Постанова № 25232664, 23.04.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-а-6123/11

Провадження № 2-а/0538/79/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Григор А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки, суд , -

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що має статус громадянина, постраждалого від Чорнобильської катастрофи 2-Б категорії. Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії передбачена щорічна компенсаційна виплата за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. Виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленою Законами України про Державний бюджет на 2003 - 2007 роки, йому повинно бути здійсненні виплати в розмірах: за 2003 рік - 555 гривен, за 2004 рік - 615 гривен, за 2005 рік - 870 гривен, за 2007 рік - 1380 гривен. Натомість, відповідач щорічно виплачував компенсацію за 2003 - 2005 роки по 15 гривен 70 копійок, 2007 рік - 75 гривень. Відповідач відмовився у добровільному порядку здійснити перерахунок, тому він змушений звертатися до суду для захисту своїх конституційних прав. Просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки в сумі 3297,90 гривен.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, обставини викладені письмово у позовній заяві підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради до судового засідання також не з'явився надавши заяву з проханням розглянути адміністративну справу за їх відсутності. Заперечуючи проти задоволення позовних вимоги ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ліквідатору наслідків Чорнобильської катастрофи 2-Б категорії передбачено право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Законом передбачено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, а фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи праці та соціального захисту населення виплату допомоги на оздоровлення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 12 липня 2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління праці та соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Позивач отримав кошти на оздоровлення за 2003-2005 роки у розмірі 15 гривен 70 копійок щорічно, за 2007 рік у розмірі 75 гривен, тобто у розмірах відповідно до постанов Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 836 від 26 липня 1996 року та „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року. Крім того, представник відповідача вказувала на те, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк для звернення до суду за захистом прав за період 2003-2005 років. Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У зв'язку з тим, що обидві сторони по справі заявили клопотання про розгляд справи у їх відсутності, суд відповідно до ч.3 ст.122 КАС України справу розглянув у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-Б категорії, має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення.

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачена щорічна допомога на оздоровлення,яка виплачується особам, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради, позивачу ОСОБА_1, як евакуйованому із зони відчуження у 1986 році, щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась за період 2003 - 2005 роки по 15 гривен 70 копійок щорічно, за 2007 рік 75 гривен.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України

визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року всупереч Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якій встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, встановлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі, зокрема, для евакуйованих із зони відчуження, у 2003-2005 роках - 15 гривен 70 копійок, а на 2007 рік в сумі 75 гривен .

Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними до 2005 року, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом

законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі

невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки до 01 січня 2006 року правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була діюча, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законів України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", „Про Державний бюджет України на 2005 рік", а не Постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно статті 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може

призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Дійсно, п.30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Поряд з цим, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Конституційний Суд України свої рішенням зазначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше(додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005 є обґрунтованими, однак, з урахуванням того, що представник відповідача наполягає на застосування положень ст.99 КАС України у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 за вказаний період слід відмовити, з наступних підстав.

Відповідно до ст.99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду - 05 червня 2008 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду визначені ст.100 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду). Порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 за 2007 рік то вони підлягають задоволенню з відповідним стягненням з відповідача на користь ОСОБА_1 грошових сум, згідно наступного розрахунку.

Щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік в сумі 75 гривен виплачена позивачу в грудні 2007 року. Згідно ст.76 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" розмір мінімальної заробітної плати у грудні 2007 року складав 460 гривен. Таким чином, розмір допомоги на оздоровлення за 2007 рік повинен складати 1380 гривен (460 х 3). З урахуванням отриманих коштів, підлягає стягненню 1305 гривен (1380 - 75=1305).

Враховуючи, що фінансування програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету за відповідними КПКВ (код програмної класифікації) та КЕКВ (код економічної класифікації), та у відповідності з положеннями п. п. 19, 20 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, суд вважає, що стягнення коштів на користь позивача необхідно здійснювати з конкретного облікового рахунку відповідача за конкретними програмою.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у

відповідності до ст.88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь

держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 88, 159, 116, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005, 2007 роки задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради (ЗКПО 25968748) на користь ОСОБА_1 суму допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1305 гривен, (реєстраційний рахунок 35210022001501 в УДК м. Маріуполя, МФО 834016, КПКВ 2501250 - компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомога на оздоровлення громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, КЕКВ 1341).

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення за 2003-2005 відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови викладеної в повному обсязі.

Суддя ______