Рішення № 25180716, 12.07.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Справа № 18/5026/821/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Муконіна Н.Ю. - представник за довіреністю,

від відповідача -представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла", м. Київ

до фізичної особи - підприємця Вєдрова Андрія Петровича,

м. Черкаси

про стягнення 300 557 грн. 82 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" до фізичної особи - підприємця Вєдрова Андрія Петровича про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №59/10/03 від 10 березня 2010 року в розмірі 300 557 грн. 84 коп., в тому числі: 273 173 грн. 16 коп. основний борг, 6 286 грн. 72 коп. 3% річних та 21 097 грн. 94 коп. пені.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 31 травня 2012 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05 липня 2012 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 31 травня 2012 року та від 05 липня 2012 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 липня 2012 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/821/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 10 березня 2010 року між фізичною особою - підприємцем Вєдровим Андрієм Петровичем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла" (постачальник) було укладено договір поставки за №59/10/03.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов'язався передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач свої зобов'язання за договором поставки виконав повністю та за період з 17 березня 2010 року по 05 жовтня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 588 583 грн. 32 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

- №Ті00001566 від 17 березня 2010 року на суму 31 915 грн. 08 коп.;

- №Ті00002154 від 31 березня 2010 року на суму 1 746 грн. 72 коп.;

- №Ті00002159 від 31 березня 2010 року на суму 1 166 грн. 40 коп.;

- №Ті00002557 від 13 квітня 2010 року на суму 189 180 грн. 36 коп.;

- №Ті00002604 від 13 квітня 2010 року на суму 21 201 грн. 54 коп.;

- №Ті00002633 від 13 квітня 2010 року на суму 18 352 грн. 56 коп.;

- №Ті00002881 від 20 квітня 2010 року на суму 722 грн. 34 коп.;

- №Ті00003144 від 27 квітня 2010 року на суму 279 грн. 06 коп.;

- №Ті00003550 від 06 травня 2010 року на суму 20 700 грн. 00 коп.;

- №Ті00004335 від 27 травня 2010 року на суму 198 240 грн. 72 коп.;

- №Ті00005348 від 16 червня 2010 року на суму 6 058 грн. 74 коп.;

- №Ті00005492 від 18 червня 2010 року на суму 9 279 грн. 60 коп.;

- №Ті00005763 від 25 червня 2010 року на суму 83 грн. 76 коп.;

- №Ті00005926 від 30 червня 2010 року на суму 23 412 грн. 48 коп.;

- №Ті00006674 від 21 липня 2010 року на суму 7 920 грн. 00 коп.;

- №Ті00006675 від 21 липня 2010 року на суму 3 915 грн. 00 коп.;

- №Ті00006929 від 27 липня 2010 року на суму 2 820 грн. 00 коп.;

- №Ті00007335 від 05 серпня 2010 року на суму 5 296 грн. 20 коп.;

- №Ті00007594 від 12 серпня 2010 року на суму 1 264 грн. 98 коп.;

- №Ті00008214 від 31 серпня 2010 року на суму 34 020 грн. 00 коп.;

- №Ті00008521 від 07 вересня 2010 року на суму 168 грн. 36 коп.;

- №Ті00009049 від 23 вересня 2010 року на суму 622 грн. 26 коп.;

- №Ті00009078 від 23 вересня 2010 року на суму 1 162 грн. 98 коп.;

- №Ті00009347 від 30 вересня 2010 року на суму 8 633 грн. 28 коп.;

- №Ті00009486 від 05 жовтня 2010 року на суму 420 грн. 90 коп.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 80 912 грн. 10 коп., що підтверджується меморіальними ордерами (а.с. 98-111), а також повернув товар на суму 234 498 грн. 06 коп., про що свідчать копії накладних на повернення товару (а.с.51, 54, 55, 62-66, 69-79).

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 273 173 грн. 16 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №59/10/03 від 10 березня 2010 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.5. договору поставки оплата першої партії товару від постачальника (перевізника) на умовах відстрочення платежу здійснюється протягом 60 календарних днів від дати, вказаної у видатковій накладній, за видатковою накладною (товарно -транспортною накладною) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплату усіх наступних партій товару покупець здійснює протягом 45 календарних днів від дати, вказаної у видатковій накладній. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

12 квітня 2010 року були внесені зміни до договору поставки, зокрема, пункт 4.5. договору викладено в наступній редакції "оплата всіх партій товару від постачальника (перевізника) в період з дати підписання даного доповнення до 31 червня 2010 року на умовах відстрочення платежу здійснюється протягом 60 календарних днів від дати, вказаної у видатковій накладній, за видатковою накладною (товарно -транспортною накладною) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплату усіх наступних партій товару покупець здійснює протягом 45 календарних днів від дати, вказаної у видатковій накладній. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника

Враховуючи вищевикладене, строк оплати за поставлений товар (на день розгляду справи в суді) настав, оскільки з урахуванням дати останньої поставки товару -05 жовтня 2010 року, відповідач повинен розрахуватися за товар не пізніше 19 листопада 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 273 173 грн. 16 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 5.2. договору поставки передбачена відповідальність за порушення відповідачем строків оплати вартості одержаного товару, а саме: пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Позивачем на підставі п. 5.2. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 21 097 грн. 94 коп. пені нараховану наступним чином:

17 168 грн. 74 коп. - за період з 27 жовтня 2011 року по 23 березня 2012 року на суму боргу 273 173 грн. 16 коп.;

3 929 грн. 20 коп. -за період з 23 березня 2012 року по 27 квітня 2012 року на суму боргу 273 173 грн. 16 коп.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалося вище, остання поставка товару була 05 жовтня 2010 року, з урахуванням п. 4.5. договору поставки (зі змінами від 12 квітня 2010 року) відповідач повинен був здійснити оплату за вказану поставку не пізніше 19 листопада 2010 року.

Тобто, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України кінцевий термін нарахування пені за несвоєчасну сплату поставленого товару закінчився 19 травня 2011 року.

В зв'язку з вищенаведеним слід дійти висновку, що нарахування пені здійснено позивачем поза межами встановленими ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 21 097 грн. 94 коп. пені не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 6 286 грн. 72 коп. 3% річних нарахованих за період з 22 липня 2011 року по 27 квітня 2012 року на суму боргу 273 173 грн. 16 коп.

Слід вказати, що нарахування 3% річних здійснено позивачем в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, однак позивач самостійно визначив період та суму боргу, на яку здійснив нарахування 3% річних, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В пункті 3.18. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що за змістом статті 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Вєдрова Андрія Петровича, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АКБ "Укрсоцбанк", МФО НОМЕР_3 користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тіккуріла", пр-т Московський, 9, корп. 6, м. Київ, ідентифікаційний код 24726322, р/р 26004186111 в ПАТ "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175 -273 173 грн. 16 коп. -основного боргу, 6 286 грн. 72 коп. 3% річних та 5 589 грн. 18 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 12 липня 2012 року.

Суддя А.В.Васянович