Ухвала суду № 2521713, 22.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10906/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“22” травня 2008 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Пилипчук Н.Г., Костенка М.І., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представників:

відповідача: Яковенко Н.П., Шкуракової Л.А.

розглянувши касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року

у справі № А-13/331-04

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Яковлівська»

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2004р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, у якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ Харківської області №0000142602/0/0 від 28.04.2004р..

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом застосовано норми матеріального права, що не підлягають застосуванню.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03 лютого 2005р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Суд першої інстанції при вирішенні даної справи виходив з того, що не підлягає доведенню обставини що зумовлюють обґрунтованість висновку податкового органу про неправомірність не нарахування підприємством прибуткового податку з громадян в сумі 51306,00грн., оскільки вказані обставини встановлено набувшим чинності вироком від 22.09.2004 у кримінальній справі за звинуваченням директора підприємства ОСОБА_1 за ст.367 ч.2 КК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Яковлівська» було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги судова колегія апеляційної інстанції виходила з того, що обов'язку утримання податку у джерела виплати на позивача законом не покладено, оскільки з огляду на вимоги чинного законодавства механізм утримання прибуткового податку з громадян у разі виплати доходів у натуральному виді не визначено, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним. Щодо вироку суду у кримінальній справі за звинуваченням директора підприємства, то суд апеляційної інстанції зазначив, що вказаний вирок для розгляду даної справи є обов'язковим лише в частині вирішення спору з питання утримання чи неутримання прибуткового податку з громадян при виплаті підприємством доходів громадянам за оренду земельних паїв в натуральній формі.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, до суду касаційної інстанції звернувся відповідач, яким у касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції від 12.04.2005р. та залишення в силі, рішення суду першої інстанції від 03.02.2005р..

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційної інстанції, позивач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом було проведено тематичну перевірку з питання нарахування прибуткового податку під видані паї в 2003р. з врахуванням вимог п. «в» ст.3 Указу Президента «країни «про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», про що складено акт №60/26-222/31148788 від 28.04.2004р..

Вказаною перевіркою було встановлено, що у 2003р. підприємством укладено угоди із 500 громадянами щодо користування земельними паями на загальну суму 361500,00грн.. У цьому ж році за користування земельними паями ТОВ АФ «Яковлівська» виплачено громадянам 257380,03грн. в т.ч.:

- готівковими коштами - 850,00грн.;

- в натуральній формі - 256530,03грн..

При чому, з виплаченої готівкою суми прибутковий податок було нараховано та сплачено підприємством, а з виплат проведених в натуральній формі - прибутковий податок не утримувався і не перераховувався.

За висновками акту перевірки ТОВ АФ «Яковлівська» в порушення вимог п.3ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р. «Про прибутковий податок з громадян» (надалі - Декрет) із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи не було нараховано податок до джерел виплати за ставкою 20 процентів.

За наслідками проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142602/0/0 від 28.04.04р. про донарахування позивачу прибуткового податку з громадян в сумі 51306,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 102612,00грн..

Порядок та строки перерахування податку до бюджету визначено ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26.12.1992р..

Відповідно до Законів України «Про систему оподаткування», «Про підприємництво» та Декрету оподаткуванню підлягають доходи від дозволеної чинним законодавством діяльності та такі доходи, що одержані із дозволених джерел.

Види доходів, з яких громадяни України, іноземці та особи без громадянства повинні сплачувати прибутковий податок з громадян, визначено названим Декретом, а саме: доходи, одержані громадянами за місцем основної роботи в прирівняних до них; доходи не за місцем основної роботи, до яких належать доходи від роботи за сумісництвом, від виконання разових та інших робіт; дохід від роботи за сумісництвом, від виконання разових та інших робіт на основі договорів цивільно-правового характеру.

Об'єкт оподаткування визначено ст.2 Декрету, а саме, при визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так i в грошовій (національній або іноземній валюті). Доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними (ринковими) цінами, якщо інше не передбачено цим Декретом.

Згідно з п.2 ст.19 вищевказаного Декрету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані своєчасно i в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян, що підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Не утримані (утримані не повністю або несвоєчасно), а також не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються у безспірному порядку податковим органом з підприємств, установ, організацій i фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам (ч.3 ст.20 Декрету).

Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 вересня 2004р. у справі за звинуваченням ОСОБА_1 за ст.367 ч.2 КК України було встановлено невірне нарахування податків при нарахуванні орендної плати за земельні паї у 2003р., що потягло спричинення матеріальних збитків в сумі 51306 грн..

Отже, суд першої інстанції приймаючи рішення у справі зазначив, що вироком суду від 22.09.2004 у кримінальній справі за звинуваченням директора підприємства ОСОБА_1 за ст.367 ч.2 КК України були досліджені ті самі обставини, що є предметом дослідження у даній справі, і які не підлягають доведенню, і які є обов'язковими при вирішенні цієї справи.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками яких дійшов суд першої інстанції щодо правомірності прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року - скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 03 лютого 2005р..

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2007р. про зупинення виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2005 року у справі № А-13/331-04.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар