Постанова № 25183656, 11.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа № 5015/2276/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

при секретарі Самолюк У.,

з участю представників:

від скаржника - з'явився,

позивача - з'явився,

відповідача - з'явився,

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року, суддя Станько Л.Л., у справі №5015/2276/11

за позовом: ОСОБА_3, м.Львів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база», м.Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про зобов'язання провести розрахунок вартості частини майна товариства та виплату частини майна товариства,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" провести розрахунок вартості частини майна товариства відповідно до частки ОСОБА_3 (99%) у статутному капіталі товариства, виходячи з ринкових цін та стягнення з відповідача вартості належної позивачу частини майна товариства, що пропорційна частці позивача в статутному капіталі розміром 99%.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджується належність позивачу частки в статутному капіталі товариства саме у такому розмірі, доказів виплати її вартості у встановленому діючим законодавством порядку відповідач не подав, а тому зобов'язаний це здійснити згідно вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства»та вимог статуту товариства, виходячи з ринкових цін.

В частині позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" надати розрахунок отриманого товариством у 2010 році (з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року) прибутку відповідно до частки позивача (99%) у статутному капіталі товариства та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" належної ОСОБА_3 частини отриманого товариством у 2010 році (з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року) прибутку відповідно до її частки (99%) у статутному капіталі товариства провадження в справі припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

В апеляційній скарзі скаржник(третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) просить рішення суду першої інстанції скасувати та позовну заяву залишити без розгляду, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи, апелюючи тим, що виплата вказаної частки позивачу порушує права та охоронювані законом інтереси скаржника, як іншого учасника товариства, що вийшов з товариства в 2005 році, проте, до прийняття оскаржуваного рішення в даній справі йому не виплачено вартості частини майна товариства, що пропорційна частці в статутному капіталі на момент його виходу з числа учасників товариства.

Скаржник покликається на те, що між ним і товариством існує судовий спір щодо виплати вартості частини його майна, в межах якого накладено арешт на частину майна товариства з метою забезпечення наступної можливості виплати цієї частки, а тому виконання оскаржуваного в даній справі рішення призведе до неможливості виплати частини вартості майна скаржнику. Крім цього, виконання товариством зобов'язань перед скаржником зменшить розмір належних позивачу виплат по даній справі.

Скаржник покликається на встановлений діючим законодавством порядок розрахунку вартості частки учасника товариства, яка підлягає виплаті при виході учасника із товариства та зазначає про неможливість виплати позивачу частини майна товариства в такому розмірі, оскільки на даний час вартість належного товариству майна є меншою розміру частки позивача, яка підлягає виплаті на підставі оскаржуваного рішення, незважаючи на існування ще двох учасників товариства.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження з'ясував наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, який полягає в тому, що відповідач визначав частку при виході наступного учасника не провів фактично розрахунку з учасником-скаржником, який вийшов зі складу учасників до моменту виходу позивача.

22.03.2012 року автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року у даній справі розподілено до розгляду колегії суддів в складі головуючого-судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б. та Марко Р.І.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 року в склад колегії по розгляду даної апеляційної скарги замість судді Марка Р.І. введено суддю Якімець Г.Г, а тому з даного часу строк розгляду справи розпочинається заново.

02.07.2012 року від представника скаржника ОСОБА_2 поступила заява від 02.07.2012 року про відвід колегії суддів в складі: головуючого-судді Бойко С.М., суддів: Бонк Т.Б. та Якімець Г.Г. Ухвалою суду від 02.07.2012 року відмовлено в задоволенні вказаної заяви ОСОБА_2, оскільки із вказаних у ній обставин не вбачається наявність визначених зазначеною ч.1 ст.20 ГПК України підстав для відводу даної судової колегії.

Від скаржника через канцелярію суду 25.04.2012 року надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення пов'язаної з нею справи Шевченківського райсуду м.Львова, предметом якої є виплата вартості частини майна товариства ОСОБА_2, тобто скаржнику в даній справі.

В задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено за відсутності підстав передбачених вимогами ст.79 ГПК України для зупинення провадження в справі, оскільки вирішення даної справи не перешкоджає розгляду даної справи та не робить її вирішення неможливим. Суд вправі здійснювати оцінку доказів в справі самостійно, а при встановленні фактів іншими компетентними органами, рішення яких матиме преюдиційне значення для вирішення даного спору, сторони вправі звертатися про перегляд рішення суду в порядку ст.ст.112-114 ГПК України, про що судом роз'яснено.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін з їх участю на засіданні, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно статуту ТзОВ «Львівська гарнізонна база», затвердженого зборами засновників товариства 24.03.2010 року (протокол №1, а.с.37, т.1) та зареєстрованого 25.03.2010 року, ОСОБА_3 є засновником товариства і розмір належної їй частки в статутному фонді становить 99 відсотків (а.с26-34, т.1).

Згідно ч.ч.1,2 статті 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

П.п. 12.1., 12.2. 12.3. статуту ТзОВ "Львівська гарнізонна база" визначено, що учасник має право в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників чи товариства. Вихід учасника - фізичної особи відбувається на підставі поданої товариству заяви про вихід, підпис учасника на якій засвідчується нотаріально. Заява про вихід подається особисто або через представника. Рішення про вихід учасника-юридичної особи оформляється протоколом (витягом) або іншим належним розпорядчим документом, підписаним відповідними посадовими особами, підписи яких завірені печаткою юридичної особи. Учасник вважається таким, що вибув з товариства з наступного дня після подання заяви про вихід, якщо інший строк не передбачений в заяві.

Рішенням зборів засновників ТзОВ „Львівська гарнізонна база" від 31.03.2010 р., оформленого протоколом №2(а.с.7, т.1), розглянуто заяву ОСОБА_3 про вихід з учасників товариства(а.с.39, т.1) та вирішено вивести зі складу співзасновників ОСОБА_3 та виплатити їй частку відповідно до вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства» (а.с.7,39, т.1).

Згідно п.12.8. статуту ТзОВ "Львівська гарнізонна база" вартість частки повинна бути розрахована і повідомлена учаснику, який виходить, у місячний строк з дня подання заяви про вихід. Якщо учасник не згідний із наданим йому розрахунком, він вправі звернутися до суду.

Оскільки протягом року вказана частка не була виплачена позивачу останній звернувся про її визначення та стягнення в судовому порядку, виходячи з розміру частки 99% в статутному капіталі товариства та дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 № 1576-(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та частина прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому, виплата повинна здійснюватися після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

При визначенні способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході з товариства, а також порядку і строків їх виплати, повинні застосовуватись відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Відповідно до п.п.12.5-12.7 статуту товариства при виході учасника з товариства йому сплачується частина вартості майна товариства на день виходу пропорційна його частці в статутному капіталі. Вартість частки визначається як частина власного капіталу товариства пропорційна його частці в статутному капіталі відповідно до установчих документів в останній редакції. Вартість частки розраховується головним бухгалтером товариства за балансом, складеним на день виходу учасника. На вимогу учасника достовірність цього балансу може бути перевірена аудитором. Видатки, пов'язані із аудиторською перевіркою, несе учасник. Визначена на підставі балансу вартість частки може бути скоригована, якщо дані бухгалтерського обліку неправильно відображені у балансі на що вказано в аудиторському висновку або вартість активів відображена в балансі (з урахуванням результатів індексації вартості основних засобів незавершеного капітального будівництва, а також результатів переоцінки товарно-матеріальних цінностей), істотно відрізняється від їх ринкової вартості. У цьому разі вартість частки може коригуватися за результатами експертної оцінки власних активів господарського товариства.

Судом встановлено, що згідно рішення загальних зборів учасників товариства від 09.02.2011 року (протокол №5) вирішено частково провести розрахунок з ОСОБА_3 шляхом виділення в натуральній формі -передачі у власність транспортного засобу CHEVROLET LACETTI NF 196, тип -легковий седан-В, №шасі (кузова) -НОМЕР_3, колір - сірий, рік випуску -2006, реєстраційний НОМЕР_4, а остаточний розрахунок провести після визначення розміру частки.

