Рішення № 25180419, 09.07.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року справа № 5020-530/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»

(вул. Адм. Октябрьського, 8, м. Севастополь, 99011)

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 99013)

про зобов'язання звільнити об'єкт комунальної власності,

представники сторін не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити об'єкт комунальної власності.

Позивач, з посиланням на статті 15, 16, 20, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, обґрунтовує позовні вимоги тим, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2010 у справі № 5020-2/168 договір оренди нерухомого майна № 663 від 13.07.2010 визнано таким, що не був укладений сторонами. За таких обставин, позивач просить зобов'язати відповідача звільнити об'єкт комунальної власності загальною площею 78,90 кв.м., з прилеглим мощенням (літ. І) та огорожею (літ. № 1,2), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та передати його Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон»за актом прийому-передачі, як отримане без достатньої правової підстави.

Ухвалою від 18.05.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 18.05.2012 не виконав.

В матеріалах справи містяться поштові повернення ухвал суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», які надсилались відповідачу за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 (арк. с. 29).

Копії ухвал були надіслані судом відповідачу за вищевказаною адресою. Таким чином про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.07.2010 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради «Аррікон»(далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 663 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - окремо розташовану одноповерхову будівлю (літ. „А") загальною площею 78,90 кв.м з прилеглим мощенням (літ. І) та огорожею (літ. № 1,2), розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходиться на балансі Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон", вартість якого відповідно до незалежної оцінки станом на 31.03.2010 складає 109 110 грн (без ПДВ).

Згідно пункту 2.3 Договору прийом-передача об'єкту в оренду здійснюється комісією, яка складається з представників Орендодавця та Орендаря. Сторони зобов'язані визначити своїх представників до комісії з прийому-передачі об'єкту оренди та приступити до передачі об'єкту оренди протягом трьох днів з моменту підписання цього договору. Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом трьох календарних днів з моменту початку роботи комісії.

Відповідно до пункту 2.5 Договору користування майном орендарем настає одночасно з підписанням акту приймання-передачі об'єкту оренди (додаток до Договору №2).

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що при припиненні договору об'єкт оренди повинен бути повернутий (звільнення) Орендодавцю.

Згідно пункту 4.4.1 Договору Орендар зобов'язується при укладенні договору оренди строком на три роки та більше провести нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору, у строки передбачені діючим законодавством та здійснити оплату послуг по підготовці документів, необхідних для нотаріального посвідчення.

Відповідно до пункту 4.4.14 Договору Орендар зобов'язується повернути (звільнити) об'єкт оренди при припиненні дії договору у належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення договору.

Цей Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами, але в будь-якому разі не раніше дати узгодження Договору Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та діє до 07 липня 2015 року (пункт 7.1. Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна від 13.07.2010, Орендодавець передав в оренду, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (арк. с. 11).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2010 у справі № 5020-2/168 встановлено, що договір оренди нерухомого майна № 663 від 13.07.2010 є неукладеним, оскільки відповідач, у супереч умов Договору та частини другої статті 793, статті 794 Цивільного кодексу України, не здійснив нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію вказаного договору. Зазначене свідчить про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 без будь-яких правових підстав продовжує займати нерухоме майно, яке було передано йому за Договором.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 220 Господарського кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до приписів частини другої статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 794 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не були здійснені нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору, доказів в обґрунтування зворотного сторонами суду не надано.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2010 у справі № 5020-2/168 за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 034,89 грн та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради про звільнення від сплати орендної плати та технічного обслуговування у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю. Приймаючи рішення, суд дійшов висновку, що, оскільки докази нотаріального посвідчення договору № 663 від 13.07.2010 та його державної реєстрації відсутні, вказаний договір є неукладеним.

Суд також встановив, що сторони дії по виконанню цього договору (фактичне використання майна, оплата, ремонт приміщення) не вчинялись.

Зазначене рішення сторонами не оскаржено та набрало законної сили.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що та обставина, що договір оренди нерухомого майна № 663 від 13.07.2010 є неукладеним, був встановлений рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2010 у справі № 5020-2/168 та не повинен доводитися знову.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

Отже, зі змісту статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що для необхідності її застосування повинні мати місце факти безпідставного набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 01.02.2012 у справі № 15/17-2868-2011.

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, що встановлено частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Беручи до уваги, що об'єкт нерухомого майна був отриманий відповідачем за договором № 663 від 13.07.2010, якій є неукладеним, тобто отримано ним без достатньої правової підстави, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звільнити об'єкт комунальної власності загальною площею 78,90 кв.м., з прилеглим мощенням (літ. І) та огорожею (літ. № 1,2), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та передати його Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон»за актом прийому-передачі, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору у 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 № 4282-VI станом на 01.01.2012 затверджено розмір мінімальної заробітної плати у розмірі 1073,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні суду із цим позовом сплатив 1094,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4831 від 19.12.2011 та платіжним дорученням № 5028 від 03.05.2012

При цьому слід зазначити, що положеннями пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»визначено, що питання щодо повернення судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Отже, позивачу з Державного бюджету міста Севастополя підлягає поверненню сума переплаченого судового збору у розмірі 21,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99013, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) звільнити об'єкт комунальної власності, загальною площею 78,90 кв. м., з прилягаючим мощенням (лит. І) та огорожею (лит. № 1, 2), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та передати його Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон»(вул. Адм. Октябрьського, 8, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 20711909, р/р 26008000092794 в ПАО «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 300023) за актом прийому -передачі.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99013, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(вул. Адм. Октябрьського, 8, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 20711909, р/р 26008000092794 в ПАО «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 300023) судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

4. Повернути Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон»(вул. Адм. Октябрьського, 8, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 20711909, р/р 26008000092794 в ПАО «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 300023) з Державного бюджету м.Севастополя (код ЄДРПОУ 38022717, р/р 31215206783001 в ГУ ДКС у м.Севастополі, код бюджетної класифікації: 22030001, МФО 824509) судовий збір, внесений за платіжним дорученням №5028 від 03.05.2012 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) в більшому розмірі, ніж встановлено законом у сумі 21,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.07.2012.

Суддя О.О. Єфременко