Ухвала суду № 25206292, 04.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 р.Справа № 2а-13992/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. по справі № 2а-13992/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян Груп"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Саян Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0001281520 від 15.06.2011 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 38.662,50 грн. (в т.ч. за основним платежем - 30 930 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 732,50 грн.) та №0001821520 від 06.09.2011 р. про нарахування податкового зобов'язання в розмірі 38637,50 грн. (в т.ч. за основним платежем -30 910,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7 727,50 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. по справі № 2-а- 13992/11/2070 вказаний позов було задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова №0001821520 від 06.09.2011р., в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012р. в зв'язку з реорганізацією податкової служби проведена заміна відповідача з ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова на Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття повідомлення-рішення відповідача №0001281520 від 15.06.2011р є акт №1177/152-37367244 від 07.06.2011 р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Саян Груп" щодо звітності позивача з ПДВ за грудень 2010р., яким зафіксовано порушення позивачем п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" підприємству ТОВ "Саян Груп" виписано податкову накладну №311241 від 31.12.2010 р., в якій невірно вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (10046189, замість 100046189), в результаті чого ТОВ занижено ПДВ у загальній сумі 30930,33 грн. На підставі таких висновків відповідачем визначено суми податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 38 662,50 грн. (основний платіж - 30 930,00 грн., штраф - 7 732,50грн.).

В межах процедури адміністративного оскарження позивачем була направлена скарга до ДПА у Харківській області, рішенням №3840/10/25-103 від 29.08.2011 р. якого оскаржуване податкове повідомлення рішення скасоване.

Натомість, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001821520 від 06.09.2011р. про нарахування податкового зобов'язання в розмірі 38 637,50 грн. (в т.ч. за основним платежем -30 910,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -7 727,50 грн.)

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011р. слугували висновки податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" № 311241 від 31.12.2010р. , оскільки угода з зазначеним контрагентом є нікчемною тому як у ТОВ " Монтаж-Демонтаж-Проект" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконує податкові зобовязання.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, а викладені в акті перевірки №1177/152-37367244 від 07.06.2011р. судження суб'єкта владних повноважень не підтвердженні належними доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції перевірено реальність угоди між позивачем та ТОВ " Монтаж-Демонтаж-Проект" та встановлено, що 30.11.2010р. між ТОВ "Саян Груп", та ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" укладено договір №1311 предметом якого є транспортування ТОВ "Саян Груп" у міжнародному сполученні вантажів транспортом ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект". На виконання умов вказаного правочину ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" надало позивачу транспортно-експедиційні послуги, а ТОВ "Саян Груп" у свою чергу оплатило вартість наданих послуг.

Виконання умов договору №1311 від 30.11.2010р підтверджується податковою накладною на загальну суму 185.462,00 грн. (в т.ч. ПДВ -30.910,33 грн.), актом № ОУ-311241 здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями. Вказані документи первинного бухгалтерського обліку й звітності долучені до матеріалів даної справи, відповідають вимогам щодо їх форми та змісту, та є належними доказами реальності здійснення господарських операцій.

Колегія суддів відхиляє доводи щодо фізичної відсутності послуг у спірних правовідносинах, невикористання послуг в господарській діяльності позивача, вартісних показників послуг, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Долучені до матеріалів даної справи платіжні доручення (а.с.116-127), додатково засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Колегія суддів зазначає, що доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб) відповідачем не подано.

Колегія суддів звертає увагу, що п. 201.1. ст. 201 ПК України передбачена наявність у податковій накладній таких обов'язкових реквізитів, як: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Колегія суддів звертає увагу , що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" вказане положення не набуло чинності, крім того номер свідоцтва платника ПДВ ні ст.201 Податкового кодексу України, ні ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не віднесений до обов'язкових реквізитів податкової накладної і не впливає на дійсність податкової накладної, а тому довводи податкового органу про невідповідність податкової накладної вимогам щодо її форми не є підставою для позбавлення права платника на податковий кредит за сумою ПДВ такої накладної.

До того ж відомості, що відображені в податковій накладній №311241 від 31.12.2010 р., зокрема, податковий номер платника податку (продавця), дозволяють достовірно ідентифікувати особу, яка виписала зазначену податкову накладну, і на момент проведення податковим органом перевірки у позивача був наявним екземпляр податкової накладної №311241 від 31.12.10р. з правильним номером свідоцтва платника ПДВ продавця, що спростовує протилежні висновки відповідача з даного приводу.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у контрагента позивача можливостей для здійснення господарської операції з посилання на акт перевірки ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" , складений Ленінською МДПІ у м. Луганську, як на належний доказ, колегія суддів вважає необгрунтованими.

Так Ленінською МДПІ у м. Луганську щодо підтвердження відображення підприємством ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" відповідного податкового зобов'язання у складі загальної суми податкового зобов'язання по контрагенту ТОВ "Саян Груп" було надіслано до відповідача акт №75/23/34721183 від 4.03.2011р. "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кедиту з ПДВ за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р.".

В зазнасеному акті містився висновок про те, що у ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно ст.203, п.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України угоди з вищенаведеним підприємством є нікчемними. Зазначена обставини є на думку апелянта додатковою підставою для визнання правомірним призначення позивачу податкового боргу за спірним податковим повідомленням-рішенням №0001821520 від 06.09.2011р.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011р., по справі №2а-3529/11/1270 за позовом ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій неправомірними, позовні вимоги були задоволені частково, визнані протиправними та скасовані накази про призначення перевірки, визнані неправомірними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., яка оформлена актом №75/23/34721183 від 04.03.2011 р.

З огляду на приписи ст. 72 КАС України, згідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, колегія суддів не вбачає підстав для визнання вище наведеного акту податкової перевірки №75/23/34721183 від 04.03.2011 р. вірогідним доказом на користь висновків в акті податкової перевірки відповідача по даній справі.

Таким чином, оскільки перевірка проведена Ленінською МДПІ м. Луганська визнана неправомірною, тому акт цієї перевірки не є належним доказом по справі.

Інших доказів щодо визнання угоди між позивачем та ТОВ "Монтаж-Демонта-Проект" нікчемною, або підтвердження неможливості контрагентом позивача виконувати свої зобов'язання за договором відповідачем по справі не надано.

Доводи апеляційної скарги щодо не декларування ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" своїх зобов'язань по податковій накладній виданій позивачу не свідчать про відсутність фактичного здійснення господарської операції. Крім того, не виконання платником податків своїх обов'язків щодо подання податкової звітності не може створювати негативні наслідки для інших платників податків, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України відповідальність в Україні має індивідуальний характер.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не подано достатніх доказів на користь власних тверджень, доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє як необґрунтовані.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.2 ч.1 ст.197, п. ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. по справі № 2а-13992/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Калитка О. М.