Ухвала суду № 25197077, 25.04.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 р.Справа № 2-а-5607/10/2170

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «Єврокомершл Україна»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року по справі за позовом приватного підприємства «Єврокомершл Україна»до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003720700/0 від 08.10.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

25.10.2010 року приватне підприємство «Єврокомершл Україна»звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003720700/0 від 08.10.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 202 869,24 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Єврокомершл Україна».

09.03.2011 року приватне підприємство «Єврокомершл Україна»подало апеляційну скаргу на вказану постанову Херсонського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі директор приватного підприємства «Єврокомершл Україна»зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством було підтверджено необхідними первинними документами правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по здійсненим господарським операціям, тобто підтверджено правомірність формування підприємством податкового кредиту. Апелянт також посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції стосовно того, що позивач діяв без належної обачності та обережності при здійсненні господарської діяльності з підприємствами, які постачали продукцію, походження якої неможливо встановити, зважаючи на те, що відсутні підстави вважати, що позивач міг знати або мав реальну можливість з'ясувати наведені в акті перевірки недоліки в діяльності контрагентів по ланцюгу на момент придбанням ним зернових культур або обставини, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. На думку позивача, порушення його контрагентами податкової дисципліни не є підставою для позбавлення підприємства права на бюджетне відшкодування.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2011 року та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Єврокомершл Україна»в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.09.2010 року по 27.09.2010 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ ПП «Єврокомершл Україна»за період: листопад 2009 року, лютий 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 4273/07-0/32725810 від 06.10.2010 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні видано податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 року № 0003720700/0 про зменшення ПП «Єврокомершл Україна»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 202 869,24 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ПП «Єврокомершл Україна»вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на думку ДПІ у м. Херсоні, підприємством було завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В акті про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Єврокомершл Україна»податковим органом зазначено, що в ході перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу податково кредиту суми ПДВ по операціям з контрагентами, перевірки по ланцюгу постачальників яких свідчать про відсутність поставок товарів та укладення ними угод без мети настання реальних юридичних наслідків. Податковим органом не встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ПП «Єврокомершл Україна»зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених Законом.

П.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"передбачено, що суми податку, які підлягають бюджетному відшкодуванню визначаються як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при від'ємному значенні такої суми.

Крім того, згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, відповідно до вимог норм зазначеного закону виникнення права на бюджетне відшкодування ставиться у залежність від правомірності формування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у жовтні 2009 року приватне підприємство «Єврокомершл Україна»здійснювало господарські операції з придбанням товарів та послуг з контрагентами -ПП «Кард Агро», ПП «Фінансова Універсальна Компанія», ПП «МА Агропромисловий комплекс», за рахунок яких підприємством був сформований податковий кредит.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту приватне підприємство «Єврокомершл Україна»надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів, товарно-транспортні накладні.

В свою чергу, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції.

В акті перевірки податкова інспекція посилалась на те, що в ланцюгу постачальників контрагентів позивача є підприємства, щодо яких неможливо встановити фактичне виконання господарських операцій, а саме отримання або відвантаження товарів.

Таким чином, за результатами перевірки постачальників контрагентів позивача виявлено відсутність поставки товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Крім того, виявилось неможливим встановити місцезнаходження деяких постачальників продукції.

Згідно матеріалів справи встановлено, що в деяких випадках у приватного підприємства «Єврокомершл Україна»взагалі відсутні товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт перевезення товару, а в інших випадках товарно-транспортні накладні отримані не від безпосередніх постачальників, а від постачальників другого ланцюга.

Таким чином, перевезення товарів позивачу здійснювали постачальники його контрагентів, у зв'язку з чим відсутні підтвердження отримання безпосередніми контрагентами ПП «Єврокомершл Україна» товарів, які в подальшому повинні були поставлятись ними позивачу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що надані підприємством товарно-транспортні накладні не містять необхідної інформації, наявність якої передбачена для первинних документів Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, в них відсутні відомості щодо адреси завантаження, не вказано конкретної адреси розвантаження (в ТТН вказано лише область або назва селищ), прізвища та посади осіб, які отримували вантаж тощо.

Все вищезазначене ставить під сумнів реальність здійснюваних операцій по поставці товарів як ПП «Єврокомершл Україна»так і його контрагентів, а за відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає вірною думку суду першої інстанції стосовно того, що ПП «Єврокомершл Україна»діяло без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань та про порушення, які допускають зазначені контрагенти, оскільки позивач, продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

Зважаючи на все вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що здійснювані ПП «Єврокомершл Україна»операції мали наслідком завищення сум податкового кредиту, і, як наслідок, заниження податкових зобов'язань та недоплату сум податку на додану вартість до Державного бюджету України, у зв'язку з чим здійснення бюджетного відшкодування позивачеві є неможливим.

За таких обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003720700/0 від 08.10.2010 року, прийняте ДПІ у м. Херсоні про зменшення ПП «Єврокомершл Україна»сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 202 869,24 грн. є правомірним та визнанню нечинним не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Єврокомершл Україна»залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.