Рішення № 25231236, 12.07.2012, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

Справа 120/1162/12 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Мойсеєнко Р.В.,

прокурора прокуратури м. Судака ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовною заявою Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2 про стягнення збитку, завданого внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Судака звернувся в до суду в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2, в якому просив стягнути збиток, завданий внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, в розмірі 1720,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 здійснив самовільне пошкодження зелених насаджень до ступеня не припинення росту шляхом спилу гілок дерев, чим заподіяв матеріальну шкоду державі.

Прокурор прокуратури м. Судака ОСОБА_1в судовому засіданні позовні вимоги підтрималп, наполягала на задоволенні позову в повному обсязі з викладених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, підтвердив факт самовільного спилу, проте не погодився з висновком про заподіяння державі матеріальної шкоди, оскільки вчинив правопорушення задля безпеки громадян.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 06 грудня 2011 року здійснив в м. Судаку по вул. Леніна, 77 в районі Торгівельного комплексу «Мадонна» самовільне пошкодження зелених насаджень до ступеня не припинення росту шляхом спилу гілок дерев, а саме: граб (1 штука) діаметром стволу - 50 см., діаметр гілки - 16 см.; граб (1 штука) діаметром стволу - 80 см., діаметр гілки - 19 см., про що свідчить акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 169 від 06 грудня 2011 року (арк. справи 7).

Відносно ОСОБА_2 06 грудня 2011 року за порушення вимог природоохоронного законодавства складено державним інспектором по охороні навколишнього природного середовища протокол № 007735 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 5, 40 Закону України «Про рослинний світ» (арк. справи 9).

Постановою державного інспектора по охороні навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим відділу екологічної інспекції Східно-кримського регіону № 007735-46/153 від 07 грудня 2011 року на ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 10).

ОСОБА_2 сплатив передбачений вказаною постановою штраф, що підтверджується квитанцією № 1012.315.4 від 14 грудня 2011 року (арк. справи 11).

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України (ст. 324 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про рослинний світ» під час здійснення діяльності, яка впливає на стан охорони, використання та відтворення рослинного світу, необхідно дотримуватися, зокрема, умов збереження місцезростання дикорослинних рослин і природних рослинних угрупувань, а також природної просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності об'єктів рослинного світу.

Відповідно до ст. 4 Закону до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення належать: а) об'єкти рослинного світу у межах: внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх притоків усіх порядків; природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; б) лісові ресурси державного значення; в) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України; г) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.

При цьому, встановлено, що до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення законодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослинного світу.

До природних рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

Стаття 27 Закону зобов'язує підприємства, установи, організації та громадян, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проектуванням, реконструкцією, забудовою населених пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, передбачати і здійснювати заходи щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу.

Пунктом 4.6 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29 липня 1994 № 70, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1994 за № 301/511 (що був чинний на момент спірних правовідносин), передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі акта обстеження зелених насаджень, погодженого з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

Зразок ордера затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 302 від 09 вересня 2006 року.

Зазначений документ у відповідача на час складення адміністративного протоколу та винесення постанови був відсутній. Зазначений факт відповідачем не спростовано.

Згідно з п. 4.2 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 29.07.94 р. N 70, державний контроль у галузі охорони міських зелених насаджень здійснюється радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами.

Приписами пунктів 3, 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045, видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера. Підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява юридичної чи фізичної особи про видалення зелених насаджень.

До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів в силу статті 42 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів.

Приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За таких обставин, видалення зелених насаджень на території населеного пункту без відповідного рішення виконавчого органу міської, селищної, сільської ради і за відсутності відповідного ордера є підставою для покладання на винну особу відповідальності за заподіяну шкоду.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу у вигляді самовільної вирубки гілок дерев.

Щодо посилань відповідача на той факт, що вирубка гілок дерев зумовлена наявністю загрози життю, здоров'ю громадян, а також майну юридичної особи слід зазначити наступне.

Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» № 1045 від 01 серпня 2006 року визначено, що у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта обстеження відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Зі змісту наведеної норми слідує, що негайне видалення зелених насаджень у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, не звільняє особу, якою здійснюється видалення, від обов'язку оформленням акту обстеження відповідно до пункту 4 цього Порядку.

Доказів складання акту обстеження, наявність якого визначена пунктами 4, 8 Порядку суду не надано.

Суд не може не враховувати, що оскільки порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, а саме: ст. 1166, то правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів» № 559 від 08 квітня 1999 року.

Враховуючи діаметри гілок дерев, які самовільно були видалені відповідачем, що зафіксовані у акті № 169 від 06 грудня 2011 року, розрахунку розміру збитків (арк. справи 6), а також такси для обчислення розміру шкоди заподіяної зеленим насадженням, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правильність розрахунку позивачем розміру збитків. Відповідачем іншого обґрунтованого розрахунку суду не надано.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що ним було здійснено спил гілок вязу, а не грабу, оскільки доказів щодо породи вказаного дерева не надано.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками полягає у здійсненні відповідачем самовільного, без дозволу (ордера) та/або акту обстеження, видалення зелених насаджень, внаслідок чого навколишньому природному середовищу завдано шкоди у розмірі 1720,00 грн.

За таких обставин, враховуючи доведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, не спростування зазначених фактів відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1720,00 грн. збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 80, 81, 88, 158, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим до ОСОБА_2 про стягнення збитку, завданого внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (р/р № 33116331700031, ОКПО № 34740672, МФО № 824026, місцевий бюджет м. Судака, код бюджетної класифікації № 24062100, призначення платежу: збиток по екології) збиток, заподіяний внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у сумі 1720,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М. Сич