Ухвала суду № 25205928, 21.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 р.Справа № 2а-8317/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі № 2а-8317/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача - Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 09.12.2010 року №0000190818/0, №0000200818/0, №0000210818/0 та від 22.03.2011 року № 0000050818/0, №0000060818/0. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судження суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті від 25.11.2010р. №4392/18-010/05750295, а відтак, суперечать ч.3 ст.2 КАС України. Господарські взаємовідносини з ВТФ «Промтекс» ТОВ мали реальний характер, придбання робіт за договором № 28000/07/021 від 05.11.2008 року з ВТФ «Промтекс» ТОВ було належним чином оформлено. Податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ВТФ «Промтекс» ТОВ позивачем сформовано правомірно. Позивач зазначає, що відповідно до чинного законодавства він не несе відповідальність за правильність та достовірність податкової звітності ВТФ «Промтекс» ТОВ, ТОВ ПБК «Вертикаль» та її контрагентів за ланцюгом постачання. Отже, податкові повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові, які прийняті на підставі таких висновків податкового органу, є неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 09.12.2010 року №0000190818/0, №0000200818/0, №0000210818/0, від 22.03.2011 року № 0000050818/0, №0000060818/0.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що за наслідками проведеної позапланової перевірки ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» з питань підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків ВТФ «Промтекс» ТОВ за період з 01.01.2008 року по 30.11.2008 року відповідачем було складено Акт перевірки №4392/18-010/05750295 від 25.11.2010р. на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 09.12.2010 року №0000190818/0 про визначення, суми грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 108118,10 грн. (основний платіж - 72078,73грн., штрафні (фінансові) санкції - 36039, 37грн.)), №0000200818/0 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 181566,24 грн. (основний платіж - 121044,16 грн., штрафні (фінансові) санкції - 60522,08грн.)), №0000210818/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 24756,60 грн. та визначення суми штрафних (фінансових) санкцій-12378,30 грн.

Згідно із вищевказаним актом у діяльності позивача - ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», податковим органом виявлено порушення ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, а саме: недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочину, здійсненому ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» із ВТФ «Промтекс» ТОВ; підп. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 абз. «а», п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, а саме: ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» неправомірно завищено заявлене до бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 24756,6 грн.; п.п.7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, а саме: ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ВТФ «Промтекс» ТОВ послуг на загальну суму 72078, 73 грн.; п. 3.1 ст. 3 та п.п. 5.2.10 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями, а саме: підприємством ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Ордконікідзе» завищено суму валових витрат на загальну суму 484176, 67 грн.

Встановлено, що за результатами розгляду скарги позивача СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові рішенням про результати розгляду первинної скарги залишила без змін податкові повідомлення - рішення від 09.12.2010 року №0000190818/0, №0000200818/0, №0000210818/0, а скаргу - без задоволення.

За результатом розгляду повторної скарги позивача, Державна податкова адміністрація у Харківській області прийняла рішення № 986/10/25-103 від 12.03.2011 року, яким скасувала податкові повідомлення - рішення № 0000190818/0 в частині визначення основного платежу у розмірі 35237,73 грн. та штрафних санкцій у розмірі 17618,87 грн., збільшила визначене податковим повідомленням - рішенням № 0000210818/0 від 09.12.2010 року суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 35238,40 грн. та застосування штрафних санкцій на 17619,20 грн, в решті висновки Акту перевірки залишені без змін.

25.03.2011 року позивачем були отримані податкові повідомленя - рішення від 22.03.2011 року № 0000050818/0 та №0000060818/0, що були прийняті за результатом розгляду повторної

скарги згідно відповідного рішення Державної податкової адміністрації в Харківській області №

986/10/25-103 від 12.03.2011 року.

Отримавши додаткові податкові повідомлення - рішення № 0000050818/0 та №0000060818/0 від 22.03.2011 року, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень - рішень, виставлених за результатами рішення Державної податкової адміністрації в Харківській області № 986/10/25-103 від 12.03.2011 року від 12.03.2011 року.

За результатом розгляду скарг позивача № 85-72 від 24.03.2011 року та №85-81 від 01.04.2011 року. Державною податковою адміністрацією України винесене єдине рішення № 9676/6/25-045 від 25.05.2011 року, яким в задоволенні скарг було відмовлено.

Колегія суддів зазначає, що обґрунтовуючи висновки про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.п 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 3.1 ст. 3 та п.п. 5.2.10. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", відповідач в акті перевірки вказує, що податкові накладні № 125 від 26.06.2008 р. на суму 148539,60 грн., у т.ч. ПДВ 24756,60 грн., № 129 від 31.07.2008 р, на суму 211427,60 грн., у т.ч. ПДВ 35237,93 грн., № 132 від 29.08.2008 р. на суму 221044,80 грн., у т.ч. ПДВ 36840,80 грн. не є підставою для формування податкового кредиту позивача, оскільки договір підряду № 28000/07/0021 на виконання ремонтно-будівельних робіт по ремонту будівель та споруд позивача від 05.11.2007 р. не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним.

Також, в зв'язку з визнанням відповідачем нікчемним вказаного Договору, в акті перевірки зазначається про завищення валових витрат на загальну суму 484176,67 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 121044,16 грн. в порушення п. 3.1 ст. 3 та п.п. 5.2.10. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Акт перевірки містить відомості про проведення перевірки дотримання податкового законодавства ВТФ „Промтекс" ТОВ та його контрагентами за ланцюгом постачання. Зазначено, що Договір - укладений та такий, що виконувався протягом перевіряємого періоду між ВТФ „Промтекс" ТОВ та позивачем в розрізі взаємовідносин між ВТФ „Промтекс" ТОВ та ТОВ ПБК „Вертикаль" не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним. Після викладення обставин про здійснення діяльності ВТФ ,,Промтекс" ТОВ та ТОВ ПБК „Вертикаль" та її контрагентів за ланцюгом постачання, вказано, що вищезазначене свідчить про те, що ВАТ

„ХТЗ" діяло без належної обачності, йому, мали бути відомі порушення, які допускалися ВТФ

„Промтекс" ТОВ при здійсненні фінансово-господарських операцій".

Разом з цим, в Акті перевірки не міститься обґрунтування нікчемності Договору підряду № 28000/07/0021, укладеного між позивачем ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» та ВТФ „Промтекс" ТОВ на виконання ремонтно-будівельних робіт по ремонту будівель та споруд позивача від 05.11.2007 р.

Встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, а саме: ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» та ВТФ „Промтекс" ТОВ, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові не має.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, предметом правочину не є речі, обмежені в цивільному обороті, а також послуги, надання яких не потребує отримання будь-яких дозвільних документів у вигляді ліцензій, сторони спірних правочинів мають правовий статус платників ПДВ, то відсутні підстави для висновку про суперечність спірного правочину вимогам закону.

Окрім того, оцінивши наявні в справі докази, додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином.

Посилаючись на реальність господарських операцій за вказаним правочином, позивач подав складені ВТФ „Промтекс" ТОВ податкові накладні № 125 від 26.06.2008 р. на суму 148539,60 грн., у т.ч. ПДВ 24756,60 грн; №129 від 31.07.2008 р. на суму 211427,60 грн., у т.ч. ПДВ 35237,93 грн., № 132 від 29.08.2008 р. на суму 221044,80 грн., у т.ч. ПДВ 36840,80 грн.

Встановлено, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" - операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо отримання коштів саме ВТФ „Промтекс" ТОВ (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності укладеного правочину колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Вивчивши акт перевірки, встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові не спростовано встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчиненого позивачем правочину. Зазначена норма встановлює презумпцію правомірності правочину, яка, зокрема, поширюється і на укладений Договір ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» з ВТФ „Промтекс" ТОВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦКУ правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним, а не нікчемним. Частиною 2 ст. 234 ЦК України визначено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, угода, вчинена без реального настання правових наслідків не є нікчемною, а є недійсною і її недійсність повинна бути доведена у суді.

Визнання нікчемними угод між ВТФ „Промтекс" ТОВ та його контрагентом по ланцюгу постачання ТОВ ПБК "Вертикаль" не тягне за собою нікчемності договорів укладених ВТФ „Промтекс" ТОВ з іншими, контрагентами, у тому числі і з позивачем.

Доказів того, що договір підряду, № 28000/07/0021, укладений між позивачем ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» та ВТФ "Промтекс" ТОВ на виконання ремонтно-будівельних робіт по ремонту будівель та споруд позивача від 05.11.2007 р., визнаний недійсним в судовому порядку відповідачем не надано.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для заявлення до суду вимоги про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В матеріалах справи також відсутні докази пов'язаності сторін спірного правочину в розумінні п.1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", фактичної залежності сторін спірних правочинів одна від одної тощо.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індийідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

На підтвердження реальності укладеного між позивачем ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» та ВТФ „Промтекс" ТОВ правочину на виконання ремонтно-будівельних робіт по ремонту будівель та споруд позивача від 05.11.2007 р. позивачем надано копії первинних документів та копії розрахункових документів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик, просторових та часових факторів, економічних чинників.

Зібрані по справі докази в їх сукупності, свідчать про виконання зобов'язань сторонами спірного правочину, доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірним правочином, вчинений правочин об'єктивно не був потрібний для організації господарської діяльності платників податків, вчинені за спірним правочином господарські операції не мали реального характеру та не спричинили зміни майнового стану ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» відповідач не подав.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність правочину є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нікчемність правочинів без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Підпунктом п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях; у межах

господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий Кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

За матерілами справи, позивач отримав податкові накладні № 125 від 26.06.2008 р. на суму 148539,60грн., у т.ч. ПДВ 24756,60 грн., № 129 від 31.07.2008 р. на суму 211427,60 грн., у т.ч. ПДВ 35237,93 грн., № 132 від 29.08.2008 р. на суму 221044,80 грн., у т.ч. ПДВ 36840,80 грн. і відповідачем не заперечується факту отримання останнім вказаних податкових накладних.

Виконання роботи, з ремонту промислових приміщень, згідно укладеного між позивачем ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе» та ВТФ „Промтекс" ТОВ договору № 28000/07/0021 від 05.11.2007 р., підтверджуються актами виконаних робіт, Здійснені у зв'язку з цим витрати увійшли в валові витрати підприємства відповідно до вимог п.п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Отже, підприємством - позивачем був правомірно сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ВТФ„Промтекс" ТОВ в червні-серпні 2008 р. на загальну суму ПДВ у розмірі 96835,33 грн.

Придбання робіт за договором № 28000/07/021 від 05.11.2008 р. у ВТФ „Промтекс" ТОВ було належним чином оформлено, про що свідчать матеріали справи.

Відповідальності за правильність і достовірність податкової звітності ВТФ „Промтекс" ТОВ, ТОВ ПБК „Вертикаль" та її контрагентів за ланцюгом постачання, позивач відповідно до чинного законодавства не несе.

Данні документів наданих позивачем щодо реальності правло чину відповідачем не спростовані, відповідні належні докази та обґрунтування відсутні.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень

про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, то слід дійти висновку про недоведеність факту порушення платником податків вимог закону.

Таким чином, спірні податкові повідомлення - рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2011р. по справі № 2а-8317/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Григоров А.М.Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 28.05.2012 р.