Постанова № 25187715, 03.07.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

03.07.2012

Справа № 2а/0519/248/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2012 року м.Маріуполь

Жовтневого районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: судді Папаценко П.І., при секретарі Конівченко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради Донецької області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - батьківський комітет Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат №4», про скасування рішення Маріупольської міської Ради від 21.02.2012 року №6/16-1519 «Про реорганізацію Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»в Комунальний заклад «Маріупольська спеціалізована школа II-III ступенів із спортивними класами №62 Маріупольської міської Ради Донецької області», та зобов'язання погодити статут Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»з Міністерством освіти,-

В С Т А Н О В И В :

28.03.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маріупольської міської Ради Донецької області про скасування рішення Маріупольської міської Ради від 21.02.2012 року №6/16-1519 «Про реорганізацію Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»в Комунальний заклад «Маріупольська спеціалізована школа II-III ступенів із спортивними класами №62 Маріупольської міської Ради Донецької області», та зобов'язання погодити статут Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»з Міністерством освіти. В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила наступне. Оскаржуване рішення передбачає суттєві зміни в організаційно-правовій формі учбового закладу, так як його реорганізація передбачає ліквідацію гуртожитку, тому її неповнолітній син та 110 інших іногородніх учнів змушені будуть покинути школу-інтернат. Таким чином відбувається звуження прав учнів, що прямо заборонено ст.22 Конституції України. На теперішній час в школі-інтернаті №4, при загальній кількості 230-240 учнів, навчається 110 іногородніх учнів, що складає більш ніж 30% від загальної кількості учнів. Даний навчальний заклад розрахований на навчання більш ніж 320 учнів, таким чином при повному наборі бажаючих навчатись в школі-інтернаті, 110 учнів вже складатимуть менш ніж 30%. В свою чергу Маріупольська міська Рада намагається щосили зменшити загальну кількість учнів, чим порушує Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затверджене Постановою КМУ від 5.11.1999 року №2061, яким передбачено, що загальна чисельність учнів спеціалізованого закладу та види спорту, з яких ведеться підготовка спортсменів, встановлюється засновником за погодженням з Міносвіти. Крім того вона не погоджується з твердженням Маріупольської міської Ради про тип навчального закладу, який існує у школи-інтернату, що порушує законодавство та потребує зміни. На її думку спеціалізована школа-інтернат (загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів), як тип навчального закладу передбачений ст.9 ЗУ «Про загальну середню освіту», ст.11 ЗУ «Про фізичну культуру і спорт», тому в реорганізації або приведенні типу навчального закладу у відповідність до вимог чинного законодавства не потребує. Також вона не погоджується з твердженням Маріупольської міської Ради про відсутність в переліку ст.89 БК України спеціалізованих шкіл-інтернатів, тому вони за ст.87 БК України повинні фінансуватись виключно із Державного бюджету, але таке твердження не є вірним, так як ст.87 БК України передбачає фінансування із державного бюджету спеціалізованих шкіл (в тому числі шкіл-інтернатів) державної форми власності. Школа-інтернат №4 є комунальною власністю, тому фінансуватись у відповідності до положень ст.87 БК України не може. На її думку школа-інтернат №4 повинна фінансуватись із місцевого бюджету, так як м.Маріуполь є містом обласного значення, що передбачено пп. «б»та «в»п.2 ч.1 ст.89 БК України. Зазначені обставини спростовують твердження Маріупольської міської Ради про неможливість подальшого фінансування школи-інтернату №4, із-за її організаційно-правової форми, яка не відповідає вимогам діючого законодавства. У даному випадку Маріупольській міській Раді треба виконати вимоги Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, яким визначено, що статут подібного закладу затверджується засновником за погодженням з Міносвіти та Держкомспортом. Натомість статут школи-інтернату №4 затверджено тільки рішенням Маріупольської міської Ради, погодження з Міносвіти відсутнє. Також Маріупольською міською Радою не вжито заходів щодо можливої передачі зазначеного закладу до Донецької обласної державної адміністрації, Міносвіти, для подальшого фінансування зазначеної установи з обласного або державного бюджету, крім того відсутнє правове та економічне обґрунтування необхідності реорганізації школи-інтернату №4.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій наполягала на задоволенні позову, просила суд розглянути справу у її відсутності, за участю представника, яка в судовому засіданні підтримала позовні вимоги на підставах зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача Маріупольської міської Ради позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, посилаючись на ті обставини, що Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області була створена за рішенням виконкому Маріупольської міської Ради, вона є комунальною власністю Маріупольської територіальної громади, від імені якої діє Маріупольська міська Рада, рішення якої від 21.02.2012 року №6/16-1519 «Про реорганізацію Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»в Комунальний заклад «Маріупольська спеціалізована школа II-III ступенів із спортивними класами №62 Маріупольської міської Ради Донецької області» прийняте на виконання вимог чинного бюджетного законодавства України, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Оскаржене рішення було прийнято в межах повноважень міської ради, в порядку та у спосіб, що визначені законом. Залишення вказаного навчального закладу в існуючій організаційно-правовій формі не відповідає вимогам бюджетного законодавства, могло призвести до зупинення його фінансування, тому міська рада прийняла рішення про його реорганізацію в спеціалізовану школу із спортивними класами, що може фінансуватись із місцевого бюджету. Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затверджене Постановою КМУ від 5.11.1999 року №2061 не стосується школи-інтернату №4, так як вона не має статусу спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю. Законодавством України не передбачено обов'язок власника погоджувати статути загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності з Міносвіти. На підставі зазначених обставин просив суд відмовити позивачу у задоволені позову.

Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - батьківського комітету Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат №4»в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1, вважає їх такими, що підлягають задоволенню. В письмових поясненнях представника третьої особи, наданих суду після початку судового розгляду справи по суті, зазначені і інші підстави задоволення позову, не зазначені позивачем в позовній заяві, але таке право за ст.51 КАС України належить саме позивачу, тому суд в рішенні дає правову оцінку тільки підставам задоволення позовних вимог, наведеним позивачем.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Хронологію змін організаційно-правової форми Маріупольської спеціалізованої школи-інтернату ІІ-ІІІ ступенів №4 Маріупольської міської ради Донецької області складають наступні рішення:

- рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 19.11.1997 року №279/1 «Про відкриття загальноосвітньої школи-інтернату І-ІП ступенів №4 із спеціалізованими класами спортивного профілю» Маріупольська загальноосвітня школа №62 була реорганізована у загальноосвітню школу-інтернат І-ІП ступенів №4 із спеціалізованими класами спортивного профілю;

- рішенням Маріупольської міської ради від 21.12.2004 року №824 «Про впорядкування назв загальноосвітніх навчальних закладів», назва «Загальноосвітньої школи-інтернату І-ІП ступенів №4 із спеціалізованими класами спортивного профілю»змінена на «Маріупольську спеціалізовану школу-інтернат ІІ-ІІІ ступенів №4 Маріупольської міської ради Донецької області»;

- рішенням Маріупольської міської ради від 21.02.2012 року №6/16-1519 «Про реорганізацію комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів №4 Маріупольської міської ради Донецької області»в комунальний заклад «Маріупольська спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів із спортивними класами №62 Маріупольської міської ради Донецької області», Маріупольська спеціалізована школа-інтернат №4 реорганізована в Маріупольську спеціалізовану школу №62/

Отже Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області створена за рішенням Маріупольської міської Ради.

За довідкою Донецького обласного управління статистики та відповідно до Статуту Маріупольської спеціалізованої школи-інтернату II-III ступенів №4, остання є установою комунальної форми власності Маріупольської територіальної громади, від імені і в інтересах якої, права суб'єкта комунальної власності здійснює Маріупольська міська Рада.

Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів як фізичних та і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування, яке наділено правом самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України (ст.7, ч.1 ст.140 КУ). Управління об'єктами комунальної власності є виключним правом відповідної територіальної громади, яка може здійснювати його як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування (ч.1 ст.143 КУ). Право комунальної власності територіальної громади захищається законом, всі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч.4 ст.13 КУ).

Маріупольська міська Рада була обрана в законний спосіб громадою м.Маріуполя і є представницьким органом місцевого самоврядування. Відповідно до ст.ст. 1, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представницькі органи місцевого самоврядування наділяються правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення. Маріупольська міська Рада, як орган місцевого самоврядування, представляє територіальну громаду м.Маріуполя та здійснює від її імені функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Право територіальної громади та її представницького органу на реорганізацію комунальних установ передбачено ст.143 Конституції України, згідно якої, територіальні громади безпосередньо, або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, установи та організації. Згідно ч.14 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Відповідно до п.5 ст.16, п.п.5, 8 ст.60 вказаного Закону, органи місцевого самоврядування наділяються правом суб'єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Необхідність прийняття рішення про реорганізацію Маріупольської школи-інтернату №4 було зумовлено тим, що статтею 89 Бюджетного кодексу України не передбачено фінансування спеціалізованих шкіл-інтернатів за рахунок видатків місцевого бюджету, фінансування даного типу навчальних закладів, як закладів державної форми власності, відповідно до статті 87 Бюджетного кодексу, має відбуватись із Державного бюджету України. Залишення навчального закладу в існуючий організаційно-правовій формі не відповідало нормам Бюджетного кодексу України і могло призвести до зупинення його фінансування контролюючими органами (пп.4,28 ст.116 Бюджетного кодексу України). Таким чином, міська рада прийняла рішення про його реорганізацію в спеціалізовану школу із спортивними класами, і така організаційно-правова форма навчального закладу відповідає нормам ст.89 Бюджетного кодексу і може фінансуватись із місцевого бюджету. Приймаючи рішення міська рада діяла відповідно до повноважень, передбачених ст.143 Конституції України, в межах виключної компетенції та на підставі права її комунальної власності, визначених п.30 ст.26 та ч.14 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Щодо зауважень позивача відносно надання міською радою пріоритету нормам Бюджетного кодексу України, слід зазначити, що в Бюджетному кодексі України дійсно передбачена його певна преференція в ч.2 ст.4, де зазначено: «Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу». Таким чином, суд вважає, що порядок фінансування навчальних закладів, їх назви та типи мають відповідати нормам Бюджетного кодексу України.

