Ухвала суду № 25231885, 02.07.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 111/1576/2012Головуючий суду першої інстанції:Проскурня С.М. Головуючий суду апеляційної інстанції:Яковенко Л. Г.

"02" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯковенко Л.Г. СуддівБондарева Р.В., Синельщікової О.В. При секретаріБоголюбової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу в розмірі 5 000 грн., індексу інфляції в розмірі 1 090,87 грн., процентів за користування коштами в розмірі 470,14 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2009 року відповідач за борговою розпискою отримав 5 000 грн., зобов'язавшись повернути отримані кошти в строк до 20.03.2009 року. Після спливу зазначеного строку боржник грошовий борг не повернув, від виконання своїх зобов'язань ухиляється.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 6 646 грн. 78 коп на відшкодування боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, а також 138 грн. 57 коп. витрат на правову допомогу, всього 6 785 грн. 35 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Не погодившись з заочним рішенням суду ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд в порушення Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільний та адміністративних справах» від 20.12.2011 р., Постанови КМУ від 27.04.2006 року №590 безпідставно відхилив вимоги про стягнення повної суми витрат на правову допомогу.

Заслухавши суддю -доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_6 6 646,78 грн. на відшкодування боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, та витрат на правову допомогу в розмірі 138,57 грн., виходячи із положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справ».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Статтею 79 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до судових витрат, пов'язаних розглядом судової справи належать в тому числі витрати на правову допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі у розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до статті 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справ» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плоти у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Гафаров Т.Р. на підставі договору про надання правових послуг адвоката від 25.02.2012 року, надавав правову допомогу позивачу ОСОБА_6 у цивільній справі в суді першої інстанції за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу.( а.с. 6)

З квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 25.02. 2012 року (а.с. 7), вбачається, що ОСОБА_6 здійснила оплату адвокатських послуг у сумі 5000 грн.

Закон України «Про адвокатуру» визначає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, чч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції навів мотиви свого висновку, з якими погоджується колегія суддів, оскільки вважає, що вимоги про компенсацію 5000 грн. за правову допомогу не можуть бути задоволені у повному обсязі, оскільки характер правової допомоги, тривалість судових засідань, в яких приймав участь представник свідчать, що сума перебільшена, тому з урахуванням зазначених обставин, керуючись засадами розумності, справедливості суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 138,57 гривен витрат на правову допомогу.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 312 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Яковенко Л.Г., Бондарев Р.В., Синельщікова О.В.