Ухвала суду № 25209219, 07.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а/1770/3463/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"07" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю представників відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства Полицької виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№76) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" вересня 2011 р. у справі за позовом Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції - Володимирецьке відділення до Підприємства Полицької виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№76) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі ,

ВСТАНОВИВ:

Володимирецьке відділення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції - звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача - Підприємства Полицької виправної колонії №76 - про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року позов задоволено повністю.

Надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, по перебуває у податковій заставі Підприємства Полицької виправної колонії №76 (код ЄДРПОУ 08680715).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач, підприємство Полицької виправної колонії №76, подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначають про порушення вимог Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", яким звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

Переглянувши судове рішення, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представників відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Підприємство Полицької виправної колонії №76 зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та з 31.07.1995 року перебуває на обліку як платник податків у Володимирецькому відділенні Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції.

Згідно даних обліку позивача, за відповідачем станом на час розгляду адміністративної справи рахувався податковий борг, який складає 1337852,24 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-111 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 6 п. 6.2 пп. 6.2.1. вказаного Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. На виконання вимог даної статті органом державної податкової служби надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/357/721 від 09.04.2002 року та другу податкову вимогу № 2/439/975 від 13.05.2002 року. Однак, податковий борг у сумі 1337852,24 грн. відповідачем не сплачено.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Як передбачено п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 8.3 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пунктом 3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 28.08.2001 року № 338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.10.2001 року № 857/6048, встановлено, що платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Пунктами 95.1. та 95.2. статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим керуючим складено акти опису активів відповідача, на які поширюється право податкової застави: №1 від 11.01.2010 року, №2 від 01.02.2010 року, №8 від 24.09.2010 року на суму 703,8 тис. грн.

24 листопада 2006 року позивачем зареєстровано податкову заставу на активи платника податків в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідачем податковий борг у сумі 1337852,24 грн. не погашений, відповідно позивачем правомірно вжито заходи щодо погашення такого податкового боргу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Судом правильно встановлено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Відповідно до п. 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 87.3.5. пункту 87.3. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Встановлено, що майно відповідача, яке перебуває у податковій заставі не відноситься до цілісного майнового комплексу, є фактично виготовленою відповідачем продукцією. До того ж майно описане за згодою директора підприємства Полицької виправної колонії №76, а тому на нього можливо звернути стягнення у рахунок погашення податкового боргу Підприємства Полицької виправної колонії №76.

Колегія суддів вважає. що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства Полицької виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№76) залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" вересня 2011р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція - Володимирецьке відділення вул.Повстанців, 47,смт.Володимирець,Рівненська область,34300

3- відповідачу Полицька виправна Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області (№76) вул.Лісова,с.Іванчі,Володимирецький район, Рівненська область,34375