Ухвала суду № 25222006, 05.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2012 р. м. Київ К-21755/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого: судді Чалого С.Я.

Суддів: Бим М.Є.

Харченка В.В.

секретар

судового засідання Зубенко Д.В.

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Донікс" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року у справі за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Донікс" до Східної регіональної митниці, Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, головного інспектора Східної регіональної митниці Сличко С.В., інспектора Левчук А.Я., начальника Ромачикової Є.Г., Державного казначейства України про визнання неправомірними дій відповідачів, визнання недійсною картки відмови № 700000003/2007/000040 від 08.10.2007 року, стягнення упущеної вигоди у розмірі 2134400Є, збитків у розмірі 13200 грн., моральної шкоди у розмірі 2 грн.,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2008 року Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Донікс" звернулося до суду з позовом до Східної регіональної митниці, Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, головного інспектора Східної регіональної митниці Сличко С.В., інспектора Левчук А.Я., начальника Ромачикової Є.Г., Державного казначейства України про визнання неправомірними дій відповідачів, визнання недійсною картки відмови № 700000003/2007/000040 від 08.10.2007 року, стягнення упущеної вигоди у розмірі 2134400Є, збитків у розмірі 13200 грн., моральної шкоди у розмірі 2 грн. В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені і остаточно позивач просив визнати протиправними дії відповідача 1 щодо митного оформлення вантажу за контрактом № 06-27 від 15.07.2006р.; дії головного інспектора ВД та ПС ПМП СБК та МВ Східної регіональної митниці Сличко С.В. (Відповідач 4) щодо протиправного вилучення Вантажу; дії інспектора Східної регіональної митниці Левчук А.Я. (відповідач 5) щодо протиправної відмови в митному оформленні Вантажу згідно картки відмови від 08.10.2007 року № 700000003/2007/000040; дії начальника Східної регіональної митниці Романчикову Є.Г. (відповідач 6) щодо відмови в наданні погодження здійснення митного оформлення Вантажу у митниці оформлення - Південній регіональній митниці листами № 11-20/9419 від 05.12.2007 року, № 11-20/384 від 17.01.2008 року. Також просив визнати недійсною картку відмови в митному оформленні вантажу № 700000003/2007/000040 від 08.10.2007 року, стягнути з Державного бюджету України через Відповідача 3, а у разі відсутності грошових коштів - через Державне казначейство України (відповідач 7), на користь позивача суму упущеної вигоди в розмірі 2 134 400 €в національній валюті України відповідно до офіційного курсу НБУ станом на момент винесення рішення, збитки - штрафні санкції згідно претензії № 1 від 15.08.2007 року в розмірі 13200,00 грн., компенсації за заподіяння моральної шкоди в розмірі 2.00 грн., витрати по справі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року позов задоволено в частині визнання неправомірними дій посадових осіб Східної регіональної митниці, які вчинені при митному оформленні вантажу за зовнішньоекономічним контрактом № 06-27 від 15.07.2007р.; визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000003/2007/000040 від 08.10.2007 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Донікс" звернулося з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс" (ЄДРПОУ 13495380) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом пор державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 311969.

15.07.2006р. між ООО „MWT Magdeburger Walzwerk Engsneering GmbH" та позивачем був укладений зовнішньоекономічний контракт № 06-27, предметом якого є розробка, виготовлення та поставка Замовнику на умовах DDU Магдебург (згідно Інкотермс 2000) „Системи оперативного управління виробництвом сортового стану 390 гарячої прокатки" у асортименті, кількості, ціні і технічним умовам, вказаним у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною контракту.

Між сторонами 10.04.2007р. та 10.10.2007р. були підписані додаткові угоди, у яких були обумовлені строки поставки, вимоги до продукції та ін.

23.07.2007 року декларантом позивача ТОВ Науково-виробничий центр „Інсайт" була подана до Східної регіональної митниці вантажна митна декларація №700000003/7/7131 для митного оформлення передбаченим зазначеним вище контрактом „системи оперативного управління виробництвом сортового стану 390 гарячої прокатки" в кількості 16 місць, загальною вагою нетто 1838 кг, загальною митною вартістю 12662678,58 грн. Вказана ВМД передбачала вивезення предмету контракту з митної території України на територію Німеччини.

З метою недопущення втрат Державного бюджету через безпідставне відшкодування суб'єкту ЗЕД ПДВ та встановлення достовірності відомостей, наданих до митного оформлення, митницею проводилась перевірка відповідно до вимог Митного кодексу України та «Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД»затвердженого Наказом ДМСУ від 20.04.2005 року №314.

Колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду про те, що фактично декларантом до ВМД були занесені точні відомості про товар, які відповідають змісту наданої до товару технічної та іншої документації, у тому числі щодо вартості товару.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2007 року провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_7 (директора ТОВ НВЦ „Інсайт", що є декларантом позивача) за ст. 340 Митного кодексу України закрито за відсутністю складу правопорушення. Вказана постанова є такою, що набрала законної сили. У постанові, зокрема, зазначається, що усі відомості до ВМД вносилися декларантом відповідно до документів на товар, наданими позивачем.

Таким чином, Лист начальника Східної регіональної митниці Романчикової Є.Г. від 17.01.2008р. № 11-39/374, який є відповіддю на звернення позивача від 19.12.2007р. щодо виконання постанови Київського районного суду м.Донецька та створення умов для здійснення експортних операцій товару є свідченням того, що позиція митного органу є незмінною у частині встановленого правопорушення вимог чинного законодавства з питань митної справи, скоєного підприємством позивача під час спроби здійснити експорт „системи оперативного керування виробництвом сортового стану 390". Також у листі було запропоновано з врахуванням ст. 282 Кодексу України про адміністративні правопорушення вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 72 МК України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

08.10.2007р. СРМ була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000003/2007/000040. Причиною відмови в митному оформленні вантажу є завершення терміну доставки вантажу, вказаного в графі 52 ВМД. При цьому в картці відмови зазначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови внесення змін до гр. 18, 21 та 52 ВМД.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2008р., якою Східну регіональну митницю зобов'язано погодити митне оформлення вантажу - системи оперативного керування виробництвом сортового стану 390 гарячої прокатки, який експортується Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Донікс", в Південній регіональній митниці та внести електрону копію листа про погодження до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Однак, як зазначено апеляційним судом, позивачем не було подано митному органу нової ВМД та листів про погодження на здійснення митного оформлення товару та не додано будь-яких доказів з наявності існування хай-тек технологій, інтелектуальної власності, наукових розробок, що мали міститися в складі товарної партії чи програмного забезпечення.

Колегія суддів погоджує твердження суду апеляційної інстанції про те, що саме позивачем не виконується вимоги Митного кодексу України та рішення суду в частині ненадання документів до митного оформлення.

Крім цього, вірним є висновок апеляційного суду про те, що самі по собі дії митного органу не мають жодних правових наслідків для позивача як експортера (відправника). Певні правові наслідки створює картка відмови. Спірна картка була прийнята митним органом 8 жовтня 2007 року. Зазначена картка є юридичною формою рішення митниці як суб'єкта владних повноважень. Причиною її прийняття визначено завершення терміну доставки вантажу вказаного в графі 52 ВМД, якою зазначений термін 02 серпня 2007 року. За будь-яких умов здійснити митне оформлення 08 жовтня 2007 року при кінцевому терміні 02 серпня 2007 року є неможливим.

Поряд з цим, будь-які інші підстави недійсності зазначеної картки відсутні.

Відповідно до ст. 11 МК України до основних завдань, покладених на митні органи України, відноситься захист економічних інтересів України, контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення вартості товарів, що імпортуються в Україну.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись статтею 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Донікс" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді:

Суддя С.Я. Чалий