Постанова № 25197175, 19.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р.Справа № 1570/652/2012

Категорія:10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012р. по справі за адміністративним позовом ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт»до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2010р. ПП «Багатопрофільна фірма «Інтеркрайт»звернулося в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акту від 02.02.2010р. № 328/23-5/34286393, складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р. (далі - акт перевірки 02.02.2010р.).

Позивач, не погоджуючись із розміром та підставними, за якими йому було збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ, провів повну процедуру апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов'язань. Рішенням ДПА України від 23.06.2010р. №2720/10/25-014 скарга позивача залишена без задоволення, а донараховані за актом перевірки від 02.02.2010р. та спірними податковими повідомленнями-рішеннями зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ залишені без змін.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012р. позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19 квітня 2010 р. №0000482301/1.

Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19 квітня 2010 р. №0000472301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 45927,00 грн., в тому числі за основним платежем - 18 440,00 грн., за штрафними санкціями - 27487,00 грн.

Відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19.04.2010 р. №0000472301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 264874,00 грн., в тому числі за основним платежем - 156587,00 грн., за штрафними санкціями - 108287,00 грн.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову якою повністю відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 2 лютого 2010р. працівниками ДПІ у м.Херсоні була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства. За наслідками вказаної перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 11 лютого 2010р. за №№0000472301/0, 0000482301/0, якими позивачеві збільшено зобов`язання з податку на прибуток на суму 310801,00грн., у тому числі за основним платежем на суму 175027,00грн. та з податку на додану вартість на суму 116437,60грн., у тому числі за основним платежем на суму 73312,4грн. Не погоджуючись із висновком податкових органів, на підставі якого збільшено податкові зобов`язання з податку на прибуток та ПДВ, позивач здійснив повну процедуру апеляційного узгодження донарахованих податкових зобов`язань. Однак, рішенням ДПА України від 23.06.2010р. №2720/10/25-014 скарга позивача залишена без задоволення, а донараховані за актом перевірки від 2.02.2010р. та спірними податковими повідомленнями-рішеннями зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість залишені без змін. Маючи намір довести правомірність бухгалтерського обліку та відсутність порушень з боку підприємства, позивач звернувся до експертів в галузі економічної діяльності та за висновками судово-економічної експертизи від 29.08.2011р. №103/11 та від 26.12.2011р. частково підтверджено висновки податкового органу щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на прибуток та не підтверджено висновки щодо заниження зобов`язань з податку на додану вартість. Виходячи з наведеного, суд вважав необхідним частково задовольнити позовні вимоги.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до акту перевірки від 2.02.2010р. позивачеві збільшено зобов`язання з податку на прибуток у зв`язку із збільшенням задекларованих валових доходів на суму 358440,00грн. та зменшенням задекларованих валових витрат на суму 341 668,00 грн. Вказаного висновку відповідач зробив виходячи з того, що під час проведення перевірки позивач не надав всі документи податкового обліку валових доходів та валових витрат, тому для перевірки правильності формування цих показників відповідачем використані дані регістрів бухгалтерського обліку позивача, про що зроблено відповідний запис у акті перевірки.

Крім того, зобов`язання з податку на додану вартість збільшено у зв'язку з виявленими порушеннями в частині формування податкових зобов`язань та податкового кредиту декларації позивача з цього податку. За висновками податкових органів позивач зависив податкові зобов`язання з ПДВ на суму 42216,50грн. у зв`язку з не відображенням у податковій звітності повернутих передплат покупцям товарів та у зв`язку з тим, що позивач допустив арифметичні помилки при перенесенні даних реєстру виданих податкових накладних до декларації з ПДВ. Арифметичні помилки при перенесенні даних реєстру отриманих податкових накладних до податкового кредиту декларації з ПДВ стали підставою для висновку відповідача стосовно завищення податкового кредиту на 111634,00 грн.

Відповідно до п.2.3.2 Порядку №327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Виходячи із змісту акту перевірки від 02.02.2010 р. судом встановлено, що відповідач при проведенні перевірки використовував дані регістрів бухгалтерського обліку позивача у зв`язку з відсутністю податкового обліку валових доходів та валових витрат позивача. Висновки про невідповідність задекларованих валових доходів та валових витрат податковими органами зроблено на підставі порівняння даних бухгалтерського обліку та податкової звітності позивача, при цьому відповідачем не з`ясовано конкретні господарські операції, які вплинули на ці висновки відповідача. Тобто відповідач висновки щодо заниження зобов`язань позивача з податку на прибуток не підтвердив належним описом порушень податкового законодавства, які вплинули на розмір донарахованого зобов`язання з цього податку. Судова колегія вважає, що відповідач при проведенні перевірки та визначенні зобов`язань з податків за наслідками цієї перевірки, мав забезпечити фіксацію виявлених порушень у такий спосіб, який би підтверджував правомірність цих висновків та забезпечував належну доказовість цих висновків податкового органу.

Висновками судово-економічної експертизи від 29.08.2011р. №103/11 та від 26.12.2011р. частково підтверджено висновки податкового органу щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на прибуток та не підтверджено висновки щодо заниження зобов`язань з податку на додану вартість.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні експертизи експертом встановлено, що за даними бухгалтерського та податкового обліків позивача за перевірений податковим органом період позивач в порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" за окремі податкові періоди зависив валові доходи на 456098,00 грн. та занизив їх на 815 825,00 грн., а в порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 цього Закону занизив валові витрати за ІV квартал 2007 року на 46915,00 грн., за І квартал 2008року на 28218,00 грн. та зависив розмір валових витрат за І півріччя 2008року на 109613,00 грн., за 9 місяців 2008 року на 109613,00 грн. та за 2008 рік на 77743,00 грн. Експертом встановлено, що наслідком цих порушень було заниження оподатковуваного прибутку на 626352,00 грн. та несплата податку на прибуток у сумі 156587,00грн. За висновками експертизи за ці порушення у відповідності із ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ слід застосувати штрафні санкції у сумі 108287,00 грн.

При досліджені матеріалів бухгалтерського та податкового обліків позивача стосовно нарахування та сплати податку на додану вартість за перевірені відповідачем податкові періоди експертом встановлено, що позивач зависив задекларовані податкові зобов`язання з ПДВ на суму 20577,6грн. та занизив податковий кредит на суму 53391,32грн., тобто за висновком експерта за наслідками перевірки відповідач мав встановити надмірне декларування зобов`язань з ПДВ у сумі 73998,92грн.

Крім того, висновками експертизи не підтверджено завищення зобов`язань з ПДВ у лютому 2007 року на суму 21608,00грн. та завищення податкового кредиту внаслідок арифметичної помилки при перенесені даних реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2007 року на суму 31969,00грн. та за лютий 2008 року на 79665,00 грн. Натомість, експертом було встановлено, що позивач не повністю задекларував підтверджений податковими накладними податковий кредит вересня 2007 року та лютого 2008 року, чим занизив його розмір відповідно на 50 108,29 грн. та 3 283,03 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок експертизи щодо податкового кредиту позивача за вересень 2007 року та за лютий 2008 року, оскільки відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлені податкові накладні, а не реєстри отриманих податкових накладних.

За таких обстави, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2010р. №0000482301/1 та визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2010 р. №0000472301/1 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 45927,00 грн., в тому числі за основним платежем 18 440,00 грн., за штрафними санкціями - 27487,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні Херсонської області - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: .М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко