Рішення № 251898, 01.11.2006, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2006 р.

Справа № 15/185-3300

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль

за участю представників сторін:

позивача: головний юрисконсульт Бойко Д.Д. - довіреність № 277/10 від 18.09.2006р.

відповідача: юрисконсульт Ловчук М.В. - довіреність № 01/241 від 01.06.2006р.

Суть справи:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ звернулася у господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль про стягнення 752 032,96 грн. заборгованості, що становить 635 143,60 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 58 285,86 грн. пені, 41 793,94 грн. інфляційних нарахувань, 16 809,56 грн. річних.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав суму основного боргу повністю (в розмірі 635 143,60 грн.); щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов’язання, просить суд у відповідності до п. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір пені до 5 відсотків, враховуючи надзвичайно важке фінансово-економічне становище ВАТ по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", що викладено у відзиві на позов № 01/2028 від 21.09.2006р.; водночас відмітив, що станом на 31.06.2006р. кредиторська заборгованість по підприємству складає 206 744 тис. грн., розмір дебіторської заборгованості - 133 618 тис. грн., збитки – 9 081 тис. грн., підтверджуючи зазначене балансом на І півріччя 2006 року (Форма №1), звітом про фінансові результати за І півріччя 2006 року (Форма №2), інформацією про необхідне перерахування коштів ДК «Газ України»за одержаний природний газ згідно рішень суду і укладених мирових угод на жовтень місяць 2006 року, довідкою № 01-2333 від 30.10.2006р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

24 грудня 2004 року між ДК “Газ України” Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Тернопільгаз” (Покупець) укладено договір №06/04-1408 на постачання природного газу, у відповідності до пунктів 1.1, 2.1 якого постачальник зобов’язується передати покупцю в 2005 році природний газ в обсязі до 4 319,030 тис. куб. м., а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Розрахунки за отриманий природний газ здійснюються покупцем грошовими коштами в порядку передбаченому договором (пп. 6.1, 6.2 договору) за ціною 148,92 грн. (з урахуванням ПДВ). Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу (пп. 5.1 - 5.3 договору).

Пунктом 11.1 договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з 01 січня 2005 року, діє в частині поставки газу до 31 грудня 2005 року, а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

25.01.2005р., 14.10.2005р. та 31.12.2005р. між сторонами у справі укладено Додаткові угоди №№ 1, 2, 3 до договору № 06/04-1408 від 24.12.2004р., у відповідності з якими внесено зміни в п. 2.1 договору, зокрема передбачено, що постачальник передає покупцеві в 2005 році газ в обсязі відповідно до 23 087,000 тис. куб. м., 24 983,693 тис. куб. м. та 26 502,923 тис. куб. м. зазначені угоди набувають чинності з моменту укладення, поширюють свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2005р. і діють протягом дії договору.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт приймання-передачі та обсяги газу, поставленого постачальником покупцеві, підтверджуються актами приймання-передачі газу, які складаються уповноваженими представниками сторін до 5 числа наступного за місяцем поставки газу на підставі наданих покупцем розподільчих відомостей споживання газу споживачами (пп. 3.2 - 3.4 договору).

На виконання умов договору позивачем з січня по грудень 2005 року передано відповідачу природний газ в об’ємі 26502,923 тис. куб. м. на загальну суму 3 946 815,30 грн., що підтверджено актами передачі-приймання природного газу від 31.01.2005р., 28.02.2005р., 31.03.2005р., 30.04.2005р., 31.05.2005р., 30.06.2005р., 31.07.2005р., 31.08.2005р., 30.09.2005р., 31.10.2005р., 30.11.2005р. та 31.12.2005р.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця.

За отриманий згідно договору № 06/04-1408 від 24.12.2004р. природний газ відповідач розрахувався частково в сумі 3 311 671,70 грн., а відтак станом на час звернення позивача до суду його заборгованість становить –635 143,60 грн., що не заперечено представником відповідача в судовому засіданні.

Беручи до уваги, що на день розгляду спору відповідач не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу чи доказів сплати вартості природного газу, поставленого позивачем по договору № 06/04-1408 від 24.12.2004р., суд визнає позовні вимоги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" в частині стягнення основного боргу в сумі 635 143,60 грн. такими, що підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені, підтверджені документально та неоспорені відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині проведення розрахунків у відповідності до умов договору №06/04-1408 від 24.12.2004р. і, таким чином, допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену ст. 625 ЦК України, у зв’язку з чим визнає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз" 41 793,94 грн. інфляційних нарахувань та 16 809,56 грн. річних.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України, в тому числі у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату спожитого газу (пп. 7.1, 7.2 договору).

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за період з 12.02.2006р. по 14.08.2006р. відповідачу нарахована пеня в сумі 58 285,86 грн.

Однак, враховуючи клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, зважаючи, що Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз" має змогу розраховуватися з постачальниками газу лише по мірі поступлення коштів за спожитий газ від усіх категорій споживачів; беручи до уваги надзвичайно важкий фінансово-економічний стан підприємства станом на 31.06.2006р.: кредиторська заборгованість по підприємству складає 206 744 тис. грн., розмір дебіторської заборгованості - 133 618 тис. грн., збитки – 9 081 тис. грн., що підтверджено балансом на І півріччя 2006 року (Форма № 1), звітом про фінансові результати за І півріччя 2006 року (Форма № 2), інформацією про необхідність перерахування коштів ДК «Газ України»за одержаний природний газ згідно рішень суду і укладених мирових угод на жовтень місяць 2006 року, довідкою № 01-2333 від 30.10.2006р.; можливість припинення газопостачання усім категоріям споживачів Тернопільської області, а також те, що основним видом діяльності відповідача є транспортування природного газу за регульованим тарифом та встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ВАТ «Тернопільгаз»не існує, у відповідності до п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд задовольняє клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій, зменшуючи розмір заявленої до стягнення суми штрафних санкцій до 5 %, а відтак задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2914,29 грн.

Таким чином, суд визнає позовні вимоги ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз" 635 143,60 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 41 793,94 грн. інфляційних нарахувань, 16 809,56 грн. річних та 2914,29 пені правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі в сумі грн., у відповідності до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікції "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 03353503) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ (р/р 260083013814 в ГОУ Промінвестбанку України, МФО 300012, ідентифікаційний код 31301827) 635 143,60 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 41 793,94 грн. інфляційних нарахувань, 16 809,56 грн. річних, 2914,29 пені та 7 638,33 грн. в повернення судових витрат.

3. В решті позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "08" листопада 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя Г.Б. Бучинська