Рішення № 25231389, 09.07.2012, Центральний районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/4734/2012

09.07.2012 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Бажиній І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кримського республіканського управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кримського республіканського управління (далі Банк) звертаючись до відповідачів з зазначеним позовом просить суд стягнути борг за кредитним договором № 63 від 17 червня 2004 року (далі Договір), за умовами якого надано кредит для використання коштів на споживчі потреби у сумі 60000 гривень, з оплатою процентів за користування кредитними коштами. Пояснює, що загальна сума позичкової заборгованості склала 38810,41 гривень. Зазначає, що рішенням суду було стягнуто заборгованість по кредиту. На цей час заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, чим обґрунтовує вимоги про стягнення процентів за Договором та пені, а також судові витрати. Просить стягнути зазначену заборгованість на користь Банку.

Представник позивача вимоги позову підтримав, надав листа про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 26).

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 21-26).

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір, за яким ОСОБА_1 отримала кредит на споживчі потреби у сумі 60000 гривень, з оплатою 24 процентів річних (а.с. 7-9).

Рішеннями Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим позовні вимоги позивача були задоволені у частині стягнення суми боргу за кредитом та проценти станом на 14 листопада 2007 року (а.с. 12-13).

Заборгованість відповідачів перед позивачем не погашена.

У відповідності до статті 1054 ЦПК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦПК України також передбачений обов'язок особи яка отримала кредит сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі і порядку встановленому договором.

Пунктом 3.4 Договору, встановлений порядок нарахування, сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором за період з 14 листопада 2007 року по 16 травня 2012 року щодо погашення заборгованості за відсотками у сумі 7652,15 гривень (а.с. 6).

Всупереч вимогам статті 60 Цивільного процесуального кодексу України доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів пеню в розмірі 31158,26 гривень за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитному договору.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до умов Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення коштів та сплати процентів Позичальник сплачує на користь Банку пеню (пункти 3.5 Договору ).

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 31158,26 гривень (за період з 14 листопада 2007 по 16 травня 2012 року ) підлягає стягненню з відповідачів, оскільки підтверджується матеріалами справи та визнана судом обґрунтованою (а.с. 6).

Згідно Відповідно до статей 553-554 ЦПК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники якщо за договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

Викладене також вбачається з Договору, укладеного між Банком та ОСОБА_2 , за якими передбачена солідарна відповідальність відповідача за Договором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до статті 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі статей 524, 526, 533, 546, 554, 611, 612, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 58-60, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кримського республіканського управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кримського республіканського управління (ЄДРПОУ 09324508) заборгованість за договором кредиту № 63 від 17 червня 2004 року у розмірі 38810 (тридцять вісім тисяч вісімсот десять) гривень 41 копійка, яка складається з заборгованості за проценти, та пені, а також судові витрати в розмірі 388,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя