Постанова № 25183205, 10.07.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.12 Справа № 5010/463/2012-21/22

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 30.05.2012 р. № 959/09-15/в

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2012 р.

у справі № 5010/463/2012-21/22

за позовом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ

до ТзОВ «ТрансКомСервіс», м.Калуш Івано-Франківської обл.

про зобов»язання укласти між Виконкомом Івано-Франківської міськради та ТзОВ «ТрансКомСервіс»договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додаток до нього (розрахунок розміру пайового внеску) в редакції, запропонованій позивачем

За участю представників сторін:

від позивача -не з»явився;

від відповідача - не з»явився

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2012 р. у справі № 5010/463/2012-21/22 (суддя Скапровська І.М.) у задоволенні позову про зобов»язання укласти між Виконкомом Івано-Франківської міськради та ТзОВ «ТрансКомСервіс»договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додаток до нього (розрахунок розміру пайового внеску) в редакції, запропонованій позивачем, відмовлено повністю (а.с.29-30).

Позивач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю, з підстав неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильного застосування норм матеріального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що суд першої інстанції не врахував вимог ст.271 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699-III, частиною 10 якого встановлено, що договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт; обов»язковість укладення таких договорів встановлена рішенням сесії Івано-Франківської міської ради «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста»від 29.08.2006 р., яким затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста, а також рішенням Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 р. «Про затвердження Положення про пайову участь замовників у формуванні фонду соціально-економічного розвитку міста».

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, то за таких обставин колегія суддів вважає за доцільне розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.101 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради слід задоволити, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2012 р. у справі № 5010/463/2012-21/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

При цьому колегія виходила з наступного.

Обов»язковість укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлено як Законом України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699-III, який втратив чинність у зв»язку з прийняттям 17.02.2011 р. Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI, так і останнім.

Так, частиною 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI, зокрема, передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Відповідно до ч.10 ст.271 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699-III договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

З огляду на відсутність укладення між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, яким регулюються зобов»язання між замовником і органом місцевого самоврядування, та обов»язковість його укладення позов є обґрунтованим і підставним, а тому підлягає задоволенню.

Даний висновок суду апеляційної інстанції не спростований жодною зі сторін документально як в суді першої, так і суді апеляційної інстанцій.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Одна з основних засад судочинства -змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.43 , 33 ГПК України, не дотримана.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а тому підлягає скасуванню, а доводи апелянта -задоволенню.

У зв»язку зі скасуванням рішення відповідно до п.10 ч.2 ст.105 ГПК України судом апеляційної інстанції здійснено новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.2012 р. у справі № 5010/463/2012-21/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Зобов»язати ТзОВ «ТрансКомСервіс»(77300, Івано-Франіквська обл., м.Калуш, вул.Промислова, 11; ідентифікаційний код 22178299) укласти з Виконкомом Івано-Франківської міськради (76004, м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21; одержувач міського бюджету м.Івано-Франківська; р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014; УДК в Івано-Франківській області) договір про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська та додаток до нього (розрахунок розміру пайового внеску) в редакції, запропонованій позивачем (а.с.5-6).

3. Судові витрати покласти на відповідача.

Стягнути з ТзОВ «ТрансКомСервіс»(77300, Івано-Франківська обл., м.Калуш, вул.Промислова, 11; ідентифікаційний код 22178299) на користь Виконкому Івано-Франківської міськради (76004, м.Івано-Франківськ, вул.Грушевського, 21; одержувач міського бюджету м.Івано-Франківська; р/р 31512931700002, код платежу 50110000, код 20568100, МФО 836014; УДК в Івано-Франківській області) 1 073 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 537 грн. за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин