Ухвала суду № 25226843, 26.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2012 р. м. Київ К-37052/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е.,

Степашка О.І.,

Федорова М.О.,

секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства «Спринтер» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Спринтер»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і просить ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 30.09.2008року по 10.11.2008 року працівниками ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка дочірнього підприємства «Спринтер»(код ЄДРПОУ 30534106) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.06.2008 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.11.2008 №1217/23-304/30534106. Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94, а саме: безпідставне включення підприємством до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2008 року витрат у розмірі 452256,00 грн. по сплаті страхових платежів згідно із договором добровільного страхування комерційних ризиків № 1000007-08-01-08 від 22.03.2008, укладеного з ЗАТ «Страхова компанія «Кремінь», а також до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2008 р. витрат у розмірі 572772,00 грн. по сплаті страхових платежів по додатковій угоді від 27.06.2008 б/н до договору №1000007-08-01-08 від 22.03.2008 р. (всього 1025028,00 грн.).

На підставі акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001932303/0 від 24.11.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 318815,00 грн., у тому числі 256257,0 грн. -основний платіж та 62558,0 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Між ЗАТ СК «Кремінь»та ДП «Спринтер»було укладено договір добровільного страхування комерційних ризиків №1000007-08-01-08 від 22.03.2008 та додатки до нього.

В ході перевірки податковим органом було встановлено, що страховий платіж по договору №1000007-08-01-08 від 22.03.2008 був здійснений позивачем 16.05.2008 року у сумі 452256,00 грн. Страховий платіж по додатковій угоді від 27.06.2008 р. б/н до договору №1000007-08-01-08 від 22.03.2008 на кінець періоду, який підлягав перевірці, тобто до 30.06.2008 р. (включно), не був сплачений взагалі.

Отже, позивачем віднесено до складу валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 1 та 2 квартали 2008 р. витрати по сплаті страхових платежів без їх фактичної сплати у даних податкових періодах.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334 встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 статті 5 цього Закону (п.п. 5.2.1. Закону №334).

Згідно з п.п.5.4.6 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхування згідно визначення, наведеного в ст.1 Закону України «Про страхування», це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Отже, на підставі договору про надання послуг зі страхування страховик приймає на себе ризик настання страхового випадку. Такий ризик переходить до страховика з моменту набуття чинності договором страхування і зберігається за ним аж до закінчення його дії. При настанні страхового випадку, страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування, за рахунок якого останній покриває свої збитки.

Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія), відповідно до ст.10 Закону України «Про страхування», це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування. Загальний підхід полягає в тому, що страхові премії мають бути сплачені раніше, ніж виникає зобов'язання страховика зробити страхову виплату.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника про правомірність віднесення ним до складу валових витрат страхових платежів, які фактично не були ним здійснені у звітному періоді, оскільки відповідні послуги зі страхування нібито були ним одержані у відповідному періоді є безпідставними.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що правова оцінка обставинам у справі судами дана вірно, рішення судів постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Спринтер»залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров

Суддя С.Е. Острович