Постанова № 25215490, 26.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К/9991/10209/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дій ,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року, залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/20534 від 02 липня 2010 року. Визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000006/0/20534 від 2 липня 2010 року. Визнано недійсним рішення про визначення митної вартості товарів № 700000006/2010/000834/1 від 2 липня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті»суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у загальному розмірі 68437,36 грн. шляхом зарахування її на поточний рахунок закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті».

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій Східна митниця просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті»(надалі товариство) є юридичною особою з 22 жовтня 1997 року, включене до ЕДРПОУ за номером 25112243.

03 червня 2010 року між позивачем як покупцем та іспанською компанією S.L.»укладений контракт № СР-2010/4 на придбання сировини для кондитерського виробництва. Найменування та кількість товару, ціна, умови постачання, вартість партії поставки, строк поставки, інші умови оговорені сторонами в специфікації № 5 від 21 червня 2010 року до зазначеного контракту (арк. справи 104-109,110). Поставка на умовах DDU м. Макіївка.

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу позивача надійшов товар -масло-какао NON-DEO BLOCKS»для кондитерської промисловості виробництва Кот дІвуар.

1 липня 2010 року декларант позивача надав митному органу вантажно-митну декларацію № 700000012.2010.00848, разом з декларацією митної вартості, визначивши митну вартість товару за ціною договору. Разом із деклараціями декларантом надані документи за переліком наведеним пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, а саме вищезазначений контракт та специфікацію; Комерційний інвойс №20100621/СР/5 від 11 грудня 2009 року; сертифікат про походження товару № 0021355; комерційну пропозицію від 4 січня 2010 року, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 1 липня 2010 року № 1555 щодо вартості товару. Факт надання зазначеного висновку, який долучений до матеріалів справи, підтверджується листом позивача від 2 липня 2010 року № 1908/11/969, з відміткою митного органу про його прийняття 2 липня 2010 року. Наведеним висновком визначений рівень ціни 7228 дол. США/т. на сировину, визнаний таким, що відповідає поточній коньюктурі ринку.

Митний орган в графі 3 декларації митної вартості, посилаючись на пункт 11 Порядку, запросив для підтвердження заявленої митної вартості товару: калькуляцію виробника, прас-лист виробника, висновок по вартості організацій, які мають на це повноваження, експортну ВМД, договір з третіми особами, не пов'язаними з договором, рахунки про здійснення плати третім особам, рахунки про здійснення оплати брокерських послуг, відповідну бухгалтерську документацію, інформацію зовнішньоторгових та біржових організацій

У відповідності до п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарносупровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.

За змістом пункту 11 цієї Постанови для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.

Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Східної митниці задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті" -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.