Ухвала суду № 25219229, 21.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" червня 2012 р. м. Київ К-32907/10

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страз-Ідал»

на постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 22 грудня 2009р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010р.

у справі №2-а-2514/09/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (надалі -ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страз-Ідал»(надалі -ТОВ «Страз-Ідал»)

про стягнення заборгованості перед бюджетом, -

встановив:

У листопаді 2009р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з ТОВ «Страз-Ідал»заборгованості перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 46059,38грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 22 грудня 2009р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010р., позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ «Страз-Ідал»заборгованість з податку на прибуток у розмірі 46059,38грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена комплексна планова перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства України ТОВ «Страз-Ідал», про що складений акт від 15.06.2005р. №10250/10/23-209/24493496/19, а на підставі встановлених перевіркою порушень прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2005р. №0000352329/0 про визначення ТОВ «Страз-Ідал»суми зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38351,96грн. та штрафних санкцій -12277,64грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податку, однак на підставі постанови господарського суду м.Севастополя від 11.02.2008р., яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.05.2008р., позов залишено без задоволення, а податкове повідомлення є узгодженим.

В подальшому, 08.12.2008р. ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополі було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої було складено акт № 5543/10/22-009/24493496/28.

Перевіркою встановлено, що в порядку погашення нарахованої суми зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.06.2005р. №0000352329/0, відповідач сплатив частину податкового боргу. Загальний розмір сплаченої суми склав 12542,00грн., частина якої пішла на погашення нарахованої пені, частина -суми основного боргу.

Таким чином, оскільки суми податкового боргу сплачені відповідачем із затримкою (граничний строк сплати 19.05.2008р.), податковим органом нараховані штрафні санкції на загальну суму 3958,32грн. та прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.12.2008р.: №0000422200/0, яким нараховано штрафних санкцій у розмірі 200,00грн.; №0000402200/0 -2750,31грн.; №0000412200/0 -999,01грн.

Крім того, 11.08.2008р. відповідачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2008р. із зазначенням суми податку до сплати 1947,00грн., та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.09.2008р за 2005р., за 2006р. та за 2007р.

06.11.2008р. відповідачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2008р. із зазначенням суми податку до сплати у розмірі 954,00грн., а 06.02.2009р. - декларацію з податку на прибуток підприємства за І1 квартал 2009р. із зазначенням суми податку до сплати у розмірі 1486,00грн.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції чинній на час правовідносин, було визначено порядок апеляційного узгодження податкового зобов'язання.

Так, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.4 встановлено, що процедура адміністративного оскарження закінчується:

- останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.п.5.4.1. п.5.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Матеріали справи свідчать, що з метою стягнення податкового боргу, податковим органом сформовані податкової вимоги: від 26.05.2008р. перша податкова вимога №1/188, а 03.07.2008р. -друга податкова вимога №2/256. Вказані податкові вимоги направлені на адресу відповідача та отримані ним, однак сума заборгованості не погашена.

Пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-XII в редакції на час правовідносин встановлював, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції мають право звертатись до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги податкового органу є правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страз-Ідал»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 22 грудня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак