Ухвала суду № 25185903, 04.07.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18539/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" липня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Старової Н.Е

суддів: Маслія В.І, Файдюк В.В.

за участю секретаря Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурова компанія «РУДІС»(ООО «Кувейт Єнерджи Юкрейн») до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві про та скасування податкових повідомлень-рішень, суд

В С Т А Н О В И В

Позивач, ТОВ «Бурова компанія «Рудіс»звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС (надалі -СДПІ ДПС) про скасування податкового повідомлення -рішення від 30.06.2011 № 00027941-20.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний від 15 березня 2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, вважав що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просив залишити його без змін. Заявив клопотання про уточнення назви підприємства, яка згідно протоколу № 04/12 загальних зборів від 14 квітня 2012 року має найменування ООО «Кувейт Єнерджи Юкрейн», з державною реєстрацією змін до установчих документів, статуту 20.04.2012 року.

Вислухав думку відповідача, суд задовольнив клопотання про зміну назви підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками у м. Києві ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 00027941-20, яким позивачу було визначено суму грошового зобов`язання за платежем -податок на прибуток підприємств у розмірі 5729,00 грн., з яких: 4583,00 грн. -за основним платежем, та 1146,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане повідомлення-рішення було винесено на підставі висновків акта від 14.06.2011 № 406/41-20/31511844 про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Соларіс»(надалі -акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 4583,00 грн. у 2010 році; та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2458,00 грн. за грудень -2010 року.

Не погодившись з діями відповідача, застосувавши процедуру адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з безпідставності висновків відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, які висвітлені в акті перевірки, зазначав, що вони грунтуються виключно на припущеннях відповідача, та не відповідають нормам закону.

Судова колегія погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи і відповідають нормам діючого законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ФК «Соларіс»у 2010 році дійсно існували господарсько-виробничі відносини з придбання позивачем юридичних послуг. Щодо даних взаємовідносин у матеріалах справи є документальне підтвердження отримання отриманих послуг, що ретельно досліджено судом першої інстанції та вказані послуги належно оплачені та по ним проведена своєчасна сплата податків до бюджету.

Крім того, суд першої інстанції вірно визначив, що згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94 валові витрати -сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частини, та зазначає про наявність обох підстав віднесення сум сплачених за ці послуги до складу валових витрат, оскільки вони документально підтверджені та використовувались у межах господарської діяльності позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Відносно висновків відповідача про нікчемність вказаних правочинів, суд першої інстанції зазначає, що такі висновки суперечать ч. 2-3 ст. 215, ст. 228, ст. 234 ЦК України, та ст. 207 ГК України, оскільки відповідач помилково ототожнює нікчемність правочину (чия недійсність встановлена законом) з оспорюваним правочином (недійсність визнається судом), до яких відносяться, зокрема, фіктивні правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, з чим погоджується судова колегія.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що угода між позивачем та ТОВ «ФК «Соларіс»з надання юридичних послуг на оплатній основі не визнається законом недійсною, а її юридичний зміст не суперечить національному законодавству, і сам по собі такий правочин не порушує публічний порядок (ч. 1 ст. 28 ЦК України), доказів того, що такий правочин спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади , незаконне заволодіння ним відповідачем не надано.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що порушення контрагентом вимог податкового законодавства не може ставитись у пряму залежність із порушенням такого законодавства позивачем.

Доводи апеляційної скарги СДПІ ДПС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 15 березня 2012 року, фактично дублюють заперечення на адміністративний позов, та не можуть бути підставою для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв'язку з цим апеляційна скарга СДПІ ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова від 15 березня 2012 року без змін.

Керуючись статтями 160,167,195,196,198,200,205,206, 212 КАС України, суд

У Х ВА Л И В

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Маслій В.І.