Рішення № 25230760, 09.07.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

09.07.2012

Справа № 0418/3236/2012

2/0418/1940/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 липня 2012 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Величко О.М.

за участю : представника позивача -Єрмолова Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_2 про виселення,-

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2012 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про виселення (а.с. 1-3).

Позивач у своїй позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні, в обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що 11.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит. На забезпечення виконання умов договору відповідач передав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 яка належить йому на праві власності. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком. Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2010 року звернуто стягнення на вказане нерухоме майно. Враховуючи, що відповідач добровільно не звільняє житлове приміщення, позивач звернувся до суду та просив здійснити виселити ОСОБА_2 з зазначеної квартири(а. с. 1-3)

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним, про що в матеріалах справи є поштові повідомлення, про причини не явки суд не сповістив(а.с. 43,50-51,64-65,68-71).

Суд вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 11.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № DNR0GA00000419, відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 72 984,86 дол.США, договір був укладений строком до 11.07.2013 року, згідно з даним договором відповідач був зобов'язаний кожного місяця суму кредиту сплачувати відсотки за користування кредитом та інші витрати відповідно до умов договору, зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 4-7).

В ході судового засідання встановлено, що 11.07.2008 року у забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору № DNR0GA00000419 від 11.07.2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки № DNR0GA00000419, відповідно до якого відповідач надав у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 яка належить йому на праві власності, зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи (а.с. 12-24).

Встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2010 року винесеним по цивільній справі № 2-552/10 звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором(а.с.25-26)

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований, що підтверджується копією довідки № 5203 від 10.11.2011 року виданої КВЖВЕП Кіровського району (а.с.34)

Встановлено, що 26.04.2011 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про звільнення предмета іпотеки, з повідомленням про наявність заборгованості кредитному договору та намір позивача звернути стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується копією листа за вих..№ 080200001/24209 від 26.04.2011 року (а.с.33)

Встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований АДРЕСА_2, що підтверджується відповіддю ВГІРФО УМВС України в Дніпропетровській області (а.с.49)

Правовідносини, які виникли між сторонами по даній цивільній справі врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про іпотеку»

Згідно ст.. 40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд при розгляді позовних вимог позивача виходить з того, що відповідач не зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 позивачем не надано суду жодного належного доказу того, що ОСОБА_2 проживає у даній квартирі та якимось чином перешкоджає процесу реалізації вищезазначеного нерухомого майна, тому вважає необхідним у їх задоволенні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 610, 589, 590 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк»у задоволені позову до ОСОБА_2 про виселення -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур