Ухвала суду № 25207748, 03.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/11800/11

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Смілянця Е.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень від 14.09.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Зокрема, у справі встановлено, що на виконанні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області знаходився виконавчий лист № 2а-2218/8393/11 від 10.05.2011 року, виданий Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, щодо виконання судового рішення.

Оскаржуваною постановою від 14.09.2011 року на позивача, на підставі ст.ст. 5, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" було накладено штраф в розмірі 680,00 грн. за невиконання у встановлений строк вказаного вище виконавчого листа № 2а-2218/8393/11 від 10.05.2011 року, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив за того, що постанова державного виконавця про накладення штрафу винесена на законних підставах, а державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач не виконав добровільно судове рішення у строк, встановлений державним виконавцем. Наведені позивачем обставини в обґрунтування заявленого позову не впливають на обов'язок боржника щодо обов'язкового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в порядку, визначеному спеціальним законом.

На думку колегії суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду, при вирішенні заявлених позовних вимог про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. слід також врахувати наступні положення чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлені обов'язки і права державних виконавців, серед яких, зокрема, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 цього Закону (в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" (в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" (в ред., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб -від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника -юридичну особу -від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу державний виконавець діяв в межах та на підставі закону, що обґрунтовано взяв до уваги суд першої інстанції, визначаючись по суті спору.

Відповідно до підпункту 6 пункту б частини 1 статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані державою повноваження щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання компенсацій і пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в інших випадках, передбачених законодавством.

З урахуванням наведеного вище доводи апеляційної скарги позивача не відповідають змісту чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки фінансове становище суб'єкта владних повноважень, наявність чи відсутність грошових коштів та належного фінансування не може ставити в залежність державну виконавчу службу -компетентний орган державної влади -щодо забезпечення виконання рішення суду, яке згідно з нормами статті 124 Конституції України обов'язкове для виконання на всій території України.

За таких обставин державний виконавець (посадова особа підрозділу органів державний виконавчої служби) правомірно виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу за невиконання законних вимог державного виконавця та обґрунтовано застосував до боржника штрафні санкції в розмірі 680,00 грн., керуючись ст. ст. 76, 87 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини даної справи, правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції спростовується матеріалами адміністративної справи та законодавчим регулюванням спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Смілянець Е. С.