Рішення № 25232558, 22.06.2012, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-184/11

Провадження № 2/0538/29/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А. М.,

при секретарі Григор А.Г., за участю представника позивачів ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника відповідача Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" в особі ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_7 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до ПАТ "Київський страховий дім" та ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18 березня 2010 року відповідач ОСОБА_6 керуючи своїм автомобілем допустив зіткнення з його автомобілем Nissan, яким під час зіткнення керував ОСОБА_3, в результаті винних дій ОСОБА_6 його транспортний засіб було пошкоджено та відповідно йому спричинено матеріальну та моральну (немайнову) шкоду, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована у ПАТ "Київський страховий дім" просив суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 6291, 25 гривень та моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 гривень. В подальшому позовні вимоги ОСОБА_7 було уточнено, останній просив суд стягнути з відповідача ПАТ "Київський страховий дім" суму матеріальної шкоди яку визначено судовою авто-товарознавчою експертизою, а саме у розмірі 10746, 12 гривень, що складається з 7670, 12 гривень - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 1925, 87 гривень - вартість втрати товарної вартості, 600 гривень - витрати понесені ним на проведення авто-товарознавчою дослідження. Крім того, 510 гривень в рахунок відшкодування франшизи просив стягнути на його користь з ОСОБА_6 та 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, з них з ПАТ "Київський страховий дім" - 2550 гривень та 2450 гривень з ОСОБА_6 Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної (немайнової) шкоди ОСОБА_7 зазначив, що вказана шкода полягає у необхідності захищати свої порушені права, тривалий час їздити на пошкодженому транспортному засобі, а спочатку взагалі пересуватися без допомоги транспортного засобу, ці обставини порушували його нормальний уклад життя та потребувало додаткових зусиль.

Позивач ОСОБА_7 до судового засідання не з'явився надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності у присутності представника ОСОБА_1, останній надав пояснення аналогічні тим, що викладені письмово у позовній заяві ОСОБА_7

В липні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_6 в якому зазначив, що під час ДТП 18 березня 2010 року він знаходився поруч з водієм у транспортному засобі ОСОБА_7, яким керував ОСОБА_3 В результаті винних дій ОСОБА_6 йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у пережитих ним емоційних хвилюваннях, відчутті страху, крім того, власником пошкодженого транспортного засобу є його син - позивач по справі ОСОБА_7, вказане ДТП негативно вплинуло на їх стосунки. У зв'язку з наведеними обставинами просив суд стягнути в якості відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_6 5000 гривень.

Також в липні 2010 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом звернувся ОСОБА_3 в якому вказав, що 18 березня 2010 року він керував транспортним засобом Nissan, який належить ОСОБА_7 в результаті винних дій ОСОБА_6 йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у пережитих ним емоційних хвилюваннях, відчутті постійного страху під час подальшого керування транспортними засобами, крім того, власником пошкодженого транспортного засобу є не він, а ОСОБА_7, вказане ДТП негативно вплинуло на їх стосунки та на стосунки з його батьком ОСОБА_2, який під час ДТП знаходився з ним в машині поруч. У зв'язку з наведеними обставинами просив суд стягнути в якості відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_6 5000 гривень.

У судовому засіданні співпозивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтримали свої позовні вимоги, надали пояснення аналогічні тим, що викладені письмово у позовних заявах.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнали частково, не заперечуючи проти того, що в результаті саме його винних дії 18 березня 2010 року сталося ДТП та транспортний засіб ОСОБА_7 було пошкоджено, але вважає що спричинену власнику матеріальну та моральну шкоду повинно відшкодовувати ПАТ "Київський страховий дім" бо його цивільно-правова відповідальність на час ДТП була застрахована. Так само визнаючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідач погодившись, що його винними діями було спричинено цим позивачам моральна шкода, але на його думку в значно меншому грошовому еквіваленті.

Представник відповідача ПАТ "Київський страховий дім" в особі ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнав частково. Повністю заперечував, що діями ОСОБА_6 завдано моральну (немайнову) шкоду, бо на його думку така шкода невід'ємно пов'язана із спричиненням тілесних ушкоджень, які під час ДТП, що сталося 18 березня 2010 року нікому з учасників спричинені не були. Визнаючи частково обсяг (суму) матеріальної шкоди, зазначив що висновком експерта не враховані інші пошкодження при ймовірних ДТП, що могли статися вже, після пошкоджень 18 березня 2010 року, а так само і до 18 березня 2010 року. При цьому, представник зазначив, що такі посилання про ймовірні ДТП з участю транспортного засобу, що належить ОСОБА_7 ґрунтуються тільки на його припущеннях, будь яких відомостей з цього приводу суду надати чи повідомити про них він не може.

Вислухавши доводи сторін та їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 квітня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення встановлено, що 18 березня 2010 року о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_6 керував автомобілем ДЕО Ланос, державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по вулиці Набережній в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість та дистанцію руху, скоїв зіткнення з автомобілем Ніссан, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який рухався попереду. В наслідок зіткнення транспортні засоби отримали технічні пошкодження. ОСОБА_6 свою провину у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України визнав повністю. Постановою суду ОСОБА_6 визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, призначено адміністративне покарання у вигляді штрафу (адміністративна справа №3-1213/10).

Вказані у постанові суду від 21 квітня 2010 року обставини ДТП в результаті якого відбулось зіткнення транспортних засобів повністю визнані сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд вважає встановленими ті обставини, що саме через винні (необережні) дії ОСОБА_6 18 березня 2010 року сталося зіткнення та відповідно, пошкодження транспортного засобу NISSAN QASHQAI, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно із загальними підставами відповідальності за завдану матеріальну (майнову) шкоду, відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди" з подальшими змінами та доповненнями, власником джерела підвищеної небезпеки є юридична або фізична особа, яка здійснює його експлуатацію на праві власності, повного господарського володіння, оперативного управління тощо.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС 312798 власником транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 є відповідач по справі - ОСОБА_6 (а.с.4 справи №3-1213/10).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АНС 157380 власником транспортного засобу NISSAN QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1 є позивач по справі - ОСОБА_7 (а.с.7 справи №3-1213/10).

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовуються особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно ст.1188 ЦК України відшкодування шкоди завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 січня 2010 року поліс серії ВВ №3569779 відповідач ОСОБА_6 застрахував свою цивільну відповідальність у ПАТ "Київський страховий дім" з розміром франшизи - 510 гривень та лімітом відповідальності за шкоду майну 25000 гривень. Договором забезпечено транспортний засіб ЗАЗ-DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.65).

Стаття 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ( далі - Закон України №1961-VI) передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України №1961-VI страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.22 Закону України №1961-VI при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до висновків судової авто-товарознавчої експертизи №147 від 12 квітня 2012 року ринкова вартість транспортного засобу NISSAN QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 на час проведення дослідження сягає 120721,54 гривень; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу NISSAN QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 на час проведення дослідження та з урахуванням фізичного складає 7670, 12 гривень; сума втрати товарної вартості транспортного засобу NISSAN QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 на час проведення дослідження складає 1925, 87 гривень.

Судову авто-товарознавчу експертизу призначено судом у відповідності до положень ст.143-144 ЦПК України, при цьому експерта ОСОБА_9 попереджено про кримінальну відповідальність за ст.384, ст.385 КК України, експертизу проведено у присутності сторін, особу експерта узгоджено зі сторонами до призначення експертизи.

З огляду на відсутність підстав вважати висновок експерта упередженим, чи таким, що не відповідає положенням законодавства України суд не бере до уваги надані представником відповідача ПАТ "Київський страховий дім" пояснення, які ґрунтуються на припущеннях щодо не врахування експертом інших пошкоджень транспортного засобу під час ДТП, що на думку представника відповідача могли траплятися з транспортним засобом ОСОБА_7

Таким чином, відповідальність за завдану шкоду що складається із розміру фактичної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, за виключенням франшизи в розмірі 510 гривень у відповідності до положень Закону України №1961-VI та страхового полісу серії ВВ №3569779 повинен нести відповідач - ПАТ "Київський страховий дім", а тому з ПАТ "Київський страховий дім" підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_7 вартість відновлювального ремонту у розмірі 7160, 12 гривень (7670,12 - 510 = 7160,12), в свою чергу з відповідача ОСОБА_6 суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача ОСОБА_7 франшизу, що дорівнює відповідно до умов договору страхування 510 гривень.

Відповідно до положень п. 32.7 ст. 32 Закону України №1961-VI від 01 липня 2004 року страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою вигляду транспортного засобу.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовуються особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

За таких обставин, шкода, пов'язана зі втратою товарного вигляду транспортного засобу у сумі 1925,87 гривень, з урахуванням положень ст.1187 ЦК України підлягає стягненню на користь ОСОБА_10 з відповідача ОСОБА_6

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_7 щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що в даному випадку мають місце договірні відносини, а тому відповідальність страхової компанії можлива лише у випадку, встановленому договором або законом.

Відповідно до положень п.22.3 ст.22 Закону України №1961-VI від 01 липня 2004 року потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно позовних вимог ОСОБА_7 моральна (немайнова) шкода позивачем пов'язана з душевними стражданнями, які він зазнав у зв'язку із пошкодженням його майна, тобто відповідно до положень ЦК України така моральна шкода віднесена до п.3 ч.2 ст.23 цього ж кодексу. Таким чином, зазначена моральна шкода з урахуваннями ст.22 Закону України №1961-VI від 01 липня 2004 року повинна відшкодовуватися особою, що її спричинила на загальних засадах.

Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз'яснень, наданих у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Враховуючи характер, об'єм фізичних та душевних страждань, їх тривалість, виходячи з принципу розумності, врівноваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позов ОСОБА_7 в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 1000 гривень, і ця сума, як вважає суд, відповідає спричиненій шкоді позивачу з боку відповідача.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню матеріальна шкоду спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди у загальному розмірі 2435 гривень 87 копійок, (з них: 510 гривень - франшиза та 1925, 87 гривень - вартість втрати товарного вигляду транспортного засобу) та моральна (немайнова) шкоду у розмірі 1000 гривень.

Обговорюючи позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд враховує, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_6 застрахована.

Відповідно до вимог ст.22 Закону України №1961-VI при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 % ліміту, визначеного вищезазначеним Законом.

Відповідно до позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їх моральна (немайнова) шкода пов'язана з душевними стражданнями, які вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою щодо них самих, тобто відповідно до положень ЦК України така моральна шкода віднесена до п.2 ч.2 ст.23 цього ж кодексу. Зазначена моральна шкода у відповідності до положень ст.22 Закону України №1961-VI повинна відшкодовуватися відповідачем - ПАТ "Київський страховий дім".

Враховуючи характер, об'єм фізичних та душевних страждань, їх тривалість, виходячи з принципу розумності, врівноваженості та справедливості, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає частковому задоволенню у розмірі 300 гривень, і ця сума, як вважає суд, відповідає спричиненій шкоді позивачам і підлягає стягненню на їх користь з ПАТ "Київський страховий дім".

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем ОСОБА_7 було сплачено судовий збір у розмірі 59 гривень 50 копійок та 120 гривень інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи (а.с. 1-2, 29) і саме ця сума у загальному розмірі 179 гривень 50 копійок підлягає стягненню з відповідачів ПАТ "Київський страховий дім" (128,25 гривень) та ОСОБА_11 (51,25 гривню) - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На користь позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ПАТ "Київський страховий дім" підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 38,50 гривень, кожному.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_7 в частині відшкодування витрат понесених на сплату послуг експертної установи СПД "ОСОБА_12." за складання Звіту №02_10 про оцінку вартості матеріальної шкоди спричиненої власнику транспортного засобу у розмірі 600 гривень (а.с.16) то такі витрати не підлягають відшкодування - стягненню з відповідача бо вони понесені позивачем поза межами судового розгляду цивільної справи та в сенсі положень ст.79-88 ЦПК України не можуть бути визнані судовими витратами а тому в чий частині позов ОСОБА_7 задоволенню не підлягає. Крім того, суд не може не звернути увагу на ту обставину, що замовником звіту №02_10 є ОСОБА_13, який відповідно до умов договору №002 повинен був оплатити послуги СПД "ОСОБА_12." (а.с.13).

Щодо відшкодування позивачу ОСОБА_7 судових витрат понесених ним на правову допомогу у розмірі 400 гривень (а.с.43), а так само аналогічні позовні вимоги ОСОБА_2 - 300 гривень (т.с.3 а.с.4) та ОСОБА_3 - 300 гривень (т.с.2 а.с.11), суд вважає, що ці позовні вимоги задоволенню також не підлягають оскільки позивачами, а так само їх представником суду не надано жодних підтверджень цих витрат (як то: квитанцій до прибуткового касового ордеру, платіжних доручень, розрахунку витрат, договору про надання правової допомоги, акту прийняття виконаних робіт, тощо). Таким чином, суд вважає ці обставини не доведеними та з урахуванням положень ст.59-61 ЦПК України не знаходить підстав для визнання договору про надання правової допомоги та довідки адвоката допустимими доказами по справі, які би надавали суду підстави застосувати положення Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20 грудня 2011 року №4191-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (ідентифікаційний код 25201716) на користь ОСОБА_7 в якості відшкодування матеріальної шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 7160 гривень 12 копійок та в якості відшкодування судових витрат 128 гривень 25 копійок, а разом 7288 гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2435 гривень 87 копійок, моральну (немайнову) шкоду у розмірі 1000 гривень та в якості відшкодування судових витрат 51 гривню 25 копійок, а разом 3487 гривень 12 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (ідентифікаційний код 25201716) на користь ОСОБА_2 Сегія Тимофійовича в якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 300 гривень та в якості відшкодування судових витрат 38 гривень50 копійок, а разом 338 гривень 50 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" (ідентифікаційний код 25201716) на користь ОСОБА_3 в якості відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди 300 гривень та в якості відшкодування судових витрат 38 гривень50 копійок, а разом 338 гривень 50 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", ОСОБА_6 - відмовити повністтю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.

Суддя ______