Ухвала суду № 2518754, 10.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                    К-30547/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“10” липня 2008 року                                                                                                       м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів:Бившевої Л.І, Костенко М.І, Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представника:

позивачаУмеренкова П.Є.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

напостанову господарського суду Одеської області від 13 червня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року

у справі  №14-3/181-03-5599А

за позовом   Федерації морських профспілок України

доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси

довідповідачів: 1.Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

2.Управління державного казначейства в Одеській області

простягнення суми, -

встановив:

У липні 2003р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом у якому з урахуванням заяви від 07.04.2006р. поставлено питання про: визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси №77-26-2-13909930/924 від 29.05.2000р.; визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси №77/26-2-13909930/925 від 29.05.2000р.; стягення з Державного бюджету України стягнені з позивача податковим органом кошти в сумі 375407,48грн. а також стягнення на користь позивача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невідповідність фактичним обставинам справи висновків податкового органу про порушення позивачем ст.2, ст.3, п.4.1 ст.4, п.7.3, п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та, відповідно, неправомірність нарахування податку на прибуток в сумі 361268,25грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 108380,48грн. і нарахування пені в сумі 143292,89грн..

Постановою господарського суду Одеської області від 13 червня 2006р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006р., позовні вимоги Федерації морських профспілок України було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що судом не було встановлено з боку позивача порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Не погоджуючись з рішеннями першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм матеріального права, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду Одеської області від 13 червня 2006 року та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідача-1 Федерація морських профспілок України, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено документальну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.1997р. по 01.01.2000р., про що складено акт №26-Д від 29.05.2000р..

Висновками вказаної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.11.9, п.п.7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 361268,25грн..

На підставі зазначених висновків ДПІ у Жовтневому районі м.Одеси, правонаступником якої є ДПІ у Приморському районі м.Одеси, було прийнято рішення №77-26-2-13909930/924 від 29.05.2000р. про донарахування позивачу податку на прибуток на суму 361268,25грн. та застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу розміром 30% в сумі 108380,48грн.. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси №77/26-2-13909930/925 від 29.05.2000р. позивачу донараховано податок на прибуток на суму 361268,25грн. та застосувано фінансові санкції у вигляді пені в сумі 143292,89грн..

З листа Одеської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» від 23.06.2001р. №15-А вбачається, що фінансова санкція з податку на прибуток яка була застосована ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси до Федерації морських профспілок України була сплачена банком на суму 375407,48грн. (а.с.30).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснене контролюючим органом донарахування позивачу податкового зобов’язання є неправомірним.

Вказані висновки грунтуються на дослідженні законодавства України та процесу утворення підприємства з точки зору чи є позивач неприбутковою організацією і чи поширюється на Федерацію морських профспілок України правила оподаткування передбачені п.п.7.11.5 п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В той же час, матеріали справи містять неодноразове згадування на проведення експертизи в рамках порушеної кримінальної справи №20420000019 (за фактом ухилення від сплати податків посадовими особами Федерації морських профспілок України), та встановлення даною судово-бухгалтерською експертизою №20420000019 від 28.04.2001р. фактів недонарахування та неуплату позивачем податку на прибуток за 1998р.. Пунктом 4 постанови про припинення кримінальної справи №20420000019 від 19.06.2001р. на підставі п.2 ст.6 КПК України зобов’язано повернути позивачу грошові кошти неправомірно стягнуті згідно акта податкової інспекції від 29.05.2000р., за винятком належних до сплати в бюджет згідно висновку судово бухгалтерської експертизи №20420000019 від 28.04.2001р..

В процесі розгляду справи а ні в суді першої інстанції, а ні в суді апеляційної інстанції не було досліджено дану експертизу, правове обгрунтування та ті фактичні обставини, які стали підставою для цього, а також судом не досліджувались докази які б спростовували чи то підтверджували висновки податкового органу на підставі яких саме прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було заявлено позов до арбітражного суду Одеської області щодо визнання недійсним рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси №77/26-2-13909930/925 від 29.05.2000р., однак результати розгляду даного позову відсутні, на що теж не звернув уваги.

Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України, Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то суд сприяє в реалізації цього обов’язку шляхом витребовування необхідних доказів.

Відповідно до ст.71, 195 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій можуть збирати докази з власної ініціативи.

Суд касаційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.220 КАС України, не може досліджувати докази що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з’ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси – задовольнити частково.

Постанову господарського суду Одеської області від 13 червня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2006 року – скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

   За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

            Головуючий:                         ______ Маринчак Н.Є.

                        Судді:                          ______ Бившева Л.І.

______Усенко Є.А.

                                                            ______ Костенко М.І.

______ Шипуліна Т.М.