження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Проте, безпосередньо в поданій ОСОБА_1 заяві йдеться не про встановлення будь-якого юридичного факту, а заявник просить винести рішення, яким визнати за померлою особою право власності на домоволодіння за за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, заявник просить не встановити факт, а визнати право власності за померлою особою.

Справи про визнання права, у тому числі, права власності на об'єкти нерухомого майна, мають розглядатися лише в порядку позовного провадження, що врегульовано розділом III ЦПК України.

За таких обставин підлягає застосуванню суддею ч. 4 ст. 256 ЦПК України, яка встановлює, що суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі залишення заяви без розгляду.

Роз'яснити заявнику, що питання, зазначені в заяві необхідно заявляти в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 256 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи: Піськівська сільська рада Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту права власності на нерухоме майно за померлим.

Зобов'язати Головне управління державної казначейської служби у Донецькій області повернути ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, суму судового збору, яка сплачена на розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ у Донецькій області (р/р 31210206700097 ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37967785, призначення платежу 22030001) згідно квитанції № 264567 від 4 травня 2012 року в сумі 107 грн. 30 коп. (сто сім грн. 30 коп.).

Ухвала може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області з подачею апеляційної скарги протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. В. Ус