Аргументи позивача про те, що рішення міської ради звужує права учнів і воно суперечить ст.22 Конституції України, яка забороняє звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів на думку суду є невідповідними. Міська рада не приймає законів і не вносить до них зміни. Рішення міської ради про реорганізацію школи-інтернату №4 в спеціалізовану школу №62 не містить вимог або посилань на те, що будь-яка категорія учнів має залишити заклад, в рішенні також не йдеться про відчуження майна закладу. Функціонування навчального закладу та надання ним освітніх послуг продовжується.

Посилання в позові на те що міська рада не комплектує школу-інтернат №4 як спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 року №2061, ніяк не стосується рішення міської ради про реорганізацію закладу, і взагалі є хибним, так як школа-інтернат №4 не має статусу спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю. Згідно ч.2 п.5 Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 року №2061, надання навчальному закладу статусу навчального спортивного закладу, а також підтвердження навчальним закладом такого статусу здійснюється один раз на чотири роки МОНмолодьспортом в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, а відповідно до п.12 даного Положення, - до навчальних спортивних закладів можуть належати лише загальноосвітні школи-інтернати.

Таким чином, згідно норм Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 року №2061, Маріупольська спеціалізована школа-інтернат №4 не є навчальним закладом спортивного профілю. Судом було також з'ясовано, що Маріупольська спеціалізована школа-інтернат №4, як загальноосвітній навчальний заклад, забезпечувала навчання учнів лише за шкільною програмою. Спортивною підготовкою учні займались в дитячо-юнацьких спортивних школах та спортивних клубах міста. Після реорганізації закладу його основна освітня функція залишається незмінною -надання учням загальної середньої освіти.

Позовну вимогу - зобов'язати Маріупольську міську Раду погодити статут КЗ «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів №4»з Міносвіти суд вважає безпідставною. Законодавством в галузі освіти (Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту») не передбачено обов'язок власника, або уповноваженого ним органу, погоджувати статути загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності з Міносвіти. Згідно ст.19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином є доведеною правомірність рішення Маріупольської міської Ради від 21.02.2012 року №6/16-1519 «Про реорганізацію комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат ЙЙ-ІІІ ступенів №4 Маріупольської міської ради Донецької області»в комунальний заклад «Маріупольська спеціалізована школа ЙЙ-ІІІ ступенів із спортивними класами №62 Маріупольської міської ради Донецької області». При прийнятті рішення Маріупольська міська рада діяла правомірно - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення було прийнято відповідно до повноважень, передбачених ст.143 Конституції України, в межах виключної компетенції міської ради, на підставі права її комунальної власності, визначених в п.30 ст.26 та ч.14 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та з метою приведення порядку фінансування навчального закладу у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України.

У зв'язку з визнанням позову необґрунтованим, та відмовою ОСОБА_1 у задоволені позову, на її користь не можуть бути стягнені понесені нею судові витрати.

На підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Бюджетного кодексу України, керуючись ст.ст.2,9,10,11,17,72,86,94,112,136,159,161,160, 162, 163,167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволені адміністративного позову до Маріупольської міської Ради Донецької області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - батьківський комітет Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат №4», про скасування рішення Маріупольської міської Ради від 21.02.2012 року №6/16-1519 «Про реорганізацію Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»в Комунальний заклад «Маріупольська спеціалізована школа II-III ступенів із спортивними класами №62 Маріупольської міської Ради Донецької області», та зобов'язання погодити статут Комунального закладу «Маріупольська спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів №4 Маріупольської міської Ради Донецької області»з Міністерством освіти.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя : Папаценко П.І.