Згідно довідки ТзОВ «Львівська гарнізонна база»за №91 від 03.08.2011 року (а.с.74, т.1) вартість майна товариства станом на 16.06.2011 року становить 13440800 грн., в зв'язку з чим вартість належної до виплати позивачу частки в статутному капіталі товариства розраховано в розмірі 13306392,15 грн. Вказана вартість об'єктів майна товариства підтверджується довідками про вартість нерухомого майна, наданими оцінювачем СПД -ФО Питуляк Н.С. (а.с.66-73, т.1).

Згідно довідки ТзОВ «Львівська гарнізонна база»(а.с.179-188, т.2) вартість частини майна товариства, яка підлягає виплаті позивачу станом на 31.03.2010 року становить 14096,3 тис.грн. Вказана вартість об'єктів майна товариства підтверджується довідкою про вартість нерухомого майна, наданою оцінювачем СПД -ФО Питуляк Н.С. (а.с.10, т.3).

Згідно висновку №64 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного 24.03.2011 року авто товарознавцем ОСОБА_5.(а.с.76-83, т.1) вартість автомобіля CHEVROLET LACETTI NF 196 становить 50000,16 грн.

Згідно висновку №2077 економічного експертного дослідження, складеного 12.06.2012 року експертом Тимкович П.В. (свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта №186) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз(а.с.189-193, т.2), який суд оцінює як висновок спеціаліста в спеціальній галузі знань (економічних досліджень), та є належним та допустимим доказом по справі, вбачається, що розмір частини вартості майна товариства, визначеної з урахуванням ринкової вартості майна товариства, яка підлягає виплаті ОСОБА_3, на дату її виходу з товариства 31.03.2010 року становить 13409748 грн. за умови, що їй належить 99% частки у статутному капіталі товариства. Даний висновок спеціаліста судом приймається до уваги як належний доказ, оскільки він узгоджується з іншими зібраними по справі доказами, зокрема, представленими суду бухгалтерськими документами товариства -балансом станом на 31.03.2010 року (а.с.62, т.1), звітом про фінансові результати за 1 квартал 2010 року (а.с.63, т.1) та відповідає вимогам діючого законодавства та статуту товариства щодо порядку визначення вартості частини майна товариства.

З аналізу наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що вартість належної до виплати позивачу частини майна ТзОВ "Львівська гарнізонна база" станом на 31.03.2010 року становить 13359747,84 грн., оскільки така сума відповідає його частці в розмірі 99% статутного фонду ТзОВ "Львівська гарнізонна база" з врахуванням вартості переданого транспортного засобу в розмірі 50000,16 грн.(а.с.76-83, т.1). При цьому, при визначенні дати, станом на яку обчислювалась вартість чистих активів враховано, що вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу, та скоригована до ринкової вартості, що передбачено п.п.12.5-12.7 статуту товариства.

Інших доказів в спростування вказаної суми чи доказів в підтвердження іншої належної до виплати позивачу суми сторонами не представлено, а судом не встановлено.

Таким чином, рішення місцевого суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база»частини вартості майна товариства слід змінити, зазначивши визначений розмір стягуваної суми - 13359747,84 грн., оскільки частка позивача в статутному фонді в розмірі 99%- підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому відповідач зобов'язаний здійснити її виплату згідно вимог ст.54 Закону України «Про господарські товариства».

Покликання скаржника на неможливість виплати позивачу частини майна товариства в такому розмірі в зв'язку з перевищенням вартості майна товариства вцілому, неможливість виконання іншого судового рішення, яким буде стягнуто частку іншого учасника товариства та інші доводи апелянта є безпідставними з огляду на те, що згідно вищевказаних норм закону та статуту товариства частина вартості товариства учаснику виплачується на день виходу та відповідно до установчих документів, чинних на момент виходу.

Оскільки саме такий спосіб розрахунку та розмір частки позивача визначено статутом ТзОВ «Львівська гарнізонна база», затвердженого зборами засновників товариства 24.03.2010 року (протокол №1) та зареєстрованого 25.03.2010 року, який був чинним на дату виходу позивача (а.с26-34, т.1), доказів визнання його недійсним чи визнання недійсним рішення зборів засновників товариства від 24.03.2010 року, яким затверджено статут, скаржником не подано, в суду відсутні підстави для висновку про визначення частки позивача іншим способом та в іншому розмірі. З цих підстав необґрунтованими є і доводи апелянта щодо порушення оскаржуваним рішенням його прав на частку в товаристві, оскільки визначення та виплата йому вартості частини майна в товаристві здійснюється на підставі статуту в редакції, чинній на момент його виходу та відповідно до встановленого цим статутом розміру частки в статутному капіталі товариства.

Відновлюючи порушене право позивача на виплату її частки в майні товариства, суд в даному судовому процесі не відновлює порушене право скаржника, оскільки останній в даному процесі є третьою особою без самостійних вимог, і про його порушене право існує інший спір в порядку іншого судочинства. Відповідно не має правового значення і рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 06.06.2012 року в справі за №2/1328/11/12, яким задоволено вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь 5830615,8 грн. вартості частини майна товариства, належної йому до виплати при виході зі складу учасників товариства станом на 05.07.2005 року, що пропорційна 25% статутного капіталу товариства (а.с.198, т.2), оскільки дане рішення на час прийняття постанови апеляційним господарським судом не набуло законної сили.

В матеріалах справи також наявні докази, а саме лист ТОВ «Львівська гарнізонна база» від 02.07.2006 року та поштове повідомлення про вручення вказаного листа (а.с.176-177, т.2) про повідомлення ОСОБА_2 щодо прийняття товариством рішення про виплату йому частини вартості майна товариства в зв'язку з виходом та клопотанням повідомити банківські реквізити для перерахування грошової компенсації належної частки.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" провести розрахунок вартості частини майна товариства відповідно до частки ОСОБА_3 (99%) у статутному капіталі товариства виходячи з ринкових цін, то в цій частині рішення місцевого суду слід також змінити, виключивши дану вимогу з резолютивної частини рішення місцевого суду, оскільки така вимога є фактично передумовою та підставою для визначення вартості частини майна позивача, тобто є процесуальною дією, яку просить вчинити позивач для задоволення вимоги про стягнення вартості частки, що апеляційним судом з'ясовано в судовому засіданні.

В частині позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" надати розрахунок отриманого товариством у 2010 році (з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року) прибутку відповідно до частки позивача (99%) у статутному капіталі товариства та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" належної ОСОБА_3 частини отриманого товариством у 2010 році (з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року) прибутку відповідно до її частки (99%) у статутному капіталі товариства місцевим судом правомірно припинено провадження в справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Таким чином, в решті рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача в доход державного бюджету належить стягнути 17598 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції ( при поданні позовної заяви позивачем не сплачено всю суму державного мита, а тому при задоволенні позовних вимог така підлягає до стягнення з відповідача відповідно до суми задоволених вимог). Крім цього, в дохід державного бюджету підлягає стягненню з скаржника 30580,5 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з аналогічних підстав, оскільки при поданні апеляційної скарги скаржником не сплачено судовий збір в повному обсязі у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір»( за подання апеляційної скарги на рішення суду з позовної вимоги майнового характеру сплачується 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, яка в спірному випадку становить 32190 грн.).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року в справі за номером 5015/2276/114 - частково скасувати.

П.2 резолютивної частини рішення суду скасувати.

П.3 резолютивної частини рішення суду викласти в новій редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" (79039, Львівська обл., м.Львів, вул.Маринецька,7, ЄДРПОУ 32326800, п/р 26005012258100 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) вартість частини майна товариства відповідно до належної частки (99%) у статутному капіталі товариства в розмірі 13359747,84 грн., 7902 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" (79039, Львівська обл., м.Львів, вул.Маринецька,7, ЄДРПОУ 32326800, п/р 26005012258100 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) в доход державного бюджету 17598 грн. державного мита.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року в справі за номером 5015/2276/114 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 -без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету 30580,5 грн. судового збору.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 13.07.2012р.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Г.Г.Якімець