Постанова № 25199, 26.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" червня 2006 р. Справа № 292/7-06

10 год. 25 хв. м.Київ, вул.Комінтерну, 16

(зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом прокурора Білоцерківського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду у Білоцерківському районі, м. Біла Церква

до товариства з обмеженою відповідальністю „Хімкомплекс”, с. Томилівка, Білоцерківський район

про стягнення 5188,57 грн.

за участю представників сторін

від прокуратури: Голденок Т.А. (прок. відділу; посв. №22 від 13.03.2006р.);

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернувся прокурор Білоцерківського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду у Білоцерківському районі, м. Біла Церква з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Хімкомплекс”, с. Томилівка, Білоцерківський район про стягнення 5188,57 грн.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 13.06.2006р. її розгляд призначено на 26.06.2006р. (а.с. 1).

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 26.06.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав.

Позивач в судове засідання теж не з’явився, проте, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

В зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв відповідача належним чином про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідною відміткою на копії повістки, наявної в матеріалах справи, справа розглядається без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

встановив:

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 14 та частини першої ст. 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі –Закону) відповідач є платником страхових внесків.

Згідно з п. п. 3, 4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно з п. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, платники зобов’язані сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Згідно розрахунків сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування самого відповідача за липень 2005р. - березень 2006р. (а.с. 15-22) та карток особового рахунку страхувальника (відповідача, а.с. 6-13) його заборгованість зі сплати страхових внесків складає 5188,57 грн. Таким чином відповідач сам довів позивачу суму заборгованості, яку він має сплатити.

Відповідно до абзацу першого –третього частини третьої ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду України за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Як зазначає позивач, ним на підставі абзацу першого частини третьої ст. 106 Закону, позивачем було виставлено відповідачу вимоги про сплату заборгованості за страховими внесками, які отримані відповідачем, що підтверджується їх корінцями (а.с. 23-33).

Відповідно до абзацу восьмого частини третьої ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідач не узгодив вимоги з позивачем та не оскаржив їх в судовому порядку, тобто ним визнана заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 5188,57 грн.

Враховуючи викладене вище, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю та стягує з відповідача на користь позивача 5188,57 грн. заборгованості зі слати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 частини першої ст. 14, частиною першої ст. 15, п. п. 3, 4 ст. 18, п. 6 ст. 20, абзацами першим –третім та восьмим частини третьої ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI; п. 4 частини першої ст. 17, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хімкомплекс” (ЗКПО 32268863) на користь управління Пенсійного фонду у Білоцерківському районі (ЗКПО 22200596) –5188,57 грн. заборгованості зі слати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

3. Копію даної Постанови направити сторонам.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя Бабенко К. А.