Рішення № 25202328, 26.06.2012, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

0508/4303/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Орєхова О.І.

при секретарі: Лисенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення, посилаючись на наступні обставини.

Він є власником квартири, розташованої: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2007 року, та рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23.12.2011 року, зареєстровано у КП «БТІ м. Донецька»21.02.2012 року за реєстром № 36050449.

На час набуття права власності він проживав за місце реєстрації, однак після його бажання вселитися в квартиру, яка йому належить на праві власності за адресою: АДРЕСА_1, він виявив, що в його квартирі за відсутності будь-яких правових підстав знаходяться особи, які, крім всього, як йому відомо, не мають громадянства України -відповідач ОСОБА_4 та її родичі -відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 Договору найму ні він, ні попередній власник квартири не укладали.

Як йому відомо, рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30.01.2012 року вищезазначені особи визнані втратившими права користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 та зняті з реєстрації за вказаною адресою.

Він неодноразово, усно вимагав звільнити приміщення, оскільки квартира необхідна для проживання його та членам його родини, він бажає вселитися разом зі своєю родиною, однак не може цього зробити, оскільки відповідачі не бажають добровільно звільнити самовільно зайняту квартиру АДРЕСА_1, та погрожують йому проблемами по роботі, вказують, що вони нібито мають статус біженців та можуть займати нібито вільне приміщення, іншого місця проживання не мають.

Оскільки добровільно звільнити приміщення відповідачі не бажають, він вимушений звернутися до суду, тому як відповідачі створюють перешкоди в користуванні належним йому приміщенням. Самоуправно займаючи квартиру, знаходячись там без будь-яких правових підстав, вони перешкоджають йому та його родині користуватися своєю власністю, не бажають залишити квартиру за його вимогою.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути проиправно позбавлений власності. Право власності є непорушним.

Згідно зі статтею 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 150 ЖК громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Своїми незаконними діями відповідачі порушують його право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Просив суд виселити ОСОБА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, судові витрати покласти на відповідачів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності ( а. с. 26 ) в судове не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить судова розписка ( а. с. 49 ).

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить зроблене оголошення.

Згідно вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були повідомлені про слухання справи належним чином, не сповістили суд про причини своєї відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1

Право власності на вищевказану квартиру позивача ОСОБА_1 підтверджується рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ворошиловської районної в місті Донецьку ради про визнання догоовру купівлі-продажу дійсним та визнання право власності на нерухоме майно, яким позов задоволено та визнано купівлю-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.09.2007 року, укладений між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 дійсним, визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ( а. с. 8 ).

Вказане рішення набуло чинності 03.01.2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2012 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 23 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ворошиловської районної в місті Донецьку ради про визнання догоовру купівлі-продажу дійсним та визнання право власності на нерухоме майно ( а. с. 45 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1, яка належить позивачу ОСОБА_1 на правовій підставі знаходяться відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 без будь-яких правових підстав, що порушує право власності позивача на вищезазначене житло щодо володіння, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Встановлено, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не звільняють в добровільному порядку квартиру, яка належить позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 статті 317 ЦК України передбачає, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

В судовому засіданні встановлено, що проживання відповідачів у спірній квартирі порушує право власності позивача, передбачене ст. 150 ЖК України, де громадяни, що мають у приватній власності житловий будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання й проживання членів своєї родини й мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, відповідачі не є членом сім»ї позивача у зв'язку з чим, позивач не має право вільно розпоряджатися на свій власний розсуд своєю власністю.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім»ї власника житлового будинку ( квартири ), які проживають разом з ним у будинку ( квартирі ), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку ( квартири ), якщо при їх вселені не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім»ї власника будинку ( квартири ) зобов»язані дбайливо ставитися до жилого будинку ( квартири ). Повнолітні члени сім»ї власника зобов»язані брати участь у витратах по утриманню будинку ( квартири ) і придомової території та проведенню ремонту.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім»ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язки.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути проиправно позбавлений власності. Право власності є непорушним.

Оскільки відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають у квартирі АДРЕСА_1 без яких-будь на то правових підстав, що тим самим позбавляють власника ОСОБА_10 вказаної квартири вільно володіти, користуватися та розплоряджатися своєю власністю, то позовні вимоги позивача до відповідачів про виселення з квартири є цілком обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 107,30 гривень понесені при подачі позовної заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 150, 156, 163 ЖК Ураїни, керуючись ст. ст. 316, 317, 321 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 15, 30, 31, 60, ч. 3 ст. 61, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 про виселення, - задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Стягнути з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь позивача ОСОБА_1 державне мито у сумі 107,30 гривень ( сто сім гривень тридцять копійок ).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд міста Донецька шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленному цим Кодексом.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька О.І. Орєхов