Ухвала суду № 25208187, 05.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1688/12 Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Залімського І. Г. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Заплішній О.Д.

за участю представників сторін:

позивача - Левченко Т.В., Федорчук М.А., представники на підставі довіреностей

відповідача - Мазур О.О., Радзіковська І.Т., представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертайм" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Овертайм" в квітні 2012 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.04.2012 року № 0000652310. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овертайм" судові витрати в сумі 2100 грн. шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги, в яких просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування в частині задоволених позовних вимог. Зокрема, судом І інстанції не враховано положення п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Як встановлено проведеною відповідачем перевіркою, позивач неправомірно сформував податковий кредит за рахунок відображення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Євро-Хаус" та ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС", оскільки такі операції не спричинили настання правових наслідків. Також судом І інстанції не враховані доводи відповідача стосовно того, що як підтверджено поясненнями ОСОБА_6, ОСОБА_7 на них, за винагороду, були зареєстровані юридичні особи ПП "Євро-Хаус", ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС". Показами вказаних осіб підтверджено, що вони не мали відношення до господарської діяльності цих юридичних осіб, податкову звітність не подавали. З огляду на це відповідач вважає безпідставними висновки суду І інстанції щодо фактичного здійснення господарських операцій контрагентами позивача та щодо реальності цих операцій.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги та просили задовольнити викладені в них вимоги, зокрема, скасувати постанову суду І інстанції в частині задоволених позовних вимог та в цій частині відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги як безпідставної. Також зазначили про законність і обґрунтованість рішення суду І інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції обставини спору полягають у наступному.

ТОВ "Овертайм" зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією у м. Києві 16.01.2008 року, присвоєно реєстраційний номер 10701070007035233, код за ЄДРПОУ 32307149. Видами його діяльності за КВЕД є: будівництво будівель, організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, купівля та продаж власного нерухомого майна, здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі та інше фінансове посередництво.

Відповідно до наказу Вінницької ОДПІ № 122/22 від 27.03.2012 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Овертайм" призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Овертайм" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ПП "Євро-Хаус" за квітень - червень 2009 року, вересень 2009 року та ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС" за листопад 2009 року - січень 2010 року.

На виконання наказу № 122/22 від 27.03.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Овертайм" з питань достовірності нарахування сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ПП "Євро-Хаус" за квітень-червень 2009, вересень 2009 року та ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС" за листопад 2009 року - січень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 263/22/32307149 від 04.04.2012 року. Як встановлено перевіркою позивачем на порушення п. п. 7.4.5 п. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет за період з 01.04.2009 року по 31.01.2010 року в загальній сумі 2003035 грн., в тому числі: за квітень 2009 року - 89002 грн., за травень 2009 року - 180433 грн., за червень 2009 року -144477 грн., за січень 2010 року -1589123 грн.

На підставі акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року: № 0000652310, яким позивачу визначено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2003794 грн. та № 0000662310, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 510 грн.

Частково задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновків про правомірність наказу відповідача про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, а також дій по призначенню цієї перевірки. Стосовно висновків відповідача щодо порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0000652310 від 19.04.2012 року, суд дійшов висновку що порушення допущені зі сторони контрагентів позивача не можуть бути підставою для визначення останньому грошових зобов'язань. Фактичність здійснюваних господарських операцій позивача з контрагентами знайшла своє підтвердження. Разом з тим, суд визнав правомірним податкове повідомлення - рішення № 0000662310 від 19.04.2012 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 510 грн., оскільки позивачем не збережено документів податкового обліку протягом строків, визначених ст. 44 ПК України та не повідомлено відповідача про їх втрату, у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено з апеляційної скарги, відповідач оскаржує постанову суду І інстанції в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000652310 від 19.04.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення І інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, а саме тих, що стосуються податкового повідомлення - рішення № 0000652310 від 19.04.2012 року.

Як видно з акту перевірки № 263/22/32307149 від 04.04.2012 року, перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 7.4.5 п. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість, який підлягає до сплати в бюджет за період з 01.04.2009 року по 31.01.2010 року в загальній сумі 2003035 грн., у тому числі: за квітень 2009 року - 89002 грн., за травень 2009 року -180433 грн., за червень 2009 року -144477 грн., за січень 2010 року - 1589123 грн.

Порушення полягає в тому, що господарські операції ТОВ "Овертайм" з контрагентами ПП "Євро-Хаус" та ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС" мають ознаки фіктивності, тобто вчинені без мети настання реальних правових наслідків. З огляду на це, відповідачем не підтверджено задекларований позивачем податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.04.2009 року по 31.01.2010 року по рядку 10.1 декларацій "придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності, які підлягають оподаткуванню за 20% та нульовою ставкою" по податкових накладних, одержаних від цих контрагентів на загальну суму 2003035 грн.

Вказані висновки відповідача обґрунтовані службовими записками ГВПМ ДПІ у м. Вінниці від 03.01.2012 року, 26.03.2012 року № 41/7/0717-02, листом ГВПМ Вінницької ОДПІ від 21.03.2012 року № 20/7/07-17-01; даними декларацій з ПДВ за період з 01.04.2009 року по 31.10.2009 року поданих до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва; актом попередньої планової документальної перевірки ДПА у Вінницькій області № 245/2320/32307149 від 19.07.2010 року; спецповідомленнями про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ПП "Євро-Хаус"; відповідей на запити ДПА у Вінницькій області щодо неможливості проведення зустрічних перевірок ПП "Євро-Хаус", ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС" тощо.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду І інстанції щодо відсутності підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість по господарським операціям з вищевказаними контрагентами.

Як вірно встановлено судом І інстанції, що не заперечується сторонами, правомірність формування позивачем податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року вже була предметом дослідження зі сторони органу державної податкової служби при проведенні перевірки, за результатами якої оформлено акт перевірки №245/2320 від 19.07.2010 року. Перевіркою встановлено певні порушення допущені позивачем, однак вони не стосуються господарської діяльності позивача з контрагентами ПП "Євро-Хаус", ТОВ "Будівельно-постачальницька компанія ПГС".

Окрім того, ДПІ у м. Вінниці була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Овертайм" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, якою також не виявлено порушень податкового законодавства позивачем при формуванні податкового кредиту.

При цьому вказані перевірки були проведені на підставі первинної документації позивача що стосується зазначеного періоду.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно із яким підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У свою чергу, первинні документи що стосуються досліджуваних правовідносин позивач з контрагентами не були надані для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, оформленої актом перевірки № 263/22/32307149 від 04.04.2012 року. Так, відповідно до договору № 26/01 на інформаційно-довідникове (консалтингове) та юридичне обслуговування, представництво та надання юридичної і правової допомоги від 02.08.2010 року, укладеного СПД фізичної особою ОСОБА_8 (виконавець) та ТОВ "Овертайм" (замовник), замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати кваліфіковану консультацію, юридичні послуги, адвокатський супровід господарської діяльності, а також проводити досудову, претензійну роботу щодо повернення заборгованості дебіторами замовника по виконанню його програми (п.1.1 договору). Пунктом 2.1 договору передбачено, що юридична перевірка проведення замовником фінансово-господарської діяльності правильності оформлення первинних бухгалтерських документів, податкової і фінансової звітності нормам діючого податкового та іншого законодавства України з обов'язковим вилученням документів в адвокатське провадження.

На виконання договору № 26/01 від 02.08.2010 року його сторонами було складено акт прийому - передачі документації в адвокатське провадження від 02.08.2010 року. Серед первинної документації наданої СПД ОСОБА_8 була документація що стосувалась господарської діяльності позивача з ПП "Євро-Хаус" та ТОВ "Будівельно-постачальна компанія ПГС".

Як видно з переписки позивача та ДПІ у м. Вінниці щодо надання пояснень та документів з приводу господарської діяльності позивача, відповідно до листа СПД ОСОБА_8 № 20-04/о від 20.04.2011 року, передані ТОВ "Овертайм" документи в адвокатське провадження були знищені в результаті пожежі.

З огляду на викладене, відповідач на час проведення невиїзної документальної перевірки не мав достатніх первинних документів, які надали можливість дослідити господарські операції позивача з його контрагентами. Натомість ці документи були досліджені відповідачем під час проведення перевірки, результати якої оформлені актом № 245/2320 від 19.07.2010 року.

При цьому, висновки відповідача щодо заниження податку на додану вартість за період з квітня 2009 року по січень 2010 року мотивовані отриманою інформацією про наявність порушень зі сторони контрагентів позивача, а саме ознаки фіктивності даних суб'єктів господарювання.

Разом з цим, допущені порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть бути підставою для нарахування останньому податкових зобов'язань по господарським операціям які мали реальний характер.

Варто зауважити, що як Закон України "Про податок на додану вартість", так і Податковий кодекс України не ставлять виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладих в постанові від 11.12.2007 року по справі №21-1376/06, згідно яких невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така ж правова позиція підтримана Верховним Судом України у постанові від 29.10.2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції, а також в листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10.

Окрім того, зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

При цьому, як вірно встановлено судом І інстанції, позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме незабезпечено зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та ненадано контролюючому органу оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 121 Податкового кодексу України за вищевказані порушення передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 липня 2012 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Залімський І. Г.

Матохнюк Д.Б.