Постанова № 25183226, 09.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.12 Справа № 5015/819/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Марко Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т. Б.

при секретарі судового засідання У.Самолюк

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідача - з'явився

від третіх осіб - не з'явилися

розглянув апеляційну скаргу Державного підприємства "Львівугілля"№б/н від 05.06.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 15.05.12 р.

у справі №5015/819/12

за позовом -Міністерства юстиції України, м. Київ

до відповідача - Державного підприємства "Львівугілля", м. Сокаль, Львівська обл.

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділ державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції Львівської області, м. Сокаль

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

про стягнення 5422,93 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.05.2012 р. позов Міністерства юстиції України, задоволено. З ДП «Львіввугілля»стягнуто на користь держави збитків.

Рішення суду мотивоване тим, що в результаті невиконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р. заявники ОСОБА_2 і ОСОБА_3, на користь яких стягнуто з ДП «Львіввугілля»60 371 грн. матеріального відшкодування та 603,71 грн. державного мита, звернулися до Європейського суду з прав людини, що, в свою чергу, спричинило негативні наслідки у вигляді збитків, яких зазнав Державний бюджет України і які підлягають стягненню з боржника -ДП «Львіввугілля». На виконання рішення Європейського суду з прав людини із Державного бюджету України було сплачено кошти у розмірі 5 422,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №551 від 06.12.11 р. та №552 від 06.12.11 р.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права та просить дане рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові Міністерства Юстиції України -відмовити повністю.

У судовому засіданні 02.07.2012 р. представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що ДП «Львіввугілля»на підставі вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»включено до переліку підприємств, які прийняли рішення у процедурі погашення. На строк участі підприємства у процедурі погашення заборгованості усі виконавчі провадження підлягають зупиненню.

Представник позивача в судовому засіданні 02.07.2012 р. заперечив доводи апеляційної скарги. Свою позицію він аргументував тим, що через протиправну поведінку ДП«Львіввугілля»- заявникам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була заподіяна шкода, а саме тривале виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р.

Розгляд апеляційної скарги відкладався за причин наведених в ухвалі суду від 02.07.2012 р.

В дане судове засідання сторони та треті особи явки повноважних представників не забезпечили, поважності причин неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомленні ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши доводи та запереченням представників у судових засіданнях та давши належну їм оцінку, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, про те що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, виходячи з наступного.

17 липня 1997 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.

Згідно зі ст. 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

23 лютого 2006 р. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згідно зі ст. 2 якого рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною відповідно до вимог ст. 46 вищевказаної Конвенції.

Відповідно до ст.ст. 3, 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у 3-місячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного. Крім цього, цим Законом (ч. 4 ст. 9) передбачено обов'язок Органу представництва звертатись до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Органом представництва є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень (ст. 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до постанови КМ України від 31.05.2006 р. № 784 "Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"", таким органом є Міністерство юстиції України.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р. позов ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено. З ДП «Львіввугілля»на користь позивачів стягнуто 60 371 грн. матеріального відшкодування та 603,71 грн. державного мита. Після набрання рішенням законної сили видано виконавчий документ від 24.09.07 р.

05 жовтня 2007 р. державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ Львівської області відкрито виконавче провадження щодо виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р.

12.10.07 р. державним виконавцем ВДВС Червоноградського МУЮ Львівської області винесено постанову про приєднання виконавчого провадження з виконання рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р. до зведеного виконавчого провадження, яке 30.12.05 р. було зупинене на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Оскільки рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р. залишилось невиконаним, заявники ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись з позовом до Європейського суду з прав людини.

За результатами розгляду заяв ОСОБА_2 і ОСОБА_3 рішенням Європейського суду з прав людини з Державного бюджету України на користь заявників було сплачено кошти у розмірі 5 422,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №551 від 06.12.11 р.та №552 від 06.12.11 р.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішень Європейського суду з прав людини здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування є Орган представництва, який зобов'язаний протягом 6 місяців з моменту, визначеного в ч. 4 ст. 8 цього Закону, звернутись до суду з відповідним позовом.

Предметом даного спору є вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішенням Європейського суду з прав людини.

Для настання цивільно-правової відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, зокрема, наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та його вина.

Судом встановлено, що рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р. набрало законної сили і не було виконане відповідачем.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Невідшкодування шкоди, заподіяної заявникам призвело до порушення їх цивільних прав.

Причиновий зв'язок полягає в порушенні відповідачем норм Конституції України, цивільного законодавства, зволіканні з виконанням рішення Сокальського районного суду Львівської області від 05.03.07 р., наслідком чого є звернення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до Європейського суду, що в свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді збитків державі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З огляду на те, що відповідачем не доведено відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, а його заперечення відповідача, спростовуються наявними справі матеріалами, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення суми, яка була виплачена з Державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини справи та досліджені у ній докази, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів зроблено правильні висновки щодо фактичних обставин справи, а тому не вбачає правових підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 15.05.2012 року.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

Постановив:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.05.2012 у справі № 5015/819/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

3. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складений 13.07.2012 р.

Головуючий Р. Марко

Суддя С.Бойко

Суддя Т. Бонк