Вирок № 25189480, 19.07.2012, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1810/2007/12

Номер провадження 1/1810/140/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Гури А. О.

секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,

з участю: прокурора - Троцька Є.В.,

потерпілих -ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3 ,

підсудних: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, військовозобов'язаного, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

по ст. 185 ч. 3 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Чернецьке Лебединського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, на утриманні маючого одну малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_6, військовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_2 працюючого заточником Лебединського підприємства «Агроліс», раніше не судимого,

по ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2012 року о 22 год. підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_6, з метою незаконного збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, за попередньою змовою, умисно, таємно, проникли зі сторони городу до частково огородженого господарства, яке розташоване в АДРЕСА_3 та належить потерпілій ОСОБА_1, звідки скоїли крадіжку з даху будинку листів крівельного заліза товщиною 1 мм, яке знаходилося у експлуатації з 1975 року, загально вагою 500 кг, вартістю, відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 244 від 22.06.2012 року, 900 грн. Викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Відразу після цього, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне збагачення та скоєння крадіжки чужого майна, 29.05.2012 року о 2 год. підсудні перейшли до господарства, яке належить потерпілому ОСОБА_2 та розташоване по АДРЕСА_4 зі сторони городу проникли до подвір'я, звідки умисно, таємно, зняли з даху будинку листи крівельного заліза товщиною 1 мм, загальною вагою 700 кг, вартістю, відповідно до висновку експерта № 244 від 22.06.2012 року, 1260 грн. Викрадене залізо 29.05.2012 року вивезли на автомобілі «Ford Granada»НОМЕР_3 в м. Лебедин та продали, чим завдали матеріальної шкоди потерпілому на вищевказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та пояснив, що 28 травня 2012 року він разом з ОСОБА_6 поїхали на належному йому автомобілі «Ford Granada»НОМЕР_3 в с. Корчани Лебединського району Сумської області, щоб зняли листи заліза із двох, побачених вдень, будинків. Приїхавши до першого нежилого та зарослого бур'яном будинку, зі сторони городу проникли до господарства, потім по металевих конструкціях біля входу до будинку піднялись на дах будинку та за допомогою принесеного з собою цвяховиймача зняли з даху будинку крівельне залізо та поскладали одне на одне, залишивши в господарстві. Потім переїхали ще до одного господарства, що було на іншому краю села. Це господарство було теж нежиле та заросле бур'яном та огороджене парканом, який в окремих місцях повалився. З даху будинку вони також зняли листи заліза та поскладали його в цьому ж господарстві. Вранці наступного дня, о 6 год. домовились з власником причепу, ОСОБА_12 та перевезли метал в м. Лебедин на пункт прийому металобрухту, але оскільки він був закритий, продали метал чоловікові, який там знаходився, за 900 грн. Потім знову поїхали в с. Корчани Лебединського району Сумської області, де з іншого господарства забрали листи заліза і знову його відвезли в м. Лебедин та продали тому ж чоловікові за 1200 грн., з яких вони 200 грн. віддали за причеп, а решту грошей поділили між собою порівну. З кількістю та вартістю викраденого, вказаному в обвинувальному висновку, згоден.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину визнав повністю та дав аналогічні покази.

Дії підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 185 КК України, так як кожен з них скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло. При цьому суд не може погодитись з кваліфікуючою ознакою -проникнення в інше сховище, за якою їхні дії були кваліфіковані органами досудового слідства, оскільки об'єктом злочину являється житло, бо призначення його -для проживання людей.

При обранні підсудному ОСОБА_4 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також визнання ним своєї вини.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи всі ці обставини та думку потерпілих, суд вважає необхідним обрати підсудному міру покарання у виді позбавлення волі, але вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, дійшов висновку про доцільність застосування ст. 75 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України зобов'язанням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

При обранні підсудному ОСОБА_6 виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, характеристику підсудного з місця проживання та визнання ним своєї вини, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також сімейні обставини: на його утриманні знаходиться малолітня донька, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, відсутність тяжких наслідків від скоєного та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не знайшов.

Враховуючи всі ці обставини та думку потерпілих, суд вважає необхідним обрати підсудному міру покарання у виді позбавлення волі, але вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, дійшов висновку про доцільність застосування ст. 75 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України зобов'язанням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Суд вважає, що саме така обрана судом міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення засуджених та попередження інших злочинів.

Вилучені у підсудних: автомобіль «Ford Granada»НОМЕР_3, що належить ОСОБА_9, проживаючому в АДРЕСА_5 та причіп двохосний д.н. НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_10, суд вважає необхідним повернути власникам.

Суд вважає необхідним стягнути з підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати, пов'язані з проведенням товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 81 ч. 3 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 299, 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому міру покарання по цьому закону України у виді 3 років позбавлення волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку два роки та, застосувавши ст. 76 ч. 1 п. 3,4 КК України, покласти на засудженого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та обрати йому міру покарання по цьому закону у виді 3 років позбавлення волі.

Враховуючи всі ці обставини та думку потерпілих, суд вважає необхідним обрати підсудному міру покарання у виді позбавлення волі, але вважаючи, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, дійшов висновку про доцільність застосування ст. 75 КК України і звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також на підставі ст. 76 ч. 1 п. 3, 4 КК України зобов'язанням повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтись на реєстрацію до цих органів.

Міру запобіжного заходу залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 2501100, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області кошти на відшкодування витрат за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 470 грн. 40 коп. в рівних частинах: по 235 грн. 20 коп. з кожного.

Речові докази: 40 листів крівельного заліза, вагою 660 кг, які знаходяться під зберігальною розпискою у ОСОБА_11 повернути потерпілим: ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_6 кількості 20 листів та ОСОБА_2, проживаючому в АДРЕСА_7 -в кількості 20 листів. Автомобіль «Ford Granada»д.н. А НОМЕР_3, що належить ОСОБА_9, проживаючому в АДРЕСА_5 та причіп двохосний д.н. НОМЕР_2, власником якого являється ОСОБА_10, які знаходяться на штраф майданчику Лебединського МВ УМВС України в Сумській області повернути власникам.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд.

Суддя А. О. Гура