Рішення № 25228749, 10.07.2012, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/5887/2012

№ 2/0106/1180/2012.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Ходаковської Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Редакції газети інформаційного щотижневика «Євпаторійський об'єктів», ОСОБА_2, про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ

У травні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті «Євпаторійський об'єктів» автором ОСОБА_2 було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». Зазначав, що у вказаній статті автор у стверджувальній формі безпідставно наводить неправдиві негативні висловлювання щодо причетності позивача до неправомірних дій, до кримінальних подій, які нібито відбувалися з його участю, зазначивши «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли». Також зазначив, що у газеті приведені висловлювання: «что ему в этом активно помогает городской голова ОСОБА_3»; «этот донецкий гость курорта начал , образно выражаясь, лезть кое куда без мыла », слова «Полный АбЗАЦ», які ганьблять честь та гідність, ділову репутацію, виставляють його як не чесну людину, в статті була перекручено його прізвище. Просив суд визнати недостовірними та такими, що ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію твердженя про те, що «…все места в партийных списках, следующие после первой сотни, покупаются»; «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли»; «что ему в этом активно помогает городской голова ОСОБА_3»; «этот донецкий гость курорта начал , образно выражаясь лезть кое куда без мыла », слова «Полный АбЗАЦ».

Також просив суд зобов'язати відповідачів спростувати вищевказані відомості у спосіб найбільш близький до способу їх поширення шляхом публікації інформації про те, що ними поширена недостовірна, така, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 Просить зобов'язати редакцію газети та ОСОБА_2 вибачитися за поширення недостовірної інформації перед ОСОБА_1 .

Посилаючись на те, що наведена вище інформація є недостовірною та негативною щодо нього, тим самим йому завдано моральні страждання й емоційні переживання, просив стягнути на його користь з ОСОБА_2 5000 грн., з редакції газети «Євпаторійський об'єктів» 5000 грн. для відшкодування моральної шкоди. Стягнуті у відшкодування моральної шкоди гроші у сумі 10000 гривень з відповідачів перерахувати на користь РНЗ «Євпаторійська загальноосвітня санаторна школа-інтернат 1-Ш ступеню МОН АР Крим».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, пояснивши, що негативні висловлювання у газеті призвели до того, що рейтинг позивача у передвиборної компанії значно знизився та він був вимушений зняти свою кандидатуру з передвиборчої компанії по виборам у Верховну Раду України.

Представник відповідача редакції газети «Євпаторійський об'єктів», відповідач ОСОБА_2 були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи , про що свідчить поштове повідомлення про вручення їм судової повістки, копії позовної заяви та документів приєднаних до неї (а.с.33), але у судове засідання не з'явилися, заперечень на позов суду не надали, не просили відкласти розгляд справи з поважних причин, або продовжити розгляд справи за їх відсутності. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Разом із цим ст. 34 Конституції України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Судом беззаперечно встановлено, що в газеті «Євпаторійський об'єктів»НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». В даній публікації, на сторінці 4 розміщена стаття ОСОБА_2, в якої від імені відповідача ОСОБА_2 зазначається : «…все места в партийных списках, следующие после первой сотни, покупаются»; «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли»; «что ему в этом активно помогает городской голова ОСОБА_3»; «этот донецкий гость курорта начал , образно выражаясь, лезть кое куда без мыла », слова «Полный АбЗАЦ».

Вказаний факт розповсюдження оспорюваної інформації підтверджується дослідженим в судовому засіданні примірником газети «Євпаторійський об'єктів»НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.15-20).

Поширена відповідачем інформація «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли» стосується позивача, про що свідчить пряма вказівка на його прізвище у тексті статті.

Суд вважає встановленим, що поширена інформація «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли»є недостовірною, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 277 ЦК України встановлено, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Згідно з вимогами ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Відповідачами протягом розгляду справи не доведено факту достовірності поширеної ними інформації про позивача, яка порушує немайнові права позивача чи завдає шкоди його діловій репутації.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27 лютого 2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що поширена в газеті інформація є негативною, оскільки порядок її викладення та зміст зазначає на причетність позивача до осіб, які вчиняють кримінальні злочини, створює негативну соціальну оцінку позивача в очах читатської аудиторії, придають такі риси особі позивача, які негативно сприймаються в суспільстві, а тому ганьбить позивача як людину, принижує його честь, гідність, ділову репутацію, тобто порушує його особисті немайнові права, визначені законом.

Враховуючи той факт, що у інформації викладені такі обставини, що дають змогу перевірити вислови відповідача на предмет їх відповідності дійсності, оскаржуваний вислів не можє вважатися оціночним судженнями.

Вищевказана інформація, розміщена в статті не може бути розцінена як інформація, що не містить фактичних даних, зокрема, критику, оцінку дій, а також інформацію, що не може бути витлумачена як така, що не містить фактичних даних, адже дана інформація безпосередньо стосується характеристики позивача. В указаній статті містилися і були поширені недостовірні фактичні дані, які можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, в частині неправомірних аморальних дій з боку ОСОБА_1

Згідно ст. 3 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»забороняється використання друкованих засобів масової інформації для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність.

За такими обставинами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недостовірною та спростування викладеної інформації такого змісту «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли», є законими, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.36 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність. Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою. Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування»на тому ж місці шпальти, де і містилося повідомлення, яке спростовується.

Способом захисту порушеного особистого немайнового права позивача суд обирає спростування недостовірної інформації з викладенням в резолютивній частині тексту спростування.

Але, у запропонований позивачем зміст спростування, який на його думку має бути опублікований відповідачем, безпідставно включена вказівка про те, що «відповідачі публічно вибачаються перед ним за протиправне поширення такої інформації».

У разі, коли способом захисту порушеного права є спростування недостовірної інформації шляхом публікації тексту спростування, зміст тексту спростування має стосуватись власне вказівки на інформацію, недостовірність якої встановлена судом. Включення до тексту спростування інших відомостей, які не стосуються поширення недостовірної інформації, не ґрунтується на положеннях ст. ст. 16, 277 ЦК України, є порушенням прав відповідачів, встановлених Конституцією і законами України та покладенням обов'язків при відсутності передбачених для цього чинним законодавством підстав.

Наведене в цій частині тексту вибачення не стосується спростування поширених недостовірних відомостей, як способу захисту порушеного права, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, яке регулює захист порушених особистих немайнових прав, тому суд вважає необхідним з запропонованого тексту спростування, виключити вказівку на вибачення відповідачів.

Що стосується позовних вимог про спростування висловлювань відповідача ОСОБА_2, викладених у статті, а саме: «…все места в партийных списках, следующие после первой сотни, покупаются»; «что ему в этом активно помогает городской голова ОСОБА_3»; «этот донецкий гость курорта начал , образно выражаясь лезть кое куда без мыла », слова «Полный АбЗАЦ» суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27 лютого 2009р. за № 1).

Згідно зі статтею 47-1 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст наступних фраз: «…все места в партийных списках, следующие после первой сотни, покупаются»; «что ему в этом активно помогает городской голова ОСОБА_3»; «этот донецкий гость курорта начал , образно выражаясь лезть кое куда без мыла », слова «Полный АбЗАЦ» суд прийшов до переконання, що у даному конкретному випадку ці висловлювання є оціночними судженнями автора статті, критичною оцінкою певних фактів, що, на думку відповідача, мали місце в діяльності позивача під час його діяльності як народного депутата України, а тому, відповідно до чинного законодавства не підлягають спростуванню.

Як вбачається зі змісту даних фраз, наведені в ній висловлювання є оціночними судженнями відповідачів, критичною оцінкою певних фактів, які відбувалися у м. Євпаторія з участю позивача. Висловлювання, викладені у статті не носять стверджувальний характер, є оціночними судженнями. Опубліковані висловлювання не носять констатаційного характеру, закликає читачів до обговорення та висловлювання своєї думки і є цікавою для невизначеного кола осіб, так як стосується конкретної політичної особи - народного депутата України ОСОБА_1, а отже є суспільно значимою.

Судом встановлено, що при розповсюдженні спірних висловлювань, вони відповідачем викладені у пристойній формі, у виразах, які прийнятті у спілкуванні людей, не є образливими та «брутальними».

Наведенні вище висловлювання не є негативною інформацією, висловлювання «…все места в партийных списках, следующие после первой сотни, покупаются»особи позивача не стосуються .

Крім того, у ст.ст. 3,4,6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, указується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади, або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити»себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв'язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів, вчинків і повинні це усвідомлювати.

Крім того, судом не встановлено, фактів, які б доводили, що поширена інформація про позивача вмотивована цілеспрямованими діями на приниження його гідності, честі та ділової репутації.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України. Це право закріплено також в ст.10 Європейської конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

За такими обставинами суд дійшов висновку, що зазначені в статті висловлювання: «…все места в партийных списках, следующие после первой сотни, покупаются»; «что ему в этом активно помогает городской голова ОСОБА_3»; «этот донецкий гость курорта начал , образно выражаясь лезть кое куда без мыла », слова «Полный АбЗАЦ» є оціночними судженнями автора статті, тому їх правдивість не повинна доводитися, і ні автор, ні засіб масової інформації не повинні нести відповідальність за їх публікацію.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Статтею ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»від 23 вересня 1997 року, у разі розгляду судом спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди між журналістом або засобом масової інформації як відповідачем та посадовою особою як позивачем суд вправі призначити компенсації моральної (немайнової) шкоди лише за наявності умислу журналіста чи службових осіб засобу масової інформації. Таких обставин по справі не встановлено, тому суд вважає, що встановлення судом вищевикладених порушень з боку відповідачів в частині розповсюдження недостовірної інформації «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитете и тут же на глазах у него расстреляли»; само по собі становить достатню справедливу сатисфакцію для позивача в частині відшкодування моральної шкоди, якої він зазнав. Таким чином, суд вважає необхідним у задоволенні позову в частині стягнення з Редакції газети інформаційного щотижневика «Євпаторійський об'єктів», ОСОБА_2 по 5000 гривень слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 19, 28, 34 Конституції України , ст. 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», ст. ст. 3, 11 -16, 23, 277, 1167 Цивільного кодексу України, п. 4 ч. 2 ст. 23 , Постановою Пленуму Верховного Суду України 1, від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. 25 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»від 23 вересня 1997 року, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212,214-215 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Редакції газети інформаційного щотижневика «Євпаторійський об'єктів», ОСОБА_2, про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті інформаційному щотижневику «Євпаторійський об'єктів», НОМЕР_1 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме : «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитета и тут же на глазах у него расстреляли».

Зобов'язати Редакцію газети інформаційного щотижневика «Євпаторійський об'єктів», ОСОБА_2, протягом одного місяця з дня набрання рішення законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування на тієї самої шпальті газети, тим самим шрифтом що і текст статті, спростування наступного тексту «Рішенням Євпаторійського міського суду визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в газеті - інформаційному щотижневику «Євпаторійський об'єктів», НОМЕР_1 у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є ОСОБА_2, а саме : «…этот человек был участником кошмарного события, когда из его авто вооруженные люди в масках вытащили криминального авторитета и тут же на глазах у него расстреляли».

У задоволенні позову у іншої частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійській міський суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії

СